Рішення № 11244846, 10.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/37110.09.10

За позовомДержавної іпотечної установи

До Публічного акціонерного товариства “Родовід банк”

Простягнення 384 957,41 грн

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаБоков І.О.–представник за довіреністю від 21.07.2010 р.

Від відповідача Хіцевич О.Ю. –представник за довіреністю від 19.05.2010 р.

10.09.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” 374733,53 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 31.01.2008 р. № 86/08 та 10223,88 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/371 від 11.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 30.08.2010 р.

30.08.2010 р. відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, вимоги ухвали від 11.08.2010 р. не виконав. Представник позивача надав додаткові документи по справі, частково виконавши ухвалу про порушення провадження.

Ухвалою від 30.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2010 р.

10.09.2010 р. у судовому засіданні під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість за договором про відступлення права вимоги та пеню.

Представник відповідача заперечень по суті заявлених вимог не навів та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на можливість її вирішення мирним шляхом, а також усно клопотав перед судом про продовження строку вирішення спору. На підтвердження бажання Публічного акціонерного товариства “Родовід банк” врегулювати спір з позивачем мирним шляхом представник відповідача надав копію листа від 09.09.2010 р. № 34.2-11-б.б/20161 на ім’я керівника Державної іпотечної установи з пропозицією.

Представник позивача заперечив проти заявлених представником відповідача вимог та повторно просив задовольнити позов, пославшись на відсутність відомостей щодо можливості мирного врегулювання спору між сторонами.

Розглянувши клопотання відповідача, суд відхиляє його через неподання доказів направлення позивачеві листа від 09.09.2010 р. № 34.2-11.б.б/20161, а також зважаючи на тривалий строк перебування спору у справі № 46/371 на розгляді у суді, з чого слідує, що з моменту порушення провадження у справі відповідач мав достатньо часу для мирного врегулювання спору. Крім того, суд враховує, що сторони не позбавлені можливості укладення мирової угоди на стадії виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2008 р. між Державною іпотечною установою та Відкритим акціонерним товариством “Родовід Банк” (банк) укладено договір відступлення права вимоги № 86/08 (далі-договір), відповідно до якого позивач набув права вимоги за договором про іпотечний кредит № 77.2/СЖ-413.07.1 від 13.12.2007 р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Родовід Банк” та Башкірем Ю.Б.

Згідно з умовами договору (п. п. 1.2, 5.1) Державною іпотечною установою на рахунок відповідача було перераховано 389 334,84 грн.

Пунктом 1.3 договору передбачено право позивача здійснити зворотне відступлення права вимоги банку за умови настання певних обставин, зокрема, передбачених п.п. 2.3.1 - на наступний робочий день з дня прострочення Позичальником (Башкір Ю.Б.) сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно умов кредитного договору, протягом двох місяців.

27.04.2010 р. у зв'язку з настанням обставини, передбаченої п. 2.3.1 договору, позивачем на адресу відповідача листом № 2423-1 було направлено повідомлення (вимогу) про відступлення права вимоги, відповідно до якої банк повідомлявся про те, що з 29.04.2010 р. вважаються відступленими права вимоги за іпотечним кредитом, набуті позивачем відповідно до договору відступлення права вимоги № 86/08 від 31.01.2008 р. та вказувався рахунок і сума заборгованості за відступлені права - 382 530 (триста вісімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 50 коп., яку банк повинен перерахувати позивачу не пізніше 06 травня 2010 р.

30.04.2010 р. банк отримав зазначене повідомлення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 5.3 договору банк зобов'язаний у термін, зазначений у вимозі, але у будь-якому разі не пізніше трьох робочих днів з дня набрання чинності п. 1.3 договору, сплатити Установі (позивачу) повну суму в оплату зобов'язань за зворотне відступлення права вимоги, яка (сума) визначена Установою у вимозі відповідно до п. 1.4 договору.

Банк суму заборгованості станом на день розгляду справи не погасив, а тому з урахуванням часткового погашення заборгованості Башкірем Ю.Б. сума заборгованості Публічного акціонерного товариства “Родовід банк” перед Державною іпотечною установою складає 374733,53 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім вищеописаних обставин прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем, заборгованість Публічного акціонерного товариства “Родовід банк” перед Державною іпотечною установою підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 21.08.2010 р.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 374733,53 грн. основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 10223,88 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У п. 6.5 договору сторони погодили, що у разі невиконання банком своїх зобов'язань, передбачених п. 5.3 цього ж договору, банк сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми несплаченої заборгованості, визначеної вимогою.

Зважаючи на викладені норми законодавства, а також умови договору сторін, заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442) на користь Державної іпотечної установи (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 33304730) 374733 (триста сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять три) грн. 53 коп. основного боргу, 10223 (десять тисяч двісті тридцять три) грн. 88 коп. пені, 3 849 (три тисячі вісімсот сорок дев’ять) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 15.09.2010 р.