Постанова № 11254902, 26.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2857/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу

за заявою Мелітопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 2370 грн. 98 коп. незаконно одержаної допомоги на випадок безробіття

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольський районний центр зайнятості Запорізької області звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути 2370 грн. 98 коп., виплачених як допомогу по безробіттю, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» до Мелітопольського міського центру зайнятості звернувся з заявою про надання статусу безробітного ОСОБА_1, в якій зазначив, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності. Під час проведеної перевірки встановлено, що на день надання статусу відповідачу безробітного, він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що є порушенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У зв'язку з цим, допомогу по безробіттю відповідач отримував безпідставно. Тому, позивач просить стягнути з відповідача кошти виплачені як допомогу по безробіттю в сумі 2370 грн. 98 коп.

Позивач в судове засідання не зявився, надіслав клопотання, в якому просить розглянути справу у відсутності представника позивача в порядку письмового провадження, на позивних вимогах наполягає у повному розмірі.

Відповідач заперечення проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом зясовано, що відповідно до заяви від 06.08.2009 року відповідач звернувся до Мелітопольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При реєстрації у центрі зайнятості відповідач підписав заяву про те, що на час реєстрації у службі зайнятості він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Наказом від 06.08.2009 № НТ090806 відповідачу надано статус безробітного та прийнято рішення про виплату допомоги по безробіттю.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 від 23.04.2010 № 080310193, виданою Мелітопольським міським центром зайнятості, за період з серпня 2009 по грудень 2009 відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в сумі 2370 грн. 98 коп.

28.01.2010 спеціалістом центру зайнятості було встановлено, що відповідача зареєстровано як фізичну особу підприємця виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області 04.10.1999.

Згідно п. «а», «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що випливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 01.06.2010, на момент подання заяви про надання статусу безробітного до центру зайнятості (06.08.2009), державним реєстратором 16.10.2007 було внесено запис про відміну власного рішення фізичної особи підприємця щодо припинення підприємницької діяльності.

Отже, відповідач під час реєстрації в Мелітопольському міському центрі зайнятості 06.08.2009 приховав той факт, що з 04.10.1999 є приватним підприємцем.

Наказом від 02.02.2010 № НТ100202 відповідачу припинена виплата допомоги по безробіттю на підставі п.8 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Претензією від 05.02.2010 № 490/10 відповідачу було запропоновано повернути незаконно отримані кошти в сумі 2370 грн. 98 коп., однак на момент розгляду справи в суді відповідач їх не сплатив.

Відповідно до п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2370 грн. 98 коп., виплачених як допомогу по безробіттю.

Таким чином, позов Мелітопольськогоміського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 незаконно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 2370 грн. я98 коп. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України; ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»; ст. 31, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) незаконно одержану допомогу по безробіттю у сумі 2370 грн. 98 коп. на р/р 37171300901168, МФО 813015, Банк ГУДКУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20524107, Одержувач Мелітопольський міський центр зайнятості.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову виготовлено в повному обсязі 31.08.2010.

Суддя (підпис) О.О.Прасов