Рішення № 11245449, 25.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2010 р.Справа № 19/72-10-1938 За позовом: першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ, в особі філії –Одеського обласного управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м. Одеса

до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Красноокнянська сільгоспхімія”,

Одеська область, смт. Красні Окни

про стягнення 116884,89 грн.

                                                                                           Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Чернявська М.В., старший помічник прокурора Приморського району м. Одеси згідно посвідчення № 80 від 3 червня 2010 року, довіреність у матеріалах справи

від позивача: Іваненко С.В., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 685679 від 22 червня 2010 року.

СУТЬ СПОРУ: заступником прокурора у справі в інтересах держави в особі позивача заявлені вимоги про стягнення з відповідача 116884,89 грнн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 22 від 30 травня 2007 року, з яких 99240,00 грн. позичкової заборгованості, 4754,23 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам, 12890,66 грн. пені.

Відповідач у справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду правом на надання відзиву на позов не скористався, обов’язок бути присутнім в судовому засіданні не виконав.

По суті заявлених позовних вимог відповідач не заперечував, підписавши акт звірки розрахунків за договором станом на 17 травня 2010 року з указанням основного боргу, боргу по відсоткам та пені.

Справа розглядалась в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30 травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії –Одеського обласного управління (кредитодавець, банк, ВАТ „Ощадбанк”) та відкритим акціонерним товариством „Красноокнянська сільгоспхімія” (позичальник, ВАТ „Красноокнянська сільгоспхімія”) був укладений договір № 22, згідно умов якого кредитодавець зобов’язався надавати позичальнику окремими частинами (траншами) кредит на придбання ПММ, мінеральних добрив та засобів захисту рослин у вигляді відновлювальної кредитної лінії у межах ліміту кредитування –100000,00 грн. з остаточним строком повернення не пізніше 29 травня 2009 року, а позичальник отримувати, належним чином використовувати та повернути кредитні кошти зі сплатою 17 відсотків річних (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.6.1.1.).

21 жовтня 2008 року уповноважені представники сторін підписали додаткову угоду № 1 до вказаного договору про збільшення відсоткової ставки до 19% річних.

На виконання умов п.п. 1.4.1., 3.1. договору з метою забезпечення належного виконання кредитного зобов’язяння 31 травня 2007 року сторони уклали договір іпотеки, який міститься у матеріалах справи.

Умовами договору сторони передбачили порядок надання кредиту, строки погашення заборгованості (перше повне погашення не пізніше 30 травня 2008 року), розмір та порядок сплати відсотків, гарантії, права та обов’язки сторін, їх відповідальність тощо.

Сторони обумовили, що кредит надається траншами з позичкового рахунку. У разі, якщо ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш в міжах ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором. При цьому сторони погодили графік погашення кредиту: до 30 травня 2008 року – 100000,00 грн., до 30 травня 2009 року –100000,00 грн. (п.1.3.).

У відповідності з п. 2.1.1. банк відкриває позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, які діють у банку та чинного законодавства. Банк проводить надання кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника згідно з цільовим призначенням, визначеним п. 3.1. договору на підставі документів позичальника.

Сторони погодили, що для визначення суми і підстав повернення кредиту або будь-якої неповерненої позичальником частини кредиту (включаючи суми нарахованих відсотків) підставою служать рахунки банку (п. 2.4.1.).

Позичальник зобов’язався належним чином виконувати всі умови цього договору, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, у т.ч. повідомляти банк про відкриття поточних, депозитних, позичкових та інших рахунків, давати доручення обслуговуючим банкам проводити договірне списання з рахунків за платіжними вимогами банку з метою виконання зобов’язань за договором № 22 від 30 травня 2007 року тощо.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту та до настання терміну, визначеного п. 1.2. цього договору. При нарахуванні відсотків кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку відсотків не включається. Перший раз позичальник сплачує відсотки не пізніше 29 червня 2007 року (п.п. 1.6.1.3., 1.6.1.4.).

У відповідності з п. 9.1. договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Банк свої зобов’язання за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Однак позичальник свої зобов’язання за укладеним договором № 22 від 30 травня 2007 року виконував не добросовісно, позичкова заборгованість сплачена частково у сумі 760,00 грн. у зв’язку з чим утворилась позичкова заборгованість у сумі 99240,00 грн., що підтверджуєься банківською випискою з особового рахунку позичальника.

У відповідності з п. 2.3.1. кредитного договору банк має право вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом.

          Положеннями п. 6.1.1. договору сторони передбачили, що за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно положень ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити проценти.

Оскільки позичальник в обумовлений договором строк не сплатив суму позичкової заборгованості, кредитодавець вимушений був звернутися до прокуратури Приморського району м. Одеси, а заступник прокурора –з позовом до суду про стягнення з позичальника 99240,00 грн. позичкової заборгованості, 4754,23 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам, 12890,66 грн. пені (12644,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 246,60 грн. пені за несовєчасне погашення відсотків), обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 193 ЦК України. ст. 121 Контитуції України, ст. 20,36-1 Закону України „Про прокуратуру”.

Як визначено в п. 2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення і в ст. 361 Закону України „Про прокуратуру”, де вказується, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Як вказано в ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суд в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно статуту відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів Україні.

Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, у зв’язку з чим позовні вимоги у сумі 99240,00 грн. позичкової заборгованості, 4754,23 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам та 12890,66 грн. пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44- 49; 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Красноокнянська сільгоспхімія” (67900, Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Космонавтів, 20, код ЄДРПОУ 05490339) на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Одеське обласне управління відкритого акціонерного банку „Державний ощадний банк України” (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129)

- 99240 (дев’яносто дев’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. позичкової заборгованості,

- 4754 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят чотири) грн. 23 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам,

- 12890 (дванадцять тисяч вісімсот дев’яносто) грн. 66 коп. пені,

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Красноокнянська сільгоспхімія” (67900, Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Космонавтів, 20, код ЄДРПОУ 05490339) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, п/р 31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22090200) - 1168 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 84 коп. державного мита.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Красноокнянська сільгоспхімія” (67900, Одеська область, смт. Красні Окни, вул. Космонавтів, 20, код ЄДРПОУ 05490339) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, п/р №31213264700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22050003) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 25 червня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя