Рішення № 11243699, 15.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.10 р.                     Справа № 28/144пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „БМ Банк”, м. Київ в особі відділення №3 Акціонерного товариства „БМ Банк”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання”, м. Макіївка

про стягнення 535619, 63грн. та звернення стягнення на предмет застави

Представники:

Від позивача: Александров О.О.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „БМ Банк”, м. Київ в особі відділення №3 Акціонерного товариства „БМ Банк”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання”, м. Макіївка, про стягнення 535619,63грн. та звернення стягнення на предмет застави, а саме інкубатор промисловий ПГ-20, наступної комплектації: - термокамера, електроустаткування, генератор 8 Квт, сітка для яєць пл. (30 м.кв.), рамки (20шт.), що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул. Щербакова, 5, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №2008-15/003/DC-КЛ відновлювальної кредитної лінії від 09.09.2008р., додаткові угоди до даного договору, меморіальні ордери №1242830 від 09.09.2008р., №1443454 від 02.10.2008р., №1549293 від 15.10.2008р., №205004 від 28.01.2009р., договір №2008-15/003/DC-КЛ-5 застави обладнання від 05.08.2009року, претензію №30-03/350 від 19.11.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.07.2010р. порушив провадження у справі №28/144пн.

Відповідно до листа б/н від 09.08.2010р. позивач конкретизував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 535619,63 грн., в т.ч. строкова сума заборгованості по кредиту в розмірі 192750,00 грн., прострочена сума заборгованості по кредиту в розмірі 294750,00грн., прострочена сума заборгованості по відсоткам в розмірі 22329,95 грн., строкова сума заборгованості по відсоткам в розмірі 8280,82 грн., пеня в розмірі 17508,86 грн., та просить суд також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме інкубатор промисловий ПГ-20, наступної комплектації: - термокамера, електроустаткування, генератор 8 Квт, сітка для яєць пл. (30 м.кв.), рамки (20шт.), що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул. Щербакова, 5, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання”, шляхом реалізації заставленого майна через публічні торги (аукціон). Суд приймає до уваги конкретизовані позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 86116, Донецька область, м.Макіївка, квартал 48, 11/9.

Згідно з довідкою з Головного управління статистики у Донецькій області станом на 06.08.2010р. юридичною адресою відповідача є: 86116, Донецька область, м.Макіївка, квартал 48, 11/9.

В матеріалах справи є докази отримання відповідачем ухвал суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 09.09.2008року між Відкритим акціонерним товариством „БМ Банк”, правонаступником якого є позивач (банк) та відповідачем (позичальник) укладений кредитний договір №2008-15/003/DC-КЛ відновлювальної кредитної лінії (договір), відповідно до умов якого банк зобов’язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов’язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 487500,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1. в редакції додаткової угоди №2 від 31.07.2009р. до договору).

Відповідно до п.1.2. в редакції додаткової угоди №2 від 31.07.2009р. до договору кредит надається у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 08.09.2010р. Кредит надається траншами на ведення поточної діяльності в період з 09.09.2008р. по 08.09.2010р. у разі якщо ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник не має права отримати наступний транш в межах ліміту кредитування навіть за умови погашення попередньої заборгованості за договором. Також в даному пункті сторони визначили графік погашення кредиту.

Виконання позичальником зобов’язання за цим договором забезпечується заставою рухомого майна, а саме інкубатор промисловий ПГ-20 згідно з відповідним договором застави обладнання (п.3.1. в редакції додаткової угоди №2 від 31.07.2009р. до договору).

За користування кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірах, визначених цим договором (п. 1.5. договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 20% річних (п. 1.5.1.1. договору).

Пунктами 1.5.1.2 та 1.5.1.3 договору сторони визначили порядок нарахування та сплати процентів.

Відповідно до п. 2.1.3. договору будь-яке невиконання позичальником зобов’язання або його частини в строки, визначені цим договором, породжує у банка право відмінити наступні видачі кредиту, а у позичальника створює обов’язок достроково погасити заборгованість у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.3.1 договору позичальник зобов’язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором обов’язки.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих зобов’язань по цьому договору (п. 10.1. договору).

Надання кредиту банком позичальнику підтверджується відповідними меморіальними ордерами №1242830 від 09.09.2008р., №1443454 від 02.10.2008р., №1549293 від 15.10.2008р., №205004 від 28.01.2009р., що наявні в матеріалах справи.

За своєю правовою природою договір №2008-15/003/DC-КЛ від 09.09.2008р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.2.3.1. договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов’язків та недотримання умов, передбачених цим договором та документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом в тому числі , але не виключно, якщо позичальник не може вчасно сплатити суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Позивач доводить, а відповідач не спростовує, що всупереч умовам кредитного договору, відповідачем не виконувались умови кредитного договору.

В зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за договором №2008-15/003/DC-КЛ відновлювальної кредитної лінії від 09.09.2008р. позивач направив відповідачу претензію №30-03/350 від 19.11.2009р. з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів протягом 30 днів з моменту отримання претензії та про намір звернути стягнення на предмет застави. Претензія була отримана директором відповідача 07.12.2009р. Крім того, претензія була направлена відповідачу поштою.

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, вимога позивача достроково погасити заборгованість по кредиту повністю відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Вимога про дострокове повернення кредитної заборгованості залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На час звернення до суду заборгованість відповідача за договором №2008-15/003/DC-КЛ відновлювальної кредитної лінії від 09.09.2008р. становить: строкова сума заборгованості по кредиту в розмірі 192750,00 грн., прострочена сума заборгованості по кредиту в розмірі 294750,00грн., прострочена сума заборгованості по відсоткам в розмірі 22329,95 грн., строкова сума заборгованості по відсоткам в розмірі 8280,82 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи відповідними банківськими виписками.

За порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків та комісій за користування кредитом позичальник зобов’язується сплати на користь банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 6.1.1. договору).

Позивачем нарахована пеня в розмірі 17508,86 грн. за період з 02.11.2009р. по 25.07.2010р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що розрахунок пені здійснений без урахування ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що підлягає стягненню пеня частково в розмірі 16139,78 грн. за період з 02.11.2009р. по 25.07.2010р.

В якості забезпечення виконання боржника своїх зобов’язань за кредитним договором, між банком (заставодержатель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання” (заставодавець, відповідач) укладений договір №2008-15/003/DC-КЛ-5 застави обладнання від 05.08.2009року (договір застави).

Відповідно до п. 1.1. договору застави заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з договору №2008-15/003/DC-КЛ відновлювальної кредитної лінії від 09.09.2008р., передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави належить заставодавцю на праві власності.

Предмет застави за цим договором є рухоме майно, а саме інкубатор промисловий ПГ-20, наступної комплектації: - термокамера, електроустаткування, генератор 8 Квт, сітка для яєць пл. (30 м.кв.), рамки (20шт.). Предмет застави знаходиться за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул. Щербакова, 5 (п. 1.2. договору застави).

Копії правовстановлюючих документів на заставне майно наявні в матеріалах справи.

Сторони погоджуються з тим, що договірна (заставна) вартість предмету застави становить 75000,00грн. та є вартістю предмету застави на момент передачі його у заставу (п. 1.3. договору застави).

Заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент реалізації права застави, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь заставодержателя основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов’язань за кредитним договором (штраф, пеня) (п. 4.3. договору застави).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку якщо у момент настання строку платежу зобов’язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання заставодавцем будь-якого з своїх обов’язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться стане недійсною (п. 6.1. договору застави).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або позасудовому порядку згідно чинного законодавства та цього договору (п. 6.4. договору застави).

Відомості про передачу в заставу вищевказаного майна за договором застави були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать відповідні витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, крім того позивачем зареєстроване звернення стягнення на предмет застави.

За своєю правовою природою договір №2008-15/003/DC-КЛ-5 від 05.08.2009року є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6,7 ст. 20 Закону України „Про заставу” звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставу” реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціямиз аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом ( ст. 25 того ж Закону).

На підставі вищевикладеного, невиконання відповідачем забезпеченого заставою зобов’язання підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „БМ Банк”, м. Київ в особі відділення №3 Акціонерного товариства „БМ Банк”, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання”, м. Макіївка, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання” (86116, Донецька область, м.Макіївка, квартал 48, 11/9, ЄДРПОУ 35285778, банківські реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства „БМ Банк” (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 33881201) в особі відділення №3 Акціонерного товариства „БМ Банк” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 83) строкову суму заборгованості по кредиту в розмірі 192750,00 грн., прострочену суму заборгованості по кредиту в розмірі 294750,00грн., прострочену суму заборгованості по відсоткам в розмірі 22329,95 грн., строкову суму заборгованості по відсоткам в розмірі 8280,82 грн., пеню в розмірі 16139,78 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 5342,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,40грн.

Звернути стягнення на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання” (86116, Донецька область, м.Макіївка, квартал 48, 11/9, ЄДРПОУ 35285778, банківські реквізити суду не відомі) на праві власності та передано в заставу Публічному акціонерному товариству „БМ Банк” (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 33881201) в особі відділення №3 Акціонерного товариства „БМ Банк” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 83), а саме інкубатор промисловий ПГ-20, наступної комплектації: - термокамера, електроустаткування, генератор 8 Квт, сітка для яєць пл. (30 м.кв.), рамки (20шт.), що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул. Щербакова, 5, заставна вартість майна 75000,00 грн., шляхом продажу вищезазначеного майна на публічних торгах (аукціоні) для погашення заборгованості за кредитним договором №2008-15/003/DC-КЛ відновлювальної кредитної лінії від 09.09.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Маквуглепостачання” перед Публічним акціонерним товариством „БМ Банк” в особі відділення №3 Акціонерного товариства „БМ Банк”, а саме строкову суму заборгованості по кредиту в розмірі 192750,00 грн., прострочену суму заборгованості по кредиту в розмірі 294750,00грн., прострочену суму заборгованості по відсоткам в розмірі 22329,95 грн., строкову суму заборгованості по відсоткам в розмірі 8280,82 грн., пеню в розмірі 16139,78 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2010р.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2010р.