Постанова № 11253798, 07.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 р. справа № 2а-16989/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Воршиловському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Краматорську

про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 червня 2010 року № 0002502344 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко М.Ю. за дов. від 22 червня 2010 року

від відповідача: Петрова А.Г. за дов. від 2 лютого 2010 року

від третьої особи: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 червня 2010 року № 0002502344 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 3 червня 2010 року № 0002502344 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 4 травня 2010 року проведено перевірку структурного підрозділу позивача - магазину «Ірина», за наслідками якої складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0174/05/15/23/20336647. Позивач вважає, що податковим органом в даному акті безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР у звязку з тим, що позивач реалізував товар без документів на його придбання, що на думку відповідача є порушенням порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх зберігання. Позивач зазначає, що відсутність первинних, бухгалтерських документів, які зберігаються в центральному офісі позивача, є порушенням ведення бухгалтерського обліку, що не є тотожним поняттю порушення порядку обліку товарних запасів. Крім того, на думку позивача, діючим законодавством не передбачено прямого обовязку вести облік господарських операцій саме в місці продажу товарів. Враховуючи викладене, позивач вважає, що до нього неправомірно застосовані штрафні на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 16 серпня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було Державну податкову інспекцію у м. Краматорську.

Представник третьої особи - Державної податкової інспекції у м. Краматорську, в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Думка третьої особи стосовно заявлених вимог суду не відома, оскільки ним суду заперечення проти позову не надані. За таких обставин, на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 березня 1993 року, включене до ЄДРПОУ за номером 20336647, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Воршиловському районі м. Донецька (арк. справи 14 22).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах у містах серед інших функцій покладено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Згідно з пунктом 2 статті 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та порядку, встановленого Законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» може бути лише позаплановою.

Стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначеної норми, посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В матеріалах справи містяться направлення на перевірку від 30 квітня 2010 року № 602, 603, видані керівником Державної податкової інспекції у м. Краматорську на підставі пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на проведення планової перевірки позивача, які вручені під розписку працівнику позивача, про що свідчать відповідні підписи (арк. справи 72).

Копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки та доказ його вручення платнику податків під розписку в матеріалах справи відсутні.

Проте, працівники податкового органу були допущені до перевірки, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне здійснити аналіз наявності чи відсутності порушень з боку позивача норм пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265).

4травня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Краматорську була проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наслідки якої викладені в акті від 4 травня 2010 року № 0174/05/15/23/20336647 (арк. справи 9, 10).

Актом перевірки визначено, зокрема, не забезпечення ведення у порядку, встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме: на цигарки «Marlboro оnе», «Parlament Reserve», «Parlament Aqvo Blue», «Parlament Super Slsm», «Marlboro Gold Original» відсутні первинні документи на придбання, прибуткові накладні, податкові накладні та інші документи. В додатку № 2 до акту перевірки встановлено, що позивачем станом на 4 травня 2010 року не ведеться облік залишків запасів на суму 4037 грн. 80 коп. (акр справи 48).

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 3 червня 2010 року № 0002502344 на загальну суму 8 075 грн. 20 коп. за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265 та застосовні штрафні санкції на підставі статті 21 Закону № 265 (арк. справи 8).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 256, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

Статтею 6 Закону № 265 визначено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 996-XIV від 16 липня 1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Таким чином, відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як вбачається з наведених норм, облік товарів включає в себе комплекс операцій, який полягає у відображенні інформації, що міститься у первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку у порядку, визначеному відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що відсутність первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, проте сама по собі відсутність первинних документів не є порушенням обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки, відповідно до статті 6 Закону № 265 облік товарних запасів ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Отже, порушення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації можна встановити шляхом дослідження інформації, що міститься на рахунках бухгалтерського обліку субєкта господарювання.

Судом встановлено, що податковим органом в ході перевірки взагалі не досліджені рахунки бухгалтерського обліку або інші документи бухгалтерського обліку, на яких міститься інформація про облік товарів.

Крім того, позивачем під час судового засідання надані первинні документи, що підтверджують придбання товару у постачальників, а саме: накладна № 1000170242 від 13 квітня 2010 року, що посвідчує придбання цигарок у ЗАТ «Філіп Морріс України» «Parlament Reserve», «Parlament Aqvo Blue», «Parlament Super Slsm», «Marlboro Gold Original», накладна № 1000170092 від 12 квітня 2010, що посвідчує придбання цигарок у ЗАТ «Філіп Морріс України» «Parlament Aqvo Blue», «Parlament Reserve», накладна № 1000169670 від 6 квітня 2010, що посвідчує придбання цигарок у ЗАТ «Філіп Морріс України» «Parlament Aqvo Blue», «Parlament Reserve», накладна № 1ЦЛС00021018 від 15 квітня 2010, що посвідчує придбання цигарок у РЦ «Табак» «Parlament Super Slsm», «Marlboro Gold Edge», накладна № 1ЦЛС00021679 від 29 квітня 2010, що посвідчує придбання цигарок у РЦ «Табак» «Marlboro Gold Original», «Parlament Aqvo Blue», накладна № 1ЦЛС00020616 від 6 квітня 2010, що посвідчує придбання цигарок у РЦ «Табак» «Parlament Aqvo Blue», «Parlament Reserve» (арк. справи 37 46).

Таким чином, матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, про відсутність у позивача первинних документів на придбання товару, і як наслідок порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, не доведена правомірність прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у відповідності до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 3 червня 2010 року № 0002502344 Державної податкової інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» до Державної податкової інспекції у Воршиловському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Краматорську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 3 червня 2010 року № 0002502344 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задовольнити.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 3 червня 2010 року № 0002502344 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Присудити з Державного бюджету України на користь Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лія» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 вересня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 10 вересня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.