Постанова № 11254899, 26.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-5558/10/0870

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “БІОПОЛІС ІНВЕСТ ГРУП”, м. Запоріжжя,

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2009 № 0087272301/0,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Железняк О.В. (довіреність № б/н від 23.07.2010)

від відповідача Демченко А.А. (довіреність № 4885/10/10 від 10.08.2010)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “БІОПОЛІС ІНВЕСТ ГРУП” (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2009 №0087272301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 6555 грн., у тому числі, за основним платежем 4370 грн. та штрафних санкцій 2185 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2010, на підставі ст.ст.104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі №2а-5558/10/0870 та призначений судовий розгляд на 19.08.2010. В судовому розгляді оголошувалась перерва до 26.08.2010.

В засіданні 26.08.2010, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу “Камертон”.

Позивач підтримав позовні вимоги та, з підстав викладених у позові, просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції посилається на наступне:

14 квітня 2008р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку підприємству видана ліцензія «Професійна діяльність на фондовому ринку діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами)».

Однак, обовязковою умовою здійснення професійної діяльності на ринку управління активами ІСІ є членство в саморегулівній організації (як передумова отримання ліцензії). Єдиною саморегулівною організацією на ринку управління активами ІСІ в Україні є Українська асоціація інвестиційного бізнесу. 20 березня 2008 між позивачем та УАІБ укладено договір № 370 про членство в УАІБ (далі договір). Відповідно до п. 3.2.9 та п. 4.1. договору, товариство зобовязане своєчасно і повністю сплачувати вступний і членські внески. Згідно п. 5.2. договору, членство може бути припинено шляхом виключення з підстав несплати членських внесків. Крім того, несплата членських внесків є підставою для припинення членства на підставі Статуту УАІБ, Положення про членство в УАІБ, Кодексу заходів дисциплінарного впливу УАІБ.

Таким чином, умовою для отримання ліцензії є членство в саморегулівній організації, а умовою для членства є сплата вступного та членського внесків в порядку та розмірі, визначених внутрішніми актами УАІБ. Розмір внесків встановлений рішенням № 6 Загальних зборів УАІБ від 22.02.2008 і складає еквівалент 2000 доларів США для вступного внеску та еквівалент 2000 доларів США на рік для щорічного членського внеску.

Тобто, витрати підприємства на вступ до УАІБ і підтримання членства по суті є витратами на підтримання статусу ліцензованого учасника ринку.

Віднесення витрат на сплату вступного та членських внесків до складу валових здійснене підприємством відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 5.1.; пп. 5.2.1. п. 5.2.). Між тим, положення пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовуватись не можуть, оскільки сплата внесків не є добровільною дією.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.5.1, п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно включено до складу валових витрат вступний та членські внески до Української асоціації інвестиційного бізнесу (м. Київ) за період з 05.12.07 по 31.12.08 на загальну суму 17 480,00 грн.. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що оскільки УАІБ має статус неприбуткової організації, позивач має право відносити суми членських внесків до валових витрат, але з урахуванням обмежень зазначених пп. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чого позивачем не було враховано.

Вважає спірне рішення правомірним та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, 25 листопада 2009 р. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя складений Акт № 2958/23-023/35596282 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «КУА «БІОПОЛІС ІНВЕСТ ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.12.2007 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 05.12.2007 р. по 30.06.2009 р. (далі Акт).Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.1, п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) безпідставно включено до складу валових витрат вступний та членські внески до Української асоціації інвестиційного бізнесу (м. Київ) за період з 05.12.07 по 31.12.08 на загальну суму 17 480,00 грн. На підставі Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0087272301/0 від 08.12.2009, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6555 грн., з яких 4370 грн. основний платіж, 2 185 грн. штрафні санкції.

Висновки, яких дійшли перевіряючи в ході перевірки суд вважає обґрунтованими, з огляду на наступне:

Згідно свідоцтва ТОВ „КУА БІГ", код за ЄДРПОУ 35596282 є дійсним членом Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу. Рішення про членство прийняте Радою УАІБ (протокол № 1-4 від 20.03.2008 року). 20 березня 2008 р. між ТОВ «КУА «БІГ» та УАІБ укладено договір № 370 про членство в УАІБ (далі договір). Відповідно до п. 3.2.9 та п. 4.1. договору, товариство зобовязане своєчасно і повністю сплачувати вступний і членські внески.

Згідно п. 5.2. договору, членство може бути припинено шляхом виключення з підстав несплати членських внесків. Крім того, несплата членських внесків є підставою для припинення членства на підставі Статуту УАІБ, Положення про членство в УАІБ, Кодексу заходів дисциплінарного впливу УАІБ.

Розмір внесків встановлений рішенням № 6 Загальних зборів УАІБ від 22.02.2008 р. і складає еквівалент 2000 доларів США для вступного внеску та еквівалент 2000 доларів США на рік для щорічного членського внеску.

Платіжним дорученням № 20 від 21.03.2008 р. підприємство перерахувало УАІБ 10100,00 грн. вступного внеску. В подальшому підприємство перераховувало членські внески: п/д № 31 від 14.04.2008 р. 2525,00 грн., п/д № 64 від 18.07.2008 р. 2425,00 грн., п/д № 96 від 13.10.2008 р. 2430,00 грн. Загальна сума 17480,00 грн.

Згідно Закону України «Про кооперацію», членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.

Разом з тим, в ході перевірки встановлено, що «Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу» зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією м. Києва. Згідно Статуту «Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу» - є неприбутковою організацією, та обєднує на підставі добровільного членства організації, підприємства незалежно від форм власності, що займаються інвестиційним бізнесом, а також інших зацікавлених у розвитку й зростанні інвестиційної галузі та ринків цінних паперів.

Відповідно до п 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», “Валові витрати виробництва та обігу”(далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності”. Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За приписами п п.5.2.1.п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду - у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.”

Однак, згідно пп. 5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат включаються „Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до... неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «КУА «БІГ» зареєстроване 04.12.2007р. у Виконавчому комітеті Запорізької міської ради. За 2007р. не надавало податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, а отже членський внесок у розмірі 17 480 грн. є більшою сумою ніж 5 відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного року відповідно до пп. 5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України ,.Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже враховуючи, що УАІБ має статус неприбуткової організації, позивач має право відносити суми членських внесків до валових витрат але з урахуванням обмежень зазначених пп. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України ,.Про оподаткування прибутку підприємств".

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем ТОВ „КУА БІР", в порушення п.5.1, пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно включено до валових витрат членські внески до Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу (м.Київ) на загальну суму 17 480,00 грн.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає висновки перевірки щодо необхідності донарахування підприємству позивача податкового зобовязання з податку на прибуток правомірними.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф. Оскільки податкове зобовязання визначено позивачу правомірно, то і штрафні санкції є такими, що нараховані у відповідності до приписів чинного законодавства.

А, відтак, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “БІОПОЛІС ІНВЕСТ ГРУП” є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, податковим органом доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ “БІОПОЛІС ІНВЕСТ ГРУП” до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2009 № 0087272301/0 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09.09.2010

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко