Ухвала суду № 1125496, 10.10.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                           Справа  №22а-399/07                                                                                                                      головуючий суддя у 1-ій 

                                 категорія статобліку-29                                                                                                                   інстанції – Колодій С.Б.

                                                                                                                                                                                             ( справа №14/48)  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

10 жовтня 2007 р.                                                                                                    м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

 при секретарі:

за участю представників:

позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Проценко О.А., Туркіної Л.П.,

Серьогіній О.В.  

Замедянська  Н.М.,  довіреність №47/211 від 03.02.2006р.

Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову господарського суду Кіровоградської  області

від 10.04.2007р.по справі№ 14/48

за  позовом:Закритого акціонерного товариства «Радій», м. Кіровоград

до:

про:Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В  С Т А Н О В И Л А :

07.02.2007р. Закрите акціонерне товариство «Радій» ( діла ЗАТ «Радій») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді ( далі ДПІ у м. Кіровограді) про визнання протиправними рішень.

Після уточнення позовних вимог, позивач посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем за результатами проведеної ним перевірки зроблено висновки, які суперечать чинному законодавству, тому податкові повідомлення-рішення відповідача №0001162310/0 від 10.08.2006р., №0001162310/1 від 18.10.2006р., №0001162310/2 від  28.12.2006р.  є необґрунтованими та неправомірними, і позивач просив суд визнати ці податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та скасувати їх.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2007р. по справі №14/48 позовні вимоги позивача задоволено.

Відповідач по справі – ДПІ у м. Кіровограді   не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом під час розгляду справи не з’ясовано усі обставин  які мають суттєве значення для розгляду справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідач просить суд постанову суду від 10.04.2007р. скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені вимог адміністративного позову.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом під час розгляду з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права , просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду від 10.04.2007р. по даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів викладених у апеляційній скарзі і просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 10.04.2007р. залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відповідач про день,  годину та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином / а.с. 68,70 том 2/, про поважність причин не явки свого представника суд в установленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідачем на підставі направлення на перевірку №443 від 16.06.2006р. та №565 від 10.07.2006р. було проведено комплексну планову документальну перевірку ЗАТ «Радій» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.03.2006р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №67-23-1/14312430 від 28.07.2006р.

Як вбачається з ксерокопії вищезазначеного акту / а.с. 14-53 том 1/ в ході перевірки відповідачем були виявлені та зафіксовані наступні порушення:

· заниження податку на прибуток за 4 квартал 2005року на 612150 грн.;

· заниження податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на 11875 грн.;

· завищення податкового кредиту та відповідне заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за:

- липень 2004р. на 27567 грн.;

- травень 2005р. на 49464 грн.;

- вересень 2005р. на 19933 грн.;

- грудень 2005р. на 41000 грн.

У зв’язку з виявленими порушенням відповідачем 10.08.2007р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162310/0, яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 810045 грн., у тому числі за основним платежем 624025 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями  186020 грн. / а.с. 11 том 1/.

Після закінчення процедури адміністративного узгодження, за результатами розгляду скарг позивача, який не погодився з вищезазначеним рішенням ДПІ у м. Кіровограді, , відповідачем було прийнято:

- 18.10.2007р.  податкове повідомлення рішення №0001162310/1, яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 810045 грн., у тому числі за основним платежем 624025 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями  186020 грн. / а.с. 12 том 1/;

- 28.12.2006р. податкове повідомлення рішення №0001162310/2, яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 810045 грн., у тому числі за основним платежем 624025 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями  186020 грн. / а.с. 13 том 1/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 30.06.1998р. позивач, ЗАО «Кіровоградграніт», ТОВ «Гранєкс» уклали договір про спільну діяльність, відповідно до умов цього договору сторони зобов’язались спільно діяти для досягнення спільної мети – виконання робіт по виготовленню і реалізації обладнання і комплектуючих для атомних електростанцій / а.с. 138-143 том 1/.

Додатковою угодою №2 від 20.08.2001р. до вищезазначеного договору про спільну діяльність від 30.06.1998р. позивач по справі зобов’язується здійснювати бухгалтерський та податковий облік операцій по веденню спільної діяльності у окремому  балансі відповідно до вимог чинного законодавства, відкриває окремі розрахункові рахунки  банку для ведення розрахунків по спільній діяльності відповідно до цього договору, додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами за договором.

Як вбачається з ксерокопії цієї додаткової угоди / а.с. 144 том 1/ вона підписана сторонами в день її укладення – 20.08.2001. і  саме з цієї дати позивач веде облік результатів спільної діяльності за договором про спільну діяльність від 30.06.1998р.

Додатковою угодою №3 від 30.09.2003р. до вищезазначеного договору про спільну діяльність від 30.06.1998р. строк дії договору про спільну діяльність продовжено до 31.12.2010 р. / а.с. 145 том 1/.

Відповідно до довіреності від 02.01.2003р. до договору про спільну діяльність від 30.06.1998р. / а.с. 146 том 1/ ведення обліку спільної виробничої та фінансово-господарської діяльності відповідно до договору про спільну діяльність від 30.06.1998р. на окремому балансі покладено на ЗАТ «Радій» у особі фінансового директора Бегун А.П. та заступника фінансового директора Тарасенко З.А., усі документи по спільній діяльності завіряються печаткою ЗАТ «Радій» або печатками ЗАТ «Радій» №2, №3 .

Відповідно до пп.. 7.7.2. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

            Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що є обґрунтованим висновок суду про те, що існує два платника податків на прибуток – ЗАТ «Радій» код ЄДРПОУ 14312430 (основна діяльність) та ЗАТ «Радій» код ЄДРПОУ 14312430 (спільна діяльність).

            Крім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що :

- ЗАТ «Радій» (основна діяльність) на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №206-К від 14.12.2005р. придбало у ТОВ «Сателіт Еконоснова» прості векселі №№723237320247-723237320251 від 29.09.2004р., та №№723237320256-723237320258 від 07.10.2004р., № 723237320270 від 28.10.2004р. номінальною вартістю 3234852,41 грн. по договірній ціні 972000,00 грн. / а.с. 69-70,71,72 том 1/;

- ЗАТ «Радій» (основна діяльність) на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №210-К від 27.12.2005р. придбало у ТОВ «Сателіт Еконоснова» прості векселі №№723237320262-723237320264 від 15.10.2004р. та №№723237320265 від 25.10.2004р номінальною вартістю 1938000,00 грн.  по договірній ціні 581400,0 грн. / а.с. 54,55том 1/,

і як вбачається з  вищенаведених договорів, у яких зазначено реквізити проданих векселів, серед яких зазначено, що їх векселедавець – ЗАТ «Радій» код ЄДРПОУ 14312430, код 300112054 (спільна діяльність).

            Також те, що векселедавцем вищезазначених векселів є саме ЗАТ «Радій» (спільна діяльність) підтверджується і тим, що  саме такий векселедавець зазначено у векселях, також про це свідчать і підписи уповноважених осіб, які відповідають за ведення податкового та бухгалтерського обліку ЗАТ «Радій» (спільна діяльність) / а.с. 60-63,89-97 том 1/, крім цього саме ЗАТ «Радій» (спільна діяльність) зазначено платником у актах пред’явлення векселів до платежу / а.с. 56,58,73,75,77,79,81,83,85,87 том1/, і відповідно до наданих суду банківських документів саме ЗАТ «Радій» (спільна діяльність) оплатив грошові кошти по векселям векселедержателю ЗАТ «Радій» основна діяльність / а.с. 66-68, 100,101 том 1/.

  Відповідно до п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход  це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Відповідно  до пп.. 4.1.1.-4.1.6. п. 4.1. цієї ж статті  валовий доход включає:  загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону;  доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами; доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону; доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди) ( пп. 4.1.4); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи з інших джерел.

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видача переказних та простих векселів можлива лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ЗАТ «Радій» (основна діяльність) не мало господарських відносин в ВКП ТОВ «Київкомінвест», якому було видано вищезазначені векселі, і ці обставини підтверджуються даними бухгалтерського обліку позивача по справі, а згідно довідки виданої ЗАТ «Радій» (спільна діяльність) 10.04.2007р.  у період з вересня по жовтень 2004р. ЗАТ «Радій» (спільна діяльність) здійснювало господарські операції з отримання товарно-матеріальних цінностей з ВКП ТОВ «Київкомінвест»  і за отримані товарно-матеріальні цінності розрахувалось векселями, при цьому під час розгляду даної справи відповідачем не було спростовано цих обставин.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що висновок відповідача у акті перевірки від 28.07.2006р. про порушення позивачем пп.. 4.1.6. п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податку на прибуток за 4 квартал 2005 року на 612150,00 грн. є безпідставним.

Стосовно висновку в акті  перевірки від 28.07.2006р. про  заниження податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на 11875 грн. у зв’язку з порушенням п. 5.9. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Пунктом 5.9. ст. 5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку)балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі— запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до пп.. 5.3.2. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що 21.09.2005р. та 02.06.2005р. позивачем видано замовлення №№10004-1580, 2310.50.101 на виготовлення основних фондів – стенду приводів вартістю 30070,35 грн., каркас покриття вартістю 15485,56 грн., стенду вартістю 1950,00 грн. / а.с. 115,116 том 1/ на загальну суму 47506,50 грн., але під час розгляду даної справи відповідачем не було надано суду доказів стосовно того, що позивачем прийнято рішення про переведення цих товарно-матеріальних цінностей  до складу основних фондів,  також не надано доказів того, що сума 47506,50 грн., як вартість товарно-матеріальних цінностей була включена позивачем до складу валових витрат.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що висновки відповідача   стосовно заниження  позивачемподатку на прибуток за 1 квартал 2006 року на 11875 грн. у зв’язку з порушенням п. 5.9. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження валового доходу за 1 квартал 2006р. на суму 47506, 50 грн. є необґрунтованими та безпідставним.

За таких обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 196,198,200,205,206 КАС України  колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді – залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2007р. по справі №14/48 -  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

              Головуючий:                                                                       А.О. Коршун

                        судді:                                                                          Л.П. Туркіна

                                                                                                                                 О.А. Проценко