Рішення № 11244082, 14.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" вересня 2010 р.Справа № 9/711

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпович В.О. дов.від 06.05.2010р.

від відповідача: Першко О.М. дов.від 01.12.2009р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Спецпромпостач-Житомир" (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочно-консервний комбінат" (м. Овруч)

про стягнення 18798,78 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 18798,78грн., з яких: 18164,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 125,41грн. 3% річних, 508,61грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, надав клопотання про розстрочку виконання рішення строком на три місяці, у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства.

Представник позивача заперечував щодо розстрочення виконання рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецпромпостач-Житомир" (позивач у справі) передало Відкритому акціонерному товариству "Овруцький молочно-консервний комбінат" (відповідач у справі) товар на загальну суму 21440,16 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000269 від 08.08.2007р., №РН-0000639 від 20.12.2007р., №РН-0000116 від 26.02.2008р., №РН-0000325 від 26.06.2008р., №РН-0000195 від 10.04.2008р., №РН-0000151 від 13.03.2008р., №РН-0000231 від 24.04.2008р. (а.с. 8-14).

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 08.02.2010р. за №63 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №633072) (а.с.34)) про сплату боргу, яка була отримана представником відповідача 19.02.2010р. про, що свідчить його підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення за №633072.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 18164,76грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним компетентними представниками сторін та скріплений печатками, станом на 13.09.2010р.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 41) 3% річних становить 125,41грн., інфляційних нарахувань - 508,61грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови .

Позивач заперечує щодо надання розстрочки виконання рішення, оскільки з 28 серпня 2008р. та до теперішнього часу грошових надходжень на рахунок підприємства від відповідача не було. Таким чином суд відмовляє відповідачу у вказаному клопотанні.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка підприємства на акті звірки взаєморозрахунків (а.с.72).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 18798,78грн., з яких: 18164,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 125,41грн. 3% річних, 508,61грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочно-консервний комбінат", Житомирська область, м. Овруч, вул. Б. Хмельницького,92, ідентифікаційний код 00418047

на користь Приватного підприємства "Спецпромпостач-Житомир", м.Житомир, вул. Ватутіна,75, ідентифікаційний код 34900743 - 18164,76 грн. заборгованості за поставлений товар, 125,41грн. 3% річних, 508,61грн. інфляційних нарахувань, 187,99грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяАлексєєв М.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам