Рішення № 11244081, 14.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" вересня 2010 р.Справа № 9/743

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Іверс" (м.Чернівці)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-М" (м. Бердичів)

про стягнення 7328,22 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7328,22грн. з яких: 6631,87 грн. боргу, 696,35 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки за №1011-09 від 10.11.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві. В судове засідання 14.09.2010р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвали господарського суду Житомирської області направлялись на юридичну адресу відповідача (зазначену в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ, відповідно до якого ТОВ "ДС-М" зареєстроване за адресою: 13300, Житомирська область, м. Бердичів,вул. Шелушкова,116), однак повернуті поштовим відділенням з відміткою "Організації не існує", "За зазначеною адресою не значитсья","За закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача 13300, Житомирська область, м. Бердичів,вул. Шелушкова,116, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Приватним підприємством "Іверс" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС-М" - покупець (відповідач у справі) договору поставки за №1011-09 від 10.11.2009р. (а.с. 12-13), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19321,87 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000151 від 17.11.2009р., №РН-0000158 від 01.12.2009р. та накладною №463 від 21.12.2009р. (а.с. 14-16), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.4 вищезазначеного договору сторони погодили, що оплата товару відповідачем здійснюється протягом 30 днів з дати поставки.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, розрахунки провів частково на суму 12690,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.19-25) внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 6631,87грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.2 договору поставки №1011-09 від 10.11.2009р., за порушення обов'язку, визначеного в п.4.3 договору, за вимогою позивача відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 20.01.2010р. по 05.05.2010р. в сумі 696,35грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 7328,22грн. з яких: 6631,87 грн. боргу, 696,35 грн пені.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 712 ч.1, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-М", 13300, Житомирська область, м. Бердичів,вул. Шелушкова,116, ідентифікаційний код 36229075

на користь Приватного підприємства "Іверс", 58009, м.Чернівці, вул. Миру,18/2, ідентифікаційний код 32137667 - 6631,87 грн. боргу, 696,35 грн пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяАлексєєв М.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам