Постанова № 11252510, 08.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2010 р.Справа №2а-631/10/8/0170 (12:23) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представники сторін:

від позивача: Халюкова Олена Юріївна, довіреність № 2-2010 від 04.01.10

від відповідача: не з'явився

Сутність спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі: від 12.10.2009р. № 0002052301/0 про сплату суми 74622,24грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 37481,12грн.; від 13.11.2009р. № 0002212301/1 про сплату суми 37311,12 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 18825,56 грн.; від 10.12.2009р. № 0002362301/1 про сплату суми 37311,12 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 18203,71 грн.; від 22.12.2009р. № 0002052301/2 про сплату суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн., визнати недійсним рішення ДПІ в м. Керчі з розгляду первинної скарги від 13.11.2009р. № 17740/10/25-0, визнати недійсним рішення ДПІ в м. Керчі про внесення змін до рішення ДПІ в м. Керчі з розгляду первинної скарги від 13.11.2009р. № 17740/10/25-0 та визнати недійсним рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду повторної скарги від 14.12.2009р. № 3173/ю/25063.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є орендарем цілісного майнового комплексу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» ДП «Кримські генеруючі системи» № 123 від 01.01.2004р., узгодженого з Фондом майна України 16.12.2003р.

Щодо земельних правовідносин, то позивач вважає, що відповідно до п. 5 ст. 93 Земельного кодексу України підприємства приватної форми власності, яким є ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль», можуть бути виключно орендарями земельних ділянок на підставі договорів оренди з власниками земельних ділянок, у звязку з чим обовязок по сплаті орендної плати виникає у орендаря з моменту укладання договору оренди земельної ділянки, що регламентовано ст. 13 Закону України «Про плату за землю».

При цьому пояснив, що ДП «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу № 1 від 24.07.2000р. та існує в ньому на даний час, було зареєстровано як платник земельного податку, про що свідчать довідки-розрахунки грошової оцінки земельної ділянки на 2002р., видані Керченським міським управлінням земельних ресурсів, та протягом 2002-2008р.р. сплачувало земельний податок. Оскільки правовідносини між позивачем та ДП «Кримські генеруючи системи» не змінились, а також враховуючи, що при оренді майна до орендаря право власності на майно не переходить та орендар не зобовязаний укладати договір оренди землі на ділянку, то як вважає позивач, платником земельного податку залишається власник майна, переданого в оренду і у останнього відсутні підстави для несплати земельного податку.

Позивач вважає, що вказана позиція ґрунтується також на розясненнях ДПА України (лист від 11.04.2006р. № 4092/6/15-0616, від 25.09.2003р. № 493/2/15/3410) та листі Фонду державного майна України від 03.04.2007р. № 10-16-5404, в яких вказано, що якщо нерухомість є державною власністю, то без укладення окремого договору про оренду земельної ділянки під нею у орендарів не виникає зобовязання про сплату орендної плати за землі державної та комунальної власності та подачі відповідної декларації.

Крім того, позивач зауважив, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в державній або комунальній власності договір оренди такої земельної ділянки, зареєстрований відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» і постанови Ради міністрів АР Крим від 03.03.2004р. № 220 в міському відділенні державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», однак станом на сьогодення такі дані про земельні ділянки, які займає структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» - «Камиш-Бурунська ТЕЦ» у Керченському міському управлінні земельних ресурсів відсутні, що свідчить про невизначеність розміру земельних ділянок, необхідного для обчислення земельного податку.

Позивач також пояснив, що рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992р. № 959 був затверджений проект відведення земельної ділянки площею 39,524га, однак це не потягло за собою ані укладення договору оренди земельної ділянки, ані видачі державного акту на право користування цією ділянкою, а отже чинним актом на право користування ділянкою, яку займає Камиш-Бурунська ТЕЦ, є акт від 1988р., яким за Камиш-Бурунською ТЕЦ закріплені ділянки площею 11,37га та 12,12га, що не відображає реального стану земельних ділянок на сьогоднішній день. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що площа, яка підлягає оподаткуванню, не визначена на період навіть для нарахування земельного податку, що робить неможливим його сплату.

Крім того, зазначив, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ» створена наказом ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» від 31.12.2003р. № 15 та має свій код ЄДРПОУ, а отже не є правонаступником прав та обовязків за державним актом 1988р., рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992р. № 959, коли Камиш-Бурунська ТЕЦ знаходилась у складі ПЕО «Крименерго», а також обовязків сплачувати земельний податок.

В обґрунтування протиправності висновків відповідача, позивач також вказав, що він є орендарем ще двох цілісних майнових комплексів Сакські теплові мережі ДП «Кримські генеруючі системи» № 119 від 01.01.2004р. та Сімферопольська ТЕЦ, при цьому земельні ділянки, зайняті вказаними структурними підрозділами, також не охоплені договорами оренди з місцевими органами влади. Однак, як Сакська ОДПІ, так і ДПІ в м. Сімферополі, при проведенні перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановили, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» не є платником земельного податку у звязку з відсутністю обєкту оподаткування. Більше того, у попередніх перевірках з 2004р. по 2008р. ДПІ в м. Керчі вказувала у своїх актах про те, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ» не є платником земельного податку, земельний податок сплачує ДП «Кримські генеруючі системи».

За таких обставин, а також незважаючи на те, що договір оренди земельних ділянок, які займає структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ», у 2009р. не був укладений, однак в акті перевірки від 30.09.2009р. № 1605/23-1/26539334 «Камиш-Бурунська ТЕЦ» визначена як платник земельного податку та здійснені нарахування вказаного податку зі штрафними санкціями, позивач вважає позицію ДПІ в м. Керчі та ДПА в АР Крим такою, що суперечить чинному законодавству, а їх дії такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль».

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.01.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-631/10/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (том 1 а.с. 103-107).

При цьому пояснив, що в ході документальної перевірки ним було встановлено, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ», у порушення ст.2, ст.5, ст.14, ст.17, ст.20 Закону України «Про плату за землю», не нарахований земельний податок за 2009 рік на земельні ділянки загальною площею 39,724га, що призвело до заниження податкових зобовязань по земельному податку всього в сумі 34895,81 грн.

За висновком відповідача, структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ» для здійснення своєї безпосередньої діяльності фактично використовує земельні ділянки, на яких розташований цілісний майновий комплекс споруд ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» у м. Керчі загальною площею 39,724га, яка визначена Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 959 від 15.05.1992р. та затвердженого проекту відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ.

В свою чергу, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цілісним майновим комплексом є господарський обєкт із завершеним циклом виробництва продукції, робіт, послуг з виділеною йому земельною ділянкою, на якій він розташований, а також враховуючи, що відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, а згідно зі ст.5 даного Закону обєктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а субєктом власник земельної ділянки, а в разі відсутності такого землекористувач, у тому числі орендар, то на думку відповідача, відсутність у позивача правовстановлюючих документів на землю не надає підприємству права не сплачувати земельний податок по факту використання.

13.04.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі: від 12.10.2009р. № 0002052301/0 в частині сплати суми 37311,12грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 18655,56грн.; від 13.11.2009р. № 0002212301/1 в частині сплати суми 37311,12 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 18825,56грн.; від 10.12.2009р. № 0002362301/1 в частині сплати суми 37311,12 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 18203,71 грн.; від 22.12.2009р. № 0002052301/2 в частині сплати суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн. Крім того, позивач просив вважати відкликаними п. 5 позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПІ в м. Керчі з розгляду первинної скарги від 13.11.2009р. № 17740/10/25-0, п. 6 позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПІ в м. Керчі про внесення змін до рішення ДПІ в м. Керчі з розгляду первинної скарги від 13.11.2009р. № 17740/10/25-0 та п. 7 позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду повторної скарги від 14.12.2009р. № 3173/ю/25063 (том 1 а.с. 142-144).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.04.2010р. по даній справі відкликані позивачем позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення ДПІ в м.Керчі з розгляду первинної скарги від 13.11.2009р. № 17740/10/25-0, про визнання недійсним рішення ДПІ в м. Керчі про внесення змін до рішення ДПІ в м. Керчі з розгляду первинної скарги від 13.11.2009р. № 17740/10/25-0 та про визнання недійсним рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду повторної скарги від 14.12.2009р. №3173/ю/2506 залишені судом без розгляду (том 1 а.с. 135).

Слухання справи відкладалось в порядку ст. 150 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» має статус юридичної особи з 18.04.2003р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 609875, виданим Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим (том 1 а.с. 147) та Статутом ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 09.10.2009р., номер запису 11341050017000587 (том 1 а.с. 149-163).

Згідно з рішенням Зборів Засновників ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (протокол № 15 від 28.04.2006р.) створений структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» - «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль».

Вказаний структурний підрозділ не має статусу юридичної особи та зареєстрований в ЄДРПОУ без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в АР Крим серія АА № 011108 від 26.05.2009р. (том 1 а.с. 173), діє на підставі Положення «Про структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль» у новій редакції (том 1 а.с. 164-172).

Як свідчать матеріали справи, ДПІ в м. Керчі АР Крим проведена виїзна планова перевірка Структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська теплоелектроцентраль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт перевірки № 1605/23-1/26539334 від 30.09.2009р. (том 1 а.с. 14-21).

Перевіркою встановлено, що у порушення ст.2, ст.5, ст.14, ст.17, ст.20 Закону України «Про плату за землю» від 03.06.1992р. № 2535-ХІІ зі змінами і доповненнями, не нараховано земельний податок за 2009 рік, що призвело до заниження податкових зобовязань по земельному податку всього в сумі 74622,24грн.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0002052301/0 від 12.10.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 112103,36грн., в тому числі 74622,24грн. основного платежу та 37481,12грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 25).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» оскаржило його до ДПІ в м. Керчі в порядку п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями (том 1 а.с. 46-49).

За результатами розгляду даної скарги ДПІ в м. Керчі АР Крим винесено рішення за вих. № 17740/10/25-0 від 13.11.2009р., в якому зазначено, що під час розгляду скарги було зясовано, що по результатам перевірки невірно визначено розмір донарахованого земельного податку та штрафних санкцій, а саме: розмір земельного податку за 6 місяців 2009р. становить 37311,12 грн., штрафні санкції 18655,56 грн. (том. 1 а.с. 34-40).

У звязку з цим, ДПІ в м. Керчі скасувала податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009р. № 0002052301/0 в частині 55966,68 грн. (зокрема: 37311,12 грн. нарахованого податку, 18655,56 грн. застосованих штрафних санкцій), в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (том 1 а.с. 39).

На підставі вказаного рішення 13.11.2009р. ДПІ в м. Керчі винесені податкові повідомлення-рішення №0002212301/1про визначення ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 56136,68 грн., в тому числі 37311,12 грн. основного платежу та 18825,56 грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 27) та № 0002052301/1 про визначення ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 56136,68 грн., в тому числі 37311,12 грн. основного платежу та 18825,56 грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 29), при цьому останнє одночасно з його винесенням згідно з листом ДПІ в м. Керчі АР Крим за вих.№ 17612/10/23-1 від 13.11.2009р. було відкликано (том 1 а.с. 26).

Проте, як свідчать матеріали справи, рішенням за вих. №19298/10/250 від 10.12.2009р. ДПІ в м. Керчі АР Крим внесла зміни до свого рішення від 13.11.2009р. №17740/10/25-0, в якому зазначила, що на сторінці 6 (з 3 абзацу) та 7 слід замінити текст наступного змісту: «Під час розгляду скарги зясовано, що по результатам перевірки невірно визначено розмір донарахованого земельного податку та штрафних санкцій, а саме: розмір земельного податку за 6 місяців 2009р. становить 37311,12 грн., штрафні санкції по п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 18033,71 грн. Загальна сума штрафних санкцій із земельного податку складає 18203,71 грн. (зокрема: 170,00грн. - по п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 та 18033,71 грн. по п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст.17). У звязку з цим ДПІ в м. Керчі АР Крим скасувала податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009р. № 0002052301/0 в частині 55966,68 грн. (зокрема: 37311,12 грн. нарахованого податку, 18655,56 грн. застосованих штрафних санкцій), в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишили без змін, а скаргу частково задовольнила (том 1 а.с. 31-32).

На підставі даного рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення № 0002362301/1 від 10.12.2009р. про визначення ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 55514,83 грн., в тому числі 37311,12 грн. основного платежу та 18203,71 грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 33).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0002052301/0 від 12.10.2009р. та № 0002052301/1 від 13.11.2009р., позивач оскаржив їх до ДПА в АР Крим (том 1 а.с. 41-45, 50-54), за результатами розгляду яких ДПА в АР Крим винесено рішення про результати розгляду повторної скарги за вих.№ 3173/10/25-033 від 14.12.2009р. (том 1 а.с. 55-61).

Як зазначено у даному рішенні, ДПА в АР Крим було встановлено, що СП ТОВ «Кримтеплоелктроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» для здійснення своєї безпосередньої діяльності фактично використовує земельні ділянки, на яких розташований комплекс споруд ТОВ «Кримтеплоелктроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» у м. Керчі загальною площею 39,524га. Вищевказана площа земельних ділянок визначена Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 959 від 15.05.1992р., а отже ТОВ «Кримтеплоелктроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» є платником податку на землю з цієї земельної ділянки. ДПА в АР Крим у своєму рішенні зазначила, що в ході розгляду повторної скарги нею було зясовано, що при нарахуванні податку за землю ДПІ в м. Керчі допущена арифметична помилка при визначенні базової грошової оцінки земельних ділянок і таким чином розмір земельного податку за 6 місяців 2009р. повинен становити 34895,81грн., а сума штрафних санкцій 17036,34 грн., у т.ч. по п.п. 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. 170,00 грн. та п.п. 17.1.2 вищевказаного Закону України 16866,34 грн.

На підставі викладеного, ДПА в АР Крим частково задовольнила повторну скаргу позивача та скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі від 10.12.2009р. №0002362301/1, прийняте стосовно ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» в частині нарахування податку за землю в сумі 2415,31 грн. та застосованих штрафних санкцій з податку за землю у сумі 1167,37 грн., а також рішення ДПІ в м. Керчі № 17740/10/25-0 від 13.11.2009р., прийняте за розглядом первинної скарги заявника, з урахуванням рішення ДПІ в м. Керчі № 19298/10/25-0 від 10.12.2009р. (том 1 а.с. 60).

Вказане рішення ДПА в АР Крим було покладено в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі № 0002422301/2 від 22.12.2009р. про визначення ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 51932,15 грн., в тому числі 34895,81 грн. основного платежу та 17036,34 грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 23).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено у п. 3.5.5 акту перевірки № 1605/23-1/26539334 від 30.09.2009р., з урахуванням рішення ДПА в АР Крим про результати розгляду повторної скарги за вих. №3173/10/25-033 від 14.12.2009р., висновки яких були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, за період з 01.10.2008р. по 30.06.2009р. СП ТОВ «Кримтеплоелктроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» не задекларовано земельний податок, в той час як перевіркою правильності визначення земельного податку встановлено заниження земельного податку всього на загальну суму 34895,81грн., а також не надано до ДПІ в м. Керчі податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік.

За висновком ДПІ, СП ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» для здійснення своєї безпосередньої діяльності фактично використовує земельні ділянки, на яких розташований комплекс споруд ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» у м. Керчі загальною площею 39,524га. Вищевказана площа земельних ділянок визначена Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 959 від 15.05.1992р. та затверджений проект відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ для провадження діяльності по:

- вул. Тірітакський спуск площею 9,75га під виробничу зону ТЕЦ (економіко-планувальна зона К1-2);

- вул. Тірітакський спуск площею 2,36га під склад вугілля (економіко-планувальна зона К1-2);

- вул. Танкістів площею 12,29га під золотовідстойник (економіко-планувальна зона К1-2);

- вул. Орджонікідзе до КБ ТЕЦ площею 5,0га під теплотрасу (економіко-планувальна зона К2-1);

- р-н Телецентру площею 5,124га під садове товариство «Енергетик» (економіко-планувальна зона К2-1);

- р-н «Золотий курган» - площею 5,0га під садове товариство «Енергія» (економіко-планувальна зона К2-1);

- під діючою базою відпочинку «Енергетик» в с. Ельтіген.

За таких обставин, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, а згідно зі ст.5 даного Закону обєктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а субєктом власник земельної ділянки, а в разі відсутності такого землекористувач, у тому числі орендар, то, на думку відповідача, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» є платником податку на землю з цієї земельної ділянки.

Доказом фактичного використання цілісного майнового комплексу з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, ДПІ в м. Керчі також вважає те, що відповідно до ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цілісним майновим комплексом є господарський обєкт із завершеним циклом виробництва продукції, робіт, послуг з виділеною йому земельною ділянкою, на якій він розташований, а такий цілісний майновий комплекс Камиш-Бурунської ТЕЦ переданий в оренду ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» ДП «Кримські генеруючі системи» № 123 від 01.01.2004р., узгодженого з Фондом майна України 16.12.2003р., що, за висновком відповідача, свідчить про фактичне використання спірної земельної ділянки саме позивачем, а не ДП «Кримські генеруючі системи», яке господарську діяльність на вказаному ЦМК не здійснює.

Суд вважає дані висновки ДПІ безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є орендарем цілісного майнового комплексу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Камиш-Бурунська ТЕЦ» ДП «Кримські генеруючі системи» № 123 від 01.01.2004р., узгодженого з Фондом майна України 16.12.2003р. (том 2 а.с. 18-53).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, а також відповідно до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» від 01.01.2004р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду цілісний майновий комплекс з балансу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» «Камиш-Бурунська ТЕЦ», що розташований за адресою: 93313, АР Крим, м. Керч, вул. Тірітакський спуск, 1, відповідно до умов договору оренди № 123 від 01.01.2004р., за даними розподільчого балансу, передавального балансу станом на 30.09.2003р. та акту оцінки цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» «Камиш-Бурунська ТЕЦ»: основні засоби без капітальних інвестицій за залишковою вартістю 11341тис.грн., незавершене будівництво вартістю 322 тис. грн., а також прийняв на утримання основні засоби за залишковою вартістю 4 тис. грн.

Земельні правовідносини даним договором не врегульовані.

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ в м. Керчі в обґрунтування правомірності нарахування позивачу земельного податку на ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої цілісним майновим комплексом є господарський обєкт із завершеним циклом виробництва продукції, робіт, послуг з виділеною йому земельною ділянкою, на якій він розташований, адже на відміну від наслідків переходу права власності на нерухомість до іншого власника, при передачі обєкта в оренду без укладення окремого договору про оренду земельної ділянки під нею у орендарів не виникає зобовязання про сплату орендної плати за землі державної та комунальної власності та подачі відповідного розрахунку земельного податку.

Вказана позиція відображена у розясненнях ДПА України (лист від 11.04.2006р. №4092/6/15-0616, від 25.09.2003р. № 493/2/15/3410), які є податковими розясненнями в розумінні п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» та відповідно до абз. «д» п.п.4.4.2 п. 4.4 ст. 4 вказаного Закону не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). Крім того, така позиція відображена у листі Фонду державного майна України від 03.04.2007р. № 10-16-5404.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі ст. 5 даного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

При цьому, в силу ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З акту перевірки слідує, що оскільки договір оренди землі позивачем не укладався, але ним здійснюється фактичне використання земельної ділянки, на якій розташований орендований цілісний майновий комплекс Камиш-Бурунської ТЕЦ, ДПІ в м. Керчі здійснено нарахування земельного податку.

При цьому таке нарахування здійснено відносно земельних ділянок загальною площею 39,524га, яка визначена Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради №959 від 15.05.1992р. та затвердженим проектом відведення у постійне та тимчасове користування земельних ділянок, на яких розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ.

Проаналізувавши вказані підстави для розрахунку земельного податку, суд вважає їх неналежними з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992р. № 959 був затверджений проект відведення земельних ділянок Камиш-Бурунської ТЕЦ у постійне користування загальною площею 39,524га (том 1 а.с.146).

Однак, як свідчать матеріали справи, це не потягло за собою ані укладення договору оренди земельної ділянки, ані видачі державного акту на право користування цією земельною ділянкою.

Судом встановлено, що у 1988р. Камиш-Бурунській ТЕЦ, як самостійній юридичній особі, був виданий акт постійного користування земельними ділянками, на яких була розташована Камиш-Бурунська ТЕЦ, площею 11,37га та 12,12га, однак даний Акт не відображає реального розміру земельних ділянок станом на перевірений період (том 1 а.с.189-192).

У 1996р. Камиш-Бурунська ТЕЦ з ПЕО «Крименерго» перейшла до складу ДАЕК «Крименерго» відповідно до наказу ПЕО «Крименерго» № 64 від 25.04.1996р., а в наступному згідно з наказом Міністерства енергетики України від 28.08.1998р. № 150 у складі ДАЕК «Крименерго» було створено Дочірнє підприємство «Кримські генеруючі системи», до якого на підставі угоди між ДАЕК «Крименерго» та ДП «Кримські генеруючі системи», акту приймання майна та розподільчого балансу була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ з одночасним переходом всіх прав та обовязків.

В наступному, відповідно до наказів Міністерства палива та енергетики від 25.05.2000р. №120 та від 16.08.2000р. №337 було створено Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» як правонаступник Дочірнього підприємства «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу № 1 від 24.07.2000р.

ДП «Кримські генеруючі системи», до складу якого була передана Камиш-Бурунська ТЕЦ у вигляді структурного підрозділу відповідно до наказу № 1 від 24.07.2000р. та існує в ньому на даний час, було зареєстровано як платник земельного податку, про що свідчать довідки-розрахунки грошової оцінки земельної ділянки на 2002р., видані Керченським міським управлінням земельних ресурсів, та протягом 2002-2008р.р. сплачувало земельний податок.

Крім того, суд виходить з того, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ», створений наказом ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» від 31.12.2003р. № 15, має свій код ЄДРПОУ, а отже не є правонаступником прав та обовязків у земельних правовідносинах за державним актом 1988р., рішенням Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992р. № 959, коли Камиш-Бурунська ТЕЦ знаходилась у складі ПЕО «Крименерго», а також обовязків сплачувати земельний податок.

Судом також встановлено, що позивач є орендарем ще двох цілісних майнових комплексів Сакські теплові мережі ДП «Кримські генеруючі системи» № 119 від 01.01.2004р. та Сімферопольської ТЕЦ, при цьому земельні ділянки, зайняті вказаними структурними підрозділами, також не охоплені договорами оренди з місцевими органами влади. Однак, як Сакська ОДПІ, так і ДПІ в м. Сімферополі, при проведенні перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановили, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» не є платником земельного податку у звязку з відсутністю обєкту оподаткування (том 1 а.с. 62-63, 64-65).

Більше того, у попередніх перевірках з 2004р. по 2008р. ДПІ в м. Керчі вказувала у своїх актах про те, що структурний підрозділ «Камиш-Бурунська ТЕЦ» не є платником земельного податку, земельний податок сплачує ДП «Кримські генеруючі системи» (том 1 а.с. 66-84).

Як свідчать матеріали справи, листом за вих.№3112/02-13 від 05.08.2005р. Керченська міська рада, розглянувши заяву ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» про дозвіл розробки технічної документації для оформлення передачі земельних ділянок, які займає структурний підрозділ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» «Камиш-Бурунська ТЕЦ» в м.Керчі в оренду, повідомила, що не має принципових заперечень щодо розробки технічної документації із упорядкування існуючих обєктів землеустрою по витребуваним ділянкам (том 1 а.с. 188).

Листом за вих. № 382/01-7 від 30.10.2009р. Керченське міське управління земельних ресурсів, розглянувши технічну документацію із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок для обслуговування обєктів «Камиш-Бурунської ТЕЦ» в м. Керчі, розроблену ТОВ «Кримгеоцентр», повідомила, що для підготовки та видачі висновку по даній технічній документації необхідно надати відповідно до чинного земельного законодавства підтвердження дозволу Керченської міської ради ДП «Керченські генеруючі системи» на оформлення земельних відносин орендарю майна ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» для обслуговування обєктів Камиш-Бурунської ТЕЦ, а також необхідно розробити технічну документацію із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право на кожну земельну ділянку окремо, нанести на кадастровий план межі зон обмежень, надати каталог координат, що підтверджує виконання земельно-кадастрових робіт в умовній системі координат 1963 року, у звязку з чим технічну документацію із землеустрою було направлено на доопрацювання (том 1 а.с. 174).

З наявної в матеріалах технічної документації із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок для обслуговування обєктів «Камиш-Бурунської ТЕЦ» в м. Керч, пояснювальної записки вбачається, що відповідно до земельного законодавства виникла необхідність оформлення договору оренди ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» на земельні ділянки під обєктами «Камиш-Бурунської ТЕЦ». При виконанні робіт здійснено встановлення в натурі меж земельних ділянок, в результаті чого складені акти встановлення та узгодження меж земельних ділянок в натурі, креслення встановлення меж з узгодженнями та акти приймання-передачі межових знаків на зберігання. При цьому, також зазначено, що вирахувана площа земельних ділянок по координатах складає всього 30,3643га, в тому числі ділянка № 1 (виробнича зона) 9,2984га, ділянка № 2 (виробнича зона) 0,8403га, ділянка № 3 (золотовідстойник) 12,29га, ділянка № 4 (вугільний склад) 2,2098га, ділянка № 5 (ТП-1) 0,1858га, ділянка № 6 (ТП-2) 0,0231га, ділянка № 7 (ТП «Верхній Сонячний» - 0,3410га, ділянка № 8 (база відпочинку «Енергетик») 0,1753га, ділянка № 9 (теплотраса) 5,0012га (том 1 а.с. 186-187).

Вказана технічна документація із землеустрою, як свідчать матеріали справи, отримала позитивні висновки Управління архітектури та містобудування Керченської міської ради, але встановлена Земельним кодексом України процедура отримання висновків уповноважених органів не закінчена і як протягом перевіреного періоду, так і під час розгляду справи в суді договору оренди земельних ділянок, на яких розташовані обєкти ЦМК Камиш-Бурунської ТЕЦ, зареєстрованого у встановленому законом порядку, укладено не було.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Однак, в акті перевірки та під час розгляду справи в суді відповідачем не наведено даних державного земельного кадастру щодо розміру земельних ділянок у користуванні позивача, в тому числі і стосовно того, що цей розмір становить саме 39,524га, який був покладений в основу спірних податкових повідомлень-рішень на підставі рішення Керченської міської ради народних депутатів від 15.05.1992р. № 959.

Більше того, проаналізувавши наявні в матеріалах відомості про розмір земельних ділянок, які фактично зайняті ЦМК Камиш-Бурунської ТЕЦ, суд приходить до висновку про те, що між ними є розбіжності, площа земельних ділянок, яка підлягає оподаткуванню, належним чином та належними доказами у період нарахування земельного податку не визначена, що свідчить про необґрунтованість здійсненого відповідачем розрахунку податкових зобовязань по сплаті земельного податку за фактично використані земельні ділянки.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Крім того, відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Суд вважає, що вищенаведене свідчить про необґрунтованість визначення позивачу податкових зобовязань із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 37311,12грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 18655,56грн.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не доведено земельна ділянка якої саме площі знаходилась в фактичному користуванні позивача період, що перевірявся, а відтак суд не наділений компетенцією визначати за відповідача площу земельної ділянки, якою фактично користувався позивач для визначення розміру податкових зобовязань зі сплати земельного податку, виходячи саме з розміру земельної ділянки, яка фактично використовується позивачем навіть у відсутність належним чином оформленого та зареєстрованого в місцевому відділу КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» договору оренди земельної ділянки.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій та рішень суду не доведено.

Відповідно до абз. «б» п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

При цьому, в силу п.п. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 даного Закону у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки рішенням ДПА в АР Крим «Про результати розгляду повторної скарги» за вих. № 3173/10/25-033 від 14.12.2009р. були скасовані податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі від 10.12.2009р. № 0002362301/1, прийняте стосовно ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» в частині нарахування податку за землю в сумі 2415,31 грн. та прийнятих штрафних санкцій з податку за землю у сумі 1167,37грн., а також рішення ДПІ в м. Керчі № 17740/10/25-0 від 13.11.2009р., прийняте за результатами розглядом первинної скарги заявника, з урахуванням рішення ДПІ в м. Керчі № 19298/10/25-0 від 10.12.2009р., то спірні податкові повідомлення-рішення № 0002052301/0 від 12.10.2009р., № 0002212301/1 від 13.11.2009р. та № 0002362301/1 від 10.12.2009р. підлягають визнанню протиправними та скасуванню частково в частині сплати суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн., оскільки в іншій частині вони є відкликаними вищестоящим контролюючим органом в порядку адміністративного оскарження, а податкове повідомлення-рішення № 0002052301/2 від 22.12.2009р. в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач просить суд визнати недійсними вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідача, але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, та приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати частково протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення як це передбачено для актів індивідуальної дії, а не визнати їх недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи судом 08.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 13.07.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі від 12.10.2009р. № 0002052301/0 в частині сплати суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі від 13.11.2009р. № 0002212301/1 в частині сплати суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі від 10.12.2009р. № 0002362301/1 в частині сплати суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі від 22.12.2009р. № 0002052301/2 про сплату суми 34895,81 грн. земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій в сумі 17036,34 грн.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7, ЄДРПОУ 32417960) 3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.