Рішення № 11244847, 10.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/29510.09.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Богдана”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Доріда”

Простягнення 44 072,33 грн

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаПетренко І.Л.–представник за довіреністю від 09.08.2010 р. № 14

Від відповідача не з’явився

10.09.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Богдана” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Доріда” 44072,33 грн. заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором від 01.02.2008 р. № 31/01/08/506.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. № 46/295, призначено до розгляду на 09.08.2010 р.

09.08.2010 р. та 30.08.2010 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 10.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на порушення відповідачем умов договору щодо повноти розрахунків за отриманий у власність товар.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Богдана” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Доріда” в якості покупця уклали договір № 31/01/08/506 (надалі —договір), за умовами якого постачальник поставляє і передає у власність покупця товар, відповідно накладних, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товарів здійснюється постачальником у межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору, відповідно до встановленого графіку постачання, специфікації, додаткових умов або за замовленням покупця, в яких визначаються асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару , загальна ціна партії товару та інші умови.

Поставка товарів здійснюється засобами постачальника та за його рахунок до місця, вказаного покупцем у замовленні (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар один раз на тиждень по мірі реалізації товару (за реалізоване).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз умов договору від 01.02.2008 р. № 31/01/08/506 дає підстави стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача та відповідача фактично являє собою договір поставки, оскільки за його умовами позивач зобов’язався передати, а відповідач —прийняти у власність та оплатити належну позивачеві продукцію.

Позивач у період з лютого 2008 року по травень 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 195224,03 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (в матеріалах справи), який відповідач частково оплатив у сумі 147741,72 грн. та повернув на суму 151,70 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 44072,33 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 195224,03 грн., частково оплатив та частково повернув його, заборгувавши 44072,33 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 44072,33 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 44072,33 грн. за договором від 01.02.2008 р. № 31/01/08/506 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача. При цьому, надмірно сплачена позивачем сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню платнику.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Доріда” (01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 15, ідентифікаційний код 33637190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдана” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 63, кв. 41, ідентифікаційний код 31923050) 44072 (сорок чотири тисячі сімдесят дві) грн. 33 коп. основного боргу, 440 (чотириста сорок) грн. 72 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Богдана” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 63, кВ. 41, ідентифікаційний код 31923050) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 72 коп., що була перерахована згідно з платіжним дорученням від 27.01.2010 р. № 110, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 46/295.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 15.09.2010 р.