Ухвала суду № 1125503, 03.10.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-1187/07 головуючий суддя у 1-й

категорія статобліку-23 інстанції Азізбекян Т.А. (справа №18/76/07/-АП-4/210/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня2007 р. м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників

прокуратури:

відповідача:

Проценко О.А., Туркіної Л.П.,

Серьогіній О.В.

Овчар Т.В., посвідчення 173

Міщенко О.В., довіреність №7967/10Ї/10-01 від 27.06.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. по справі №18/76/07/-АП-4/210/07-АП

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт-1», м. Запоріжжя

до:

за участю:

про:Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя

прокуратури

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

24.11.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоекспорт-1» (далі ТОВ «Енергоекспорт-1») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 00015723/0 від 16.11.2006р. та №0001562300/0 від 16.11.2006р.

Позовні вимоги, після уточнення позовних вимог, мотивовані тим, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат відсотки за договором товарного кредиту №14-03-05 від 14.03.2005р. і не було занижено податковий прибуток на суму 16031,86 грн. , а тому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення - № 00015723/0 від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн., у тому числі за основним платежем 16031,86 грн., штрафні (фінансові) санкції -5799,19 грн. та №0001562300/0 від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., у тому числі за основним платежем 10896,24 грн., штрафні (фінансові) санкції -6375,62 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. по справі №18/76/07/-АП-4/210/07-АП / а.с. 121-124/ , в редакції ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.05.2007р. по справі №18/76/07/-АП-4/210/07-АП / а.с. 126/, позовні вимоги позивача задоволено, скасовано податкові повідомлення рішення:

- № 00015723/0 від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн., у тому числі за основним платежем 16031,86 грн., штрафні (фінансові) санкції -5799,19 грн.;

- №0001562300/0 від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., у тому числі за основним платежем 10896,24 грн., штрафні (фінансові) санкції -6375,62 грн.

Відповідач ДПІ у Ленінському районі не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом під час розгляду даної справи не зясовано у повному обсязі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, рішення суду по даній справі ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідач просить суд постанову суду від 16.04.2007р. по даній справі скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені вимог адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити постанову суду від 16.04.2007р. по даній справі скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені вимог адміністративного позову.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити постанову суду від 16.04.2007р. по даній справі скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені вимог адміністративного позову.

Представник позивача у судове засідання не зявився. Позивач про день, годину та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причин не явки представника суд в установленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

07.11.2006р. відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003р. по 30.06.2006р. , за результатами перевірки було складено акт №629/23/30515633 від 07.11.2006р. / а.с. 8-31/.

Як вбачається з копії вищезазначеного акту перевірки під час проведення виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003р. по 30.06.2006р. були виявлені наступні порушення: занижено податок на прибуток за період з 01.07.2003р. по 30.06.2006р. на загальну суму 1603186 грн., занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2003р. по 31.12.2006р. на загальну суму 10896,24 грн.

За виявлені порушення ДПІ у Ленінському районі :

- податковим повідомленням-рішенням № 00015723/0 від 16.11.2006р. визначила податкове зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн., у тому числі за основним платежем 16031,86 грн., штрафні (фінансові) санкції -5799,19 грн. / а.с. 32/;

- податковим повідомленням-рішенням №0001562300/0 від 16.11.2006р. визначила податкове зобовязання позивача з податку на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., у тому числі за основним платежем 10896,24 грн., штрафні (фінансові) санкції -6375,62 грн. / а.с. 63/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 14.03.2005р. між позивачем та ВАТ «Атамар» (платник податку на прибуток по спрощеній системі оподаткування на підставі Указу Президента України №727/98) та позивачем по даній справі було укладено договір товарного кредиту №14-03-05, відповідно до умов якого ВАТ «Атамар» (кредитор) зобовязаний передати позивачу (позичальнику) у власність товари на умовах відстрочки остаточної оплати товарів на визначений термін і під процент, а позичальник зобовязаний прийняти та оплатити їх вартість та проценти за відстрочку / а.с. 33-35/. Цей договір оформлено належним чином, підписаний уповноваженими особами сторін по договору та скріплений печатками підприємств і під час розгляду судом даної справи суду не було надано доказів стосовно того, що цей договір, або окремі пункти цього договору визнанні недійсними.

Пунктом 1.3. вищезазначеного договору кредитор надає позичальнику відстрочку остаточного розрахунку до 30.03.2008р., а пунктом 1.4. цього ж договору передбачено, що за надання відстрочки позичальник сплачує кредитору відсотки у розмірі 12% річних від вартості несплаченого товару, пунктом 3.1. договору передбачено, що товар передається кредитором позивальнику не пізніше 30.03.2005р. / а.с. 33-35/.

На виконання умов договору товарного кредиту №14-03-05 від 14.03.2005р. ВАТ «Атамар» було передано позивачу по справі передбачені договором товари, на які було оформлено видаткові накладні:

- №РН-03/17-1 від 17.03.2005р. на суму 61425,00 грн., у тому числі ПДВ - 10237,50 грн. / а.с. 36/

- №РН-03/19-1 від 19.03.2005р. на суму 303920,50 грн., у тому числі ПДВ - 50653,42 грн. / а.с. 37/

- №РН-04/28-3 від 28.04.2005р. на суму 16685,50 грн., у тому числі ПДВ 2780,97 грн. / а.с. 38/

- №РН-05/13-1 від 13.05.2005р. на суму 138322,02 грн., у тому числі ПДВ 23053,67 грн. / а.с. 39/

- №РН-05/20-1 від 20.05.2005р. на суму 69275,98 грн., у тому числі ПДВ 11546,00 грн. / а.с. 40/

- №РН-05/31-1 від 31.05.2005р. на суму 20930,00 грн., у тому числі ПДВ - 3488,33 грн. / а.с. 41/.

та сторонами по договору, в підтвердження обставин прийому - передачі передбачених договором товарів ,складені відповідні акти №1 від 14.03.2005р., №2 від 19.03.2007р., №3 від 20.03.2005р., №4 від 27.03.2005р. / а.с. 42-54/ і ВАТ «Атамар» за цими господарськими операціями виписано податкові накладні: №5 від 30.04.2005р., №6 від 31.05.2005р., №7 від 30.06.2005р., №8 від 31.07.2005р., №1 від 31.08.2005р., №1 від 30.09.2005р., №1 від 31.10.2005р., №1 від 30.11.2005р., №1 від 21.12.2005р., №1 від 31.01.2006р., №1 від 28.02.2006р., №1 від 31.03.2006р., №1 від 30.04.2006р., №1 від 31.05.2006р. / а.с. 46-59/.

Крім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач з липня 2005р. по липень 2006р. виконуючи свої зобовязання по договору товарного кредиту №14-03-05 від 14.03.2005р. сплачував ВАТ «Атамар» передбачені договором відсотки за відстрочку остаточного розрахунку за надані товари, що підтверджується копіями податкових накладних, які знаходяться у матеріалах даної справи / а.с. 73-99/, а оригінали яких були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної справи.

Суда також встановлено, що у позивача існує станом на 30.06.2006р. кредиторська заборгованість перед ВАТ «Аватар», за надані на підставі договору товарного кредиту №14-03-05 від 14.03.2005р. паливно-мастильні матеріали, у розмірі 593600 грн., зазначені обставини також відображені у акті перевірки №629/23/30515633 від 07.11.2006р..

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- проценти( пункт 1.10 цієї статті) доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.

- кредит( пункт 1.11 цієї статті) кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

- товарний кредит( підпункт 1.11.2 п. 1.11 цієї статті) товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості;

- господарська діяльність( пункт 1.32 цієї статті) будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2. цієї ж статті передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що товари отримані позивачем на підставі договору товарного кредиту №14-03-05 від 14.03.2005р., були реалізовані позивачем покупцям по цінам вище закупівельних і ці покупці повністю розрахувались з позивачем за ці товари, що підтверджується видатковими та платіжними документами.

Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобовязаннями на користь таких нерезидентів та повязаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до нерезидентів, визначених у підпункті 5.5.2, прирівнюються з метою оподаткування також юридичні особи, звільнені від сплати цього податку згідно з положеннями пунктів 7.11-7.13, 7.19 статті 7 цього Закону, чи ті, що відповідно до законодавства сплачують цей податок за ставками іншими, ніж встановлені у пункті 7.2 статті 7 або статті 10 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку стосовно того, що відсотки сплачені позивачем відповідно до умов договору товарного кредиту №14-03-05 від 14.03.2005р. є господарською операцією, оскільки діяльність позивача з придбання товару на умовах цього договору, сплата процентів передбачених цим договором і подальша реалізація цих товарів третім особам з отриманням позивачем доходів від реалізації цього товару є господарською діяльністю, також є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у діях позивача за період з 01.07.2003р. по 30.06.2006р. відсутні порушення вимог пп.. 5.5.2 п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і за таких обставин суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив усі обставини які мають суттєве значення для вирішення справи, ухвалив по справі обґрунтоване рішення суду та застосував до правовідносин, що виникли між сторонами по справі норми матеріального права які регулюють саме ці правовідносини, та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яким скасував податкове повідомлення-рішення відповідача № 00015723/0 від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на прибуток у розмірі 21831,05 грн., у тому числі за основним платежем 16031,86 грн., штрафні (фінансові) санкції -5799,19 грн. та податкове повідомлення-рішення відповідача №0001562300/0 від 16.11.2006р., яким визначено податкове зобовязання позивача з податку на додану вартість у розмірі 17271,86 грн., у тому числі за основним платежем 10896,24 грн., штрафні (фінансові) санкції -6375,62 грн. і тому рішення суду необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. по справі №18/76/07/-АП-4/210/07-АП, в редакції ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.05.2007р. по справі №18/76/07/-АП-4/210/07-АП, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: А. О. Коршун

Судді: Л. П. Туркіна

О. А. Проценко