Постанова № 11254038, 09.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 р. справа № 2а-17484/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріБеспалько Г.Г.

представника позивачаДавиденко К.Ю.,

представника відповідача Сидорського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним повідомлення № 8350/10/15-03-3 від 21.06.2010, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2010 ТОВ «АСІ-ЕКО» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним повідомлення № 8350/10/15-03-3 від 21.06.2010, визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.06.2010 позивач подав до Ясинуватської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року в електронній формі, про що свідчить квитанція № 2 про отримання електронної звітності. 21.06.2010 позивач отримав повідомлення Ясинуватської ОДПІ № 8350/10/15-03-3 про те, що податкова декларація не визнається як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: рядок 23 декларації заповнено всупереч п. 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054.

Позивач вважає такі дії Ясинуватської ОДПІ протиправними з огляду на положення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закон № 2181), яким передбачено вичерпний перелік випадків, коли податкова звітність не визнається, зокрема, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з тих підстав, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, подана позивачем, не була визнана Ясинуватською ОДПІ як податкова звітність, оскільки рядок 23 декларації заповнено всупереч п. 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054. Вказані дії, на думку представника відповідача, повністю відповідають приписам Закону № 2181 та Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827, у звязку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО» зареєстровано в якості юридичної особи Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області 18.08.2005, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 626835, включено до ЄДРПОУ за № 33660916. Позивач перебуває на податковому обліку в Ясинуватській ОДПІ з 18.08.2005 за № 322, є платником податку на додану вартість.

17.06.2010 позивач відповідно до Договору № 141 від 25.02.2010 про визнання електронних документів, укладеному з Ясинуватською ОДПІ, надіслав електронною поштою на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ) за травень 2010 року із додатками до неї, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття звітності електронною поштою. Як вбачається з цієї квитанції, податкова декларація була доставлена 17.06.2010 о 10:13год. та прийнята Ясинуватською ОДПІ.

21.06.2010 за № 8350/10/15-013-3 Ясинуватською ОДПІ на адресу керівника ТОВ «АСІ-ЕКО» було надіслано повідомлення, у якому відповідач із посиланням на п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, п. 4.5 наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 та п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, пропонував позивачу надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

08.07.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судовому засіданні не довів у повному обсязі правомірності вчинених ним дій, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Щодо податку на додану вартість нормативно-правовим актом, що регулює порядок її оформлення та подання, є Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 (далі за текстом Порядок № 166). Згідно з п.п. 1.2, 3.1 Порядку № 166 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями. Відповідно до п. 4.1 Порядку № 166, декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку. П.п. 4.1.4 п. 4.1 цього Порядку передбачено, що добровільно платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису осіб (які підписують декларацію) у порядку, визначеному законодавством.

За змістом абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем згідно з умовами Договору № 141 від 25.02.2010 про визнання електронних документів, укладеному з Ясинуватською ОДПІ, 17.06.2010 було направлено електронною поштою Е-mail на електронну адресу Ясинуватської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року, що повністю відповідає наведеним вище вимогам законодавства. Однак, Ясинувасткою ОДПІ було письмово повідомлено позивача про право не визнання вказаної податкової декларації з ПДВ як податкової звітності та запропоновано подати нову податкову декларацію з виправленими показниками із посиланням на порушення позивачем порядку заповнення, затвердженого наказом ДПА України, що зареєстрований у Міністерстві юстиції, а саме: рядок 23 декларації заповнено всупереч п. 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054.

Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Аналогічні положення містить й п. 4.3 Порядку № 166.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 були затверджені Методичні рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (далі за текстом Методичні рекомендації), які носять обовязків характер для органів податкової служби.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій встановлено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).

Представник відповідача у судовому засіданні не підтвердив факту внесення до відповідної інформаційної бази Ясинуватської ОДПІ інформації про отриману відповідачем 17.06.2010 податкову декларацію, не надав копію службової записки про передачу декларації до галузевого підрозділу. Крім того, відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкової декларації. Попередження у вигляді письмового повідомлення, як це було зроблено відповідачем, не передбачено вимогами законодавства, тобто вчинено не у межах його повноважень.

Тобто у триденний термін від дня отримання звітності відповідачем не були вчинені дії, встановлені п. 4.5 Методичних рекомендацій.

Крім того, в своєму повідомлення відповідач посилається на порушення позивачем при заповненні рядка 23 податкової декларації пункту 5.11 Порядку № 166, яким передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Тобто, фактично відповідач при прийнятті податкової декларації здійснив перевірку внесених до неї показників, що не передбачено вимогами абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181. Виявлення помилки щодо показників декларації з огляду на приписи п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 можливе під час здійснення камеральної перевірки цієї декларації, тобто після її прийняття та визнання як податкової звітності.

Таким чином, є протиправними дії Ясинуватської ОДПІ щодо надсилання позивачу письмового повідомлення від 21.06.2010 за № 8350/10/15-013-3 із пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками, і тому у цій частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позовні вимоги про визнання недійсним цього повідомлення не ґрунтуються на вимогах закону. Вказане повідомлення по суті є листом податкового органу, а не його рішенням (податковим повідомленням). Крім того, як було встановлено судом вище, надсилання позивачу такого письмового повідомлення взагалі не передбачено вимогами законодавства. Враховуючи наведене та приписи п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, вказане повідомлення не може бути визнано судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне визначити спосіб захисту порушеного права ТОВ «АСІ-ЕКО» із врахуванням положень п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, яким закріплено обовязок прийняття податкової звітності саме за контролюючим органом, а також положення Методичних рекомендацій щодо порядку здійснення прийняття податкової звітності податковими органами. Суд вважає, що у даному випадку поновлення порушеного права позивача можливе шляхом зобовязання Ясинуватської ОДПІ відповідно до її компетенції вчинити дії щодо прийняття від позивача податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками від 17.06.2010.

Судові витрати по сплаті судового збору присуджуються судом на користь позивача з Державного бюджету у відповідності до ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним повідомлення № 8350/10/15-03-3 від 21.06.2010, визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області щодо надсилання товариству з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО» письмового повідомлення від 21.06.2010 за № 8350/10/15-013-3 із пропозицією надати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з виправленими показниками.

Зобовязати Ясинуватську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області відповідно до її компетенції вчинити дії щодо прийняття від товариства з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО» податкову декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками, датовану 16 червня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО» (Донецька область, Ясинуватський район, с. Веселе, вул. Лугова, 1а, ЄДРПОУ 33660916) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 вересня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 14 вересня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.