Рішення № 11245797, 17.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                              Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" вересня 2010 р.                                                  Справа № 10/117

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Паксервіс-С",

вул. Любченко, 3, м. Чернігів,14007

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-харчовий комбінат "Нивки",

вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів,14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 130176,12грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: Петренко В.В., директор, наказ № 1 від 10.02.10р., протокол позачергових загальних зборів участників № 2 від 10.02.09р.

Соколова В.Г., довіреність № б/н від 31.08.10р., адвокат

Відповідач: не з"явився

В судовому засіданні 14.09.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Паксервіс-С” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-харчовий комбінат „Нивки” про стягнення заборгованості в сумі 127537,45 грн., з яких 92785,34 грн. сума основної заборгованості, 20361,16 грн. сума пені, 10694,54 грн. сума інфляційних втрат, 3696,41 грн. сума 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору поставки гофротари від 19.03.09р.

Відповідач двічі був повідомлений про розгляд справи належним чином, про що свідчать матеріали справи, відзив на позов не надав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає спір за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 02.09.10р. представник позивача надав письмову заяву про збільшення позовних вимог, з доказами надіслання її відповідачу, згідно якої позивач просить збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 388,94 грн. та в частині стягнення пені на суму 2249,73 грн. Збільшення позовних вимог обґрунтована тим, що з моменту подання позову 13.07.10р. збільшився розмір 3% річних та пені за період з 14.07.10р. по 02.09.10р. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача станом на 02.09.10р. - 130176,12 грн. заборгованості, з яких 92785,34 грн. сума боргу, 22610,89 грн. сума пені, 10694,54 грн. сума інфляційних втрат, 4085,35 грн. сума 3% річних. Судом заява про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду по суті (Т. 2/2, а.с. 136).

14.09.10р. в судовому засіданні представник позивача, в зв»язку із допущенням арифметичної помилки, надав уточнений розрахунок позовних вимог та в результаті цього, подав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути 130101,54 грн. заборгованості, з яких 92785,34 грн. сума боргу, 22603,46 грн. сума пені, 10619,66 грн. сума інфляційних втрат, 4093,08 грн. сума 3% річних ( а.с.162 -206 т.2/2).

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2009р. між сторонами був укладений договір поставки, відповідно до якого позивач зобов»язувався поставити, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити товар за умовами цього Договору в кількості, асортименті і по цінах, вказаних в специфікаціях, накладних і заявці. Предметом договору є гофротара.

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна сума договору складає 500000,00грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару заздалегідь обумовлюється сторонами договору, з подальшим зазначенням у накладних. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється по безготівковому розрахунку на протязі 30 днів з моменту отримання товару(п. 2.3).

Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 608794,00грн., що підтверджується накладними та довіреностями відповідача на отримання товару в матеріалах справи(Т.1/2, а.с 15-143).

До початку подання позову до суду відповідачем частково оплачено вартість товару, що підтверджується банківськими виписками в матеріалах справи ( Т. 2/2, а.с.2-101). Згідно матеріалів справи та підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 19.03.09р. по 08.06.10р.(Т. 2/2, а.с.129-133), на момент розгляду спору відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 97785,34грн.

Копії договору, накладних, довіреностей та акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 19.03.09р. по 08.06.10р. були звірені судом з оригіналами в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 97785,34грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 97785,34грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п.3.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару відповідач(покупець) сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за кожен день прострочення від свого зобов»язання по оплаті товару до моменту повного виконання відповідачем свого зобов»язання по оплаті.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач, згідно розрахунку в матеріалах справи (Т.2/2, а.с.164-206 т.2/2) просить стягнути з відповідача пеню в сумі 22603,46 грн., 10619,66 грн. інфляційних втрат та 4093,08 грн. - 3% річних.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого товару, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі .

Позивач в судовому засіданні подав до суду письмове клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на послуги адвоката в сумі 9947,92 грн., наданих на підставі договору про надання юридичних послуг від 21.06.10р.

В обґрунтування заявленої суми витрат позивачем надано, зокрема, копію договору про надання юридичних послуг від 21.06.10р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 154 від 28.06.96р., копію акту виконання робіт від 01.09.10р., копії платіжних доручень № 220 від 31.08.10р. та № 221 від 31.08.10р. на загальну суму 9947,92 грн.( а.с. 148-160 т.2/2).

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з Роз’ясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/609 , відшкодування цих витрат здійснюється шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові їх інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, кількість та якість опрацьованих адвокатом документів при підготовки даного позову та кількість судових засідань по справі, в яких адвокат позивача прийняв участь у справі , суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню витрати на послуги адвоката в даній справі в сумі 6500грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача держмито в сумі 1301,02 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-харчовий комбінат "Нивки"(вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів,14037, п/р 2600001761964 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 353649, код ЄДРПОУ 31691408)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паксервіс-С"(вул. Любченко, 3, м. Чернігів,14007, п/р 26002013194601 в філії ЦРУ ВАТ Банку «Фінанси і кредит», МФО 300937, код ЄДРПОУ 36339169) - 130101,54 грн. заборгованості, з яких 92785,34 грн. сума боргу, 22603,46 грн. сума пені, 10619,66 грн. сума інфляційних втрат, 4093,08 грн. сума 3% річних , 6500 грн. адвокатських витрат, 1301,02 грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.09.2010р.

Суддя І.Г.Мурашко

17.09.10