Постанова № 11254035, 09.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 р. справа № 2а-17651/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріБеспалько Г.Г.

представника позивачаГольдарб К.Ю.,

представника відповідача Бондар Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Фарм» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобовязання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2010 ТОВ «Євро-Фарм» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Донецька, в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо невизнання та неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками від 17.06.2010;

- зобовязати ДПІ у Київському районі м. Донецька прийняти та облікувати податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками від 17.06.2010 як документ податкової звітності з усіма зазначеними у вказаній декларації та додатках до неї показниках датою подання 17.06.2010 (а.с. 3-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.06.2010 позивач подав до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року за допомогою засобів електронного звязку з накладанням цифрового підпису, про що свідчить квитанція № 2 про отримання електронної звітності. Однак, податкова декларація не була прийнята із посиланням на заборону приймання звітності по електронній пошті. Цього ж дня позивач надіслав декларацію рекомендованим листом. 24.06.2010 позивач отримав лист-повідомлення ДПІ у Київському районі м. Донецька про те, що податкова декларація не визнається як податкова звітність з тих підстав, що вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання.

Позивач вважає такі дії ДПІ у Київському районі м. Донецька протиправними з огляду на положення п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закон № 2181), яким передбачено вичерпний перелік випадків, коли податкова звітність не визнається, зокрема, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Крім того, п.п. 4.13.7 п. 4.13, 4.5 Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» перелічені випадки, коли декларація не визнається податковим органом як податкова звітність, у т.ч. й коли наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання. Однак, у цьому випадку працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання такої податкової звітності. У випадку, якщо платник податку наполягає на прийнятті звітності структурний підрозділ, до функцій якого належить прийняття податкової звітності, у триденний термін від дня отримання звітності надсилається платнику податків повідомлення про невизнання податкової звітності із зазначенням підстав для її неприйняття. Однак, ці Методичні рекомендації не мають статусу нормативно-правового акту та носять розяснювальний, а не обовязковий характер. І тому, виходячи з принципу законності, відповідач не мав законних підстав для невизнання поданої позивачем податкової декларації.

Просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з тих підстав, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, подана позивачем, не була визнана ДПІ у Київському районі м. Донецька як податкова звітність, оскільки мала порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання, що унеможливлювало подальше відпрацювання цього документу та внесення змін до облікового рахунку підприємства. Вказані дії, на думку представника відповідача, повністю відповідають приписам Закону № 2181 та Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827, у звязку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Фарм» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 10.04.2000, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 434892 (а.с. 16), включено до ЄДРПОУ за № 30776134 (а.с. 17). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька з 13.04.2000 за № 2888 (а.с. 18), є платником податку на додану вартість (а.с. 18).

17.06.2010 позивач надіслав електронною поштою на адресу ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ) за травень 2010 року із додатками до неї (а.с. 8-9, 10, 11, 12), що підтверджується квитанцією № 2 про доставку електронною поштою (а.с. 13). Як вбачається з цієї квитанції, податкова декларація не була прийнята у звязку із забороною для ТОВ «Євро-Фарм» прийняття звітності електронною поштою (можливо, відсутність договору з ДПАУ).

Цього ж дня позивач надіслав вказану податкову декларацію з додатками рекомендованим листом на адресу ДПІ у Київському районі м. Донецька, що підтверджується фіскальним чеком за 17.06.2010, виданим поштовим відділенням № 114 (а.с. 15).

ДПІ у Київському районі м. Донецька отримала вказану вище податкову декларацію з додатками 22.06.2010, що підтверджується повідомленням від 22.06.2010 № 16406/10/20-013 (а.с. 14). З цього повідомлення також вбачається, що податкова декларація вважається не визнаною податковим органом як податкова звітність з огляду на положення абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 та порядку заповнення, затвердженого наказом ДПА України, що зареєстрований у Міністерстві юстиції.

09.07.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судовому засіданні не довів у повному обсязі правомірності вчинених ним дій, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Щодо податку на додану вартість нормативно-правовим актом, що регулює порядок її оформлення та подання, є Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 (далі за текстом Порядок № 166). Згідно з п.п. 1.2, 3.1 Порядку № 166 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями. Відповідно до п. 4.1 Порядку № 166, декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку. П.п. 4.1.5 п. 4.1 цього Порядку передбачено, що декларація може бути надіслана на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання декларації.

За змістом абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем 17.06.2010 було надіслано рекомендованим листом на адресу ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року, що повністю відповідає наведеним вище вимогам законодавства. Однак, ДПІ у Київському районі м. Донецька вказана податкова декларація з ПДВ була не визнана як податкова звітність із посиланням на абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 та порушення позивачем порядку заповнення, затвердженого наказом ДПА України, що зареєстрований у Міністерстві юстиції, а саме: заповнення всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання. При цьому, у повідомленні не зазначено назву та дату прийняття нормативно-правового акту, порушення вимог якого було допущено позивачем.

Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Аналогічні положення містить й п. 4.3 Порядку № 166.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 були затверджені Методичні рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (далі за текстом Методичні рекомендації), які носять обовязків характер для органів податкової служби.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій встановлено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).

Представник відповідача у судовому засіданні не підтвердив факту внесення до відповідної інформаційної бази ДПІ у Київському районі м. Донецька інформації про отриману відповідачем 22.06.2010 податкову декларацію, не надав копію службової записки про передачу декларації до галузевого підрозділу. Крім того, відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкової декларації.

Тобто у триденний термін від дня отримання звітності відповідачем не були вчинені дії, встановлені п. 4.5 Методичних рекомендацій.

До того ж, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт невідповідності податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року, надісланої ТОВ «Євро-Фарм» до ДПІ у Київському районі м. Донецька 17.06.2010, вимогам Порядку № 166, про які вказує відповідач у своєму повідомленні від 22.06.2010.

Таким чином, є протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо невизнання та неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками від 17.06.2010, і тому у цій частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує положення п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, яким закріплено обовязок прийняття податкової звітності саме за контролюючим органом, а також положення Методичних рекомендацій щодо порядку здійснення прийняття податкової звітності податковими органами. Суд вважає, що у даному випадку є неможливим зобовязання відповідача прийняти та облікувати податкову декларацію, оскільки обовязок прийняття таких декларацій та їх реєстрації вже закріплено за відповідачем вказаними нормами законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість поновлення порушеного права позивача шляхом зобовязання ДПІ у Київському районі м. Донецька відповідно до її компетенції вчинити дії щодо прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками від 17.06.2010 від ТОВ «Євро-Фарм».

Судові витрати по сплаті судового збору присуджуються судом на користь позивача з Державного бюджету у відповідності до ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Фарм» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобовязання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька по невизнанню та неприйняттю податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками, направленої товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Фарм» 17 червня 2010 року та отриманої Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька 22 червня 2010 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька відповідно до її компетенції вчинити дії щодо прийняття від товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Фарм» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками, датованої 16 червня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Фарм» (адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, б. 100, код ЄДРПОУ 30776134) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 вересня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 14 вересня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.