Постанова № 11253598, 08.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р. справа № 2а-18298/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:Балабан А.С. (протокол № 1 від 01.12.2008р.)

відповідача:Мальцевої А.М. (дов. від 18.01.2010р. №1/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет-Альянс»

до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000661702/0

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мет-Альянс» (надалі позивач, ТОВ «Мет-Альянс») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя (надалі - відповідач, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя від 15.06.2010р. №0000661702/0.

Позов мотивовано безпідставністю прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000661702/0, у звязку із неправомірним визначенням податковим органом внесків до статутного фонду в якості договору міни, за яким ТОВ «Мет-Альянс» отримало майно для формування статутного капіталу, а засновники отримали корпоративні права.

У судовому засіданні від 19.08.2010р. оголошувалась перерва до 08.09.2010р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

В судовому засіданні від 08.09.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення за змістом яких проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи що податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000661702/0 прийнято на підставі правомірних висновків Акту перевірки від 04.06.2010р. №253/23-1/36260974.

Представник відповідача у судовому засіданні від 08.09.2010р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Мет-Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.12.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2008р. по 31.12.2009р., за наслідками якої складений відповідний Акт 04.06.2010р. №253/23-1/36260974.

Згідно висновків вказаного Акту (в оскаржуваній частині), перевіркою встановлене порушення п. 7.1 ст.7, п.12.1 ст.12, ст.16, ст.17, п. «а» 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб від продажу обєктів рухомого майна у грудні 2008р. у сумі 9219,90 грн.

Відповідно до вказаного Акту, зазначений висновок зроблений на підставі наступного.

При проведенні перевірки встановлено інвестування фізичним особами до статутного фонду ТОВ «Мет-Альянс» рухомого майна, згідно акта прийому-передачі майна до статутного фонду від 06.12.2008р. Засновники ТОВ «Мет-Альянс», згідно з рішенням установчих зборів засновників від 01.12.2008р передають до статутного фонду заявлене майно на загальну суму 61 466, грн. (100%), а саме:

1. ОСОБА_3 - внесено до статутного фонду майна на загальну суму 30 733,0 грн. (сейф, компютерна та інша техніка).

2. ОСОБА_4 - внесено до статутного фонду майна на загальну суму 30 733,00 грн. (меблі, компютерна та інша техніка).

Це майно, було введено в експлуатацію згідно карток складського обліку матеріалів 06.12.2008р було зараховано на основні засобі.

Із Акту 04.06.2010р. №253/23-1/36260974 вбачається, що фактично відповідачем зроблений висновок про наявність відносин договору міни (бартеру) між засновниками та ТОВ «Мет-Альянс».

На підставі Акту 04.06.2010р. №253/23-1/36260974 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000661702/0, яким ТОВ «Мет-Альянс» визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 27659,70 грн., в тому числі за основним платежем 9219,90 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у розмірі 18439,80 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Пунктом 1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно з цим Законом.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Відповідно до пп. 8.4.11. п. 8.4 ст. 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи. При цьому до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

При цьому, згідно пп. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 зазначеного Закону, під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Господарського кодексу України, сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Таким чином, внесок фізичної особи в статутний фонд товариства є придбанням такою фізичною особою права власності на частину статутного фонду товариства, в розмірі його внеску. Інвестування шляхом здійснення внеску в статутний фонд товариства не передбачає переходу права власності на майно цієї фізичної особи іншим особам, тому що учасник (засновник) набуває право власності на це майно у статутному фонді. Тобто, таке інвестування не передбачає переходу права власності на майно від фізичної особи - засновника іншій особі.

Частиною першою ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, засновник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїми корпоративними правами, в тому числі і шляхом їх відчуження.

Тобто, саме при здійсненні операцій з корпоративними правами особа може отримати дохід, який буде обєктом оподаткування відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

Безпосередньо сам вклад (внесок) не може бути основним фондом, оскільки відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до основних фондів відносяться матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку.

Частиною другою ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Відповідно до ч.2. ст. 715 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Пунктом 1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Враховуюче те, що корпоративні права не є товаром в розумінні діючого законодавства, такі права не можуть бути обєктом договору міни (бартеру).

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позовної заяви.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет-Альянс» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя від 15 червня 2010 року №0000661702/0.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет-Альянс» (Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 193) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 08 вересня 2010 року, повний текст виготовлено 13 вересня 2010 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.