Рішення № 11243550, 13.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2010Справа №2-31/10381.1-2006 За позовом – ВАТ «Євпаторійське АТП – 14363», м.Євпаторія АР Крим

До відповідача – Паливно-енергетичного комплексу «Современник», м.Сімферополь АР Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Ротарь Сергій Васильович, м.Євпаторія АР Крим

Про повернення майна з чужого незаконного володіння

За зустрічним позовом – Паливно-енергетичного комплексу «Современник», м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – ВАТ «Євпаторійське АТП – 14363», м.Євпаторія АР Крим

До відповідача – Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, м.Євпаторія АР Крим

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії», м.Євпаторія АР Крим

За участю третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Дочірнє підприємство «ПЕК «Современник», м.Євпаторія АР Крим

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Євпаторійської міської ради, м.Євпаторія АР Крим

Про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, визнання права власності, спонукання до реєстрації права власності

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Одайнік Т.М., представник, довіреність № б/н від 10.02.2010 року

Від відповідача – Аметова Э.М., представник, довіреність № б/н від 10.02.2008 р.

Від Ротарь С.В. – не зґявився

Від виконавчого комітету Євпаторійської міської ради – не зґявився

Від КРП «БРТІ м.Євпаторія» – не зґявився

Від ДП «ПЕК «Современник» – Аметова Э.М., представник, довіреність № б/н від 10.01.2009 р., Джемилев Р.І., представник, довіреність № б/н від 10.01.2010 р.

Від КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.Євпаторія» - Йона О.О., представник, довіреність № б/н від 01.06.2010 р.

Від Євпаторійської міської ради – Сеїтягґяєва Е.С., представник, довіреність № 157/02-29 від 15.02.2010 року, Шейхіслямова С.Р., довіреність № 1083/02-29 від 17.08.2010 р.

Суть спору:

Позивач – ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача ПЕК «Современник» та просить витребувати від відповідача власність позивача – будівлю операторської АЗС, що знаходиться за адресою: м.Євпаторія, Чорноморське шосе, 4/1 з незаконного володіння. У процесі розгляду справи позивач доповнював позовні вимоги та просив також усунути перешкоди у користуванні майном та зобовґязати відповідача повернути вказане майно на користь позивача.

Рішенням господарського суду АР Крим від 24.11-08.12.2005 р. по справі № 2-29/13736-2005 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2006 р. апеляційна скарга ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» залишена без задоволення, рішення господарського суду АР Крим від 24.11.-08.12.2005 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2006 р. касаційна скарга ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363» задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2006 р. та рішення господарського суду АРК від 08.12.2005 р. у справі скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Ухвалою господарського суду АРК від 01.10.07 р. до спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічну позовну заяву ПЕК «Современник» до ВАТ «Євпаторійське АТП-14373», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КРП «БРТІ м.Євпаторія» про визнання недійсним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності, спонукання до реєстрації права власності.

Ухвалою господарського суду АРК від 23.10.07 р. до участі у справі як другого відповідача за зустрічним позовом було залучено Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради.

Ухвалою господарського суду АРК від 06.03.2008 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ротарь Сергія Васильовича.

Ухвалою господарського суду АРК від 05.08.08 р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду суддею Мокрушиним В.І. з привласненням номеру № 2-19/10381.1-2006.

Ухвалою господарського суду АРК від 05.03-16.03.2009 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Дочірнє підприємство «ПЕК «Современник», м.Євпаторія.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.04.2009 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Євпаторійську міську раду, м.Євпаторія.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.05.2009 р. провадження по справі було зупинено у зв’язку з призначенням комплексної будівельно-технічної (землевпорядної) експертизи, проведення якої доручено ТОВ «Науково дослідна-лабораторія судових експертиз» м.Сімферополь, вул.Турецька, 6/7.

У процесі розгляду справи третя особа – Дочірнє підприємство ПЕК «Современник» подала до господарського суду позовну заяву з самостійними вимогами на предмет спору та просила визнати за нею право власності на АЗС – літ.Д – операторська площею 16,64 мІ, літ.Б – навіс площею 159,9 мІ, розташовану за адресою м.Євпаторія, Чорноморське шосе, 4/1. У процесі розгляду справи Дочірнє підприємство ПЕК «Современник» змінило позовні вимоги та просило визнати за ним право власності на матеріали, які були використані у процесі будівництва АЗС – літ.Д – операторська площею 16,64 мІ, літ.Б – навіс площею 159,9 мІ, розташовані за адресою м.Євпаторія, Чорноморське шосе, 4/1.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) представники сторін давали пояснення на російський мові.

Клопотань про фіксацію судового процесу технічними засобами на підставі ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялося.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

05.03.1998 року між ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» (код ЄДРПОУ 03117547) та ПЕК «Современник» (код ЄДРПОУ 24870616) був укладений договір № 82 оренди АЗС (а.с.6 т.1).

Адреса АЗС не вказана у договорі, проте у п.1.1 вказаного договору передбачено, що АЗС знаходиться у м.Євпаторія, а у п.2.3 вказаного договору передбачено обовґязок ПЕК «Современник» виконати заїзд та виїзд на АЗС з вул.Красноярскоє шосе, ремонт площадки для АЗС, ремонт операторної, оформлення паспорту на АЗС.

Відповідно до п.5.1 вказаного договору сторони встановили термін дії договору: грудень 2005 року.

Акту приймання – передачі до вказаного договору суду не надано.

Суду також наданий додаток від 01.06.1998 року (акт приймання – передачі) до договору оренди АЗС від 01.06.1998 року (тобто вже до іншого договору), відповідно до якого позивач передав відповідачу АЗС з перерахованим певним майном (а.с.7 т.1).

Договір від 01.06.1998 року суду не наданий.

01.03.1999 року між ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» (код ЄДРПОУ 03117547) та ПЕК «Современник» (код ЄДРПОУ 24870616) був укладений договір оренди № б/н (а.с.8-10).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» передає, а ПЕК «Современник» приймає у тимчасове володіння та користування сховище для ПММ: 8 ємностей, нежитлове приміщення загальною площею 12 мІ, розташоване на АЗС за адресою: м.Євпаторія, вул.Чорноморське шосе, 4/1.

Відповідно до п.1.3 вказаного договору сторони передбачили додаток до договору № 1, у якому викладено стан орендованого майна.

Проте вказаного додатку до договору сторони не надали.

Акту приймання – передачі до договору сторони також не надали.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, єдиним доказом отримання майна відповідачем є додаток від 01.06.1998 року (акт приймання – передачі) до договору оренди АЗС від 01.06.1998 року. Проте суду не вдалося встановити дійсне існуівання вказаного договору.

З урахуванням викладеного досконало встановити підстави передачі майна за додатком від 01.06.1998 року (акт приймання – передачі) до договору оренди АЗС від 01.06.1998 року суду не вдалося.

У процесі розгляду справи всі сторони погодилися з тим, що Чорноморське шосе та Красноярське шосе це єдина адреса, яка була змінена одна на одну і заперечень з цього приводу у сторін не було.

Листом № 462 від 10.12.1998 року, направленим на адресу Євпаторійської міської ради, ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» повідомило міську раду про відсутність заперечень щодо відчуження території, розташованої по вул.Чорноморське шосе, 4/1 - земельної ділянки площею 0,28 га на користь ПЕК «Современник» (а.с.38 т.1).

Відповідно до державного акту на постійне користування землею II – KM № 003810 Дочірньому підприємству ПЕК «Современник» у постійне користування надано 0,27 га землі для обслуговування АЗС по вул.Чорноморське шосе 4/1 на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 12.04.2000 року (а.с.32-34 т.1).

У матеріали справи наданий акт від 01.06.1998 року, підписаний представниками ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» (код ЄДРПОУ 03117547) та ПЕК «Современник» (код ЄДРПОУ 24870616) та скріплений печатками сторін відповідно до якого сторони встановили, що при початку будівниццтва АЗС по вул.Чорноморське шосе в м.Євпаторія було розібрано приміщення операторської АЗС (а.с.30 т.1).

У матеріали справи також наданий акт вибору земельної ділянки від 08.12.1998 року для АЗС ПЕК «Современник», підписаний та скріплений печатками відповідних установ, відповідно до якого встановлено відсутність на земельній ділянці по вул.Чорноморське шосе, 4/1 будівель (а.с.37 т.1).

У матеріали справи також наданий акт технічного становища цистерн від 22.03.2001 року, відповідно до якого комісією встановлений демонтаж цистерн (а.с.54 т.1).

Відповідно до листа КРП «БРТІ м.Євпаторія» № 676 від 12.03.2009 року (а.с.72 т.3) первісна інвентаризація операторської літ.Д та навісу літ.Б, розташованих за адресою вул.Чорноморське шосе, 4Б, була здійснена лише 15.02.1999 року. Остання інвентаризація була здійснена 16.05.2005 року.

При цьому свідоцтво про право власності ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» видане 16.12.2002 року на підставі рішення Євпаторійської міської ради № 506/1 від 25.10.2002 року (а.с.79 т.2). У свідоцтві про право власності вказане на те, що обґєкт права власності складається з трьох будівель, проте літери будівель не вказані.

У рішенні Євпаторійської міської ради № 506/1 від 25.10.2002 року також не вказано, які саме будівлі залишаються у власності ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» (а.с.80 т.2).

У рішенні також приведений перелік будівель, які знаходяться за адресою вул.Чорноморське шосе, 4/1. Серед них вказаний лише навіс літ.Б1. Операторська літ.Д та навіс літ.Б у рішенні відсутні.

З урахуванням того, що частина доказів по справі протирічить одне одному суд враховує лише ті докази, які, на його думку, є беззаперечними, а саме: рішення від 05.06.2003 року по справі № 2-1/8324-2003 та від 02.11-05.11.2004 року по справі № 2-11/5587.1-2004.

Судом досліджено матеріали справи № 2-11/5587.1-2004 за позовом ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» до ПЕК «Современник» про розірвання договору оренди та стягнення 45687,39 грн.

Дійсно у матеріалах справи є договір № 86 без дати датований 1998 роком (а.с.37-39 т.1 – справа № 2-11/5587.1-2004).

Проте по справі, яка зараз розглядається, позивач посилається на договір № 82 від 05.03.1998 року.

Співпіставлення вказаних договорів вказує на те, що це різні договори. Такий висновок судом робиться виходячі з наступного.

У рішенні є посилання на договір № 86 від 1998 року без дати, по цій справі договір був укладений 05.03.1998 року, № договору – № 82.

У цьому рішенні є посилання на знаходження АЗС на території ходового парку, у договорі № 82 від 05.03.1998 року посилань на ходовий парк немає.

У цьому рішенні є посилання на дві ємності на 56000 л, у договорі № 82 від 05.03.1998 року таких посилань немає.

У цьому рішенні є посилання на п.2.1 договору, відповідно до якого договір набуває чинності з моменту передачі майна та підписанння акту приймання – передачі майна, у договорі № 82 від 05.03.1998 року таких посилань немає.

У цьому рішенні є посилання на п.3.1 договору, відповідно до якого орендарь повинен надавати орендодавцю 3000 л бензину А-76, у договорі № 82 від 05.03.1998 року таких посилань немає.

У цьому рішенні є посилання на п.8.1 договору, відповідно до якого строк дії договору встановлений до 31.12.2005 року, у договорі № 82 від 05.03.1998 року такого пункту немає.

Не є таким договором і договір від 01.03.1999 року, оскільки пункти договору у рішенні господарського суду АР Крим від 02.11-05.11.2004 року по справі № 2-11/5587.1-2004 також не співпадають з договором від 01.03.1999 року.

При цьому суд звертає увагу на рішення господарського суду АР Крим від 05.06.2003 року по справі № 2-1/8324-2003, яке міститься у матеріалах справи № 2-11/5587.1-2004.

Серед фактів, встановлених судом по справі № 2-1/8324-2003 вказане наступне: «01.03.1999 року між ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» та ПЕК «Современник» укладений договір оренди б/н…». Тобто по вказаному рішенню була стягнена заборгованість ПЕК «Современник» на користь ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» вже по іншому договору: від 01.03.1999 року, а по справі № 2-11/5587.1-2004 заборгованість стягнено на підставі договору № 86 від 1998 року без дати.

Також рішенням від 05.06.2003 року по справі № 2-1/8324-2003 встановлено, що «на теперішній час обґєкт оренди відсутній, оскільки операторська АЗС демонтована, що підтверджується актом від 01.06.1998 року, ємності для зберігання АЗС також демонтовані, що підтверджується актом від 22.03.2001 року» (а.с.33-34 т.2 – справа № 2-11/5587.1-2004).

Вказане рішення залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2003 року та Постановою Вищого господарського суду України від 14-28.01.2004 року (а.с.35-38 т.2 – справа № 2-11/5587.1-2004 ).

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного суд не може не прийняти до уваги факти, які встановлені у рішеннях від 05.06.2003 року по справі № 2-1/8324-2003 та від 02.11-05.11.2004 року по справі № 2-11/5587.1-2004.

Таким чином, суд враховує встановлений судом факт демонтажу операторської АЗС та іншого майна, яке було передано відповідачу – ПЕК «Современник».

Відповідно до висновку експерта № 165э від 14.05.2010 року операторська АЗС була демонтована та збудована нова операторська АЗС ДП ПЕК «Современник», затрати на будівництво операторської експертом також підтверджено.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність майна, яке було передане за додатком від 01.06.1998 року (акт приймання – передачі) до договору оренди АЗС від 01.06.1998 року.

При цьому земельна ділянка, на який, як вказує позивач, заходилася АЗС, знаходиться у володінні іншої особи: ДП ПЕК «Современник».

Оскільки майно, яке було передане за додатком від 01.06.1998 року (акт приймання – передачі) до договору оренди АЗС від 01.06.1998 року, на момент розгляду справи відсутнє, позивач не позбавлений права предґявити вимогу до відповідача про сплату вартості майна, яке було передане відповідачу за додатком від 01.06.1998 року (акт приймання – передачі) до договору оренди АЗС від 01.06.1998 року.

З урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні позову позивачу у частині витребування майна з володіння ПЕК «Современник».

Що стосується зустрічного позову ПЕК «Современник» суд зазначає наступне.

ПЕК «Современник» просить скасувати рішення Євпаторійської міської ради № 506/1 від 25.10.2002 року. Проте, як встановлено судом, у цьому рішенні не вказано, що воно стосується майна ПЕК «Современник»: вказані інші літери, а посилання на операторську АЗС взагалі відсутні. Що стосується присовєння адреси, то ці повноваження закріплені за Євпаторійською міською радою положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином суд ввжає, що ч.1 абз.4 рішення Євпаторійської міської ради № 506/1 від 25.10.2002 року не порушено право ПЕК «Современник», тому у цій частині позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову.

У частині позовних вимог ПЕК «Современник» про визнання недійсним сідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.10.2006 року, яке видане ВАТ «Євпаторійське АТП-14363» на виробничу базу суд відмовляє у позові на підставі наступного.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) передбачає право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті та статтею 20 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями).

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) визначена підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до норм якої господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах, про визнання недійсними актів з підстав зазначених у законодавстві.          

При цьому під актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру, які породжують певні права та обов’язки суб’єкта (або визначеного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - осіб, яким такий акт адресований.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу, або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Таким чином, видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тобто, оформлення свідоцтва на право власності, є наслідком подання для реєстрації такого права певного переліку правовстановлюючих документів.

Отже свідоцтво на право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, тобто воно не є актом в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, який може бути оскаржено до господарського суду, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності.

З цих самих підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним мвідоцтва про право власності від 27.10.1999 року.

Що стосується інших позовних вимог ПЕК «Современник» суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації або право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту прийняття майна до експлуатації або його державної реєстрації.

При цьому зазначена норма закону регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, будівництво якого здійснювалось в установленому законом порядку.

За приписами статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ із змінами та доповненнями), фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

На відповідну будівлю правовстановлюючі документи не представлені та вона є самовільно збудованою.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не було надано суду доказів складення проектної документації на здійснення будівництва АЗС, у зв'язку з чим, відповідно такий проект державну експертизу не проходив та не затверджувався міською радою. Відсутній і відповідний акт про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Також, слід зазначити, що приписи статті 331 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями), визначають загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV із змінами та доповненнями), яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Вказаною статтею визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи, що ПЕК «Современник» будівництво спірного майна здійснювалось без дотримання встановленого законом порядку, а також без надання відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, суд робить висновок що позивачем здійснено самовільне будівництво.

Згідно з частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду від 22.01.2009 року у справі № 35/479-07.

Окрім того, ПЕК «Современник» просить визнати право власності на будівлі АЗС за ДП ПЕК «Современник». Проте діюче процесуальне законодавство не дозволяє предґявляти вимоги на користь третьої особи, яка, до того ж, наділена самостійною правосубґєктністю.

Отже, підстави для визнання за ДП ПЕК «Современник» права власності на об’єкти АЗС за позовом ПЕК «Современник» відсутні.

Що стосується вимог ПЕК «Современник» до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії» про спонукання останнього зареєструвати право власності на АЗС суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки, по-перше, судом відмовлено ПЕК «Современник» у позовних вимогах про визнання за ДП ПЕК «Современник» права власності на об’єкти АЗС, по-друге, КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії» ще не порушувало прав позивача.

Таким чином, суд відмовляє ПЕК «Современник» у задоволенні позову у повному обсязі.

У процесі розгляду справи третя особа – Дочірнє підприємство «ПЕК «Современник» (код ЄДРПОУ 30243005) звернулося до господарського суду АР Крим з самостійними вимогами на предмет спору та просило визнати за ним право власності на будівельні матеріали, які були використані у будівництві АЗС – літ.Д – операторська площею 16,64 мІ, літ.Б – навіс площею 159,9 мІ, розташовану за адресою м.Євпаторія, Чорноморське шосе, 4/1. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20.06.1999 року між ПЕК «Современник» та ДП «ПЕК «Современник» (код ЄДРПОУ 30243005) була укладена угода про припинення зобовґязання заліком зустрічних вимог, відповідно до якого ПЕК «Современник» передало ДП «ПЕК «Современник» майно в рахунок заборгованості за договором від 10.01.1999 року (а.с.27, 28, 29 т.4).

З урахуванням того, що вказаний договір не визнаний недійсним, відповідно до наданих документів є виконаним, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до п.3 ст.331 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Оскільки матеріали були передані від ПЕК «Современник» до ДП «ПЕК «Современник» за угодою від 20.06.1999 року, суд вважає за можливе позовні вимоги ДП «ПЕК «Современник» задовольнити.

При розподілі судових витрат суд виходить з того, що сторонам у задоволенні первісного та зустрчного позову відмовлено.

Оскільки ДП «ПЕК «Современник» при зверненні до суду сплатило лише 85 грн. державного мита, у той час як вартість майна відповідно до угоди складає 268155,60 грн., державне мито повинно бути сплачено у розмірі 2681,56 грн., яке підлягає віднесенню на відповідачів у рівних частках.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд –

В И Р І Ш И В :

·          У задоволенні позову ВАТ «Євпаторійське АТП 14363» (97409, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, р/р 2600831972001 в УСБ м.Євпаторія, код ЄДРПОУ 03117547) відмовити.

·          У задоволенні позову Паливно енергетичного комплексу «Современнник» (95017, АР Крим, м.Сімферополь, пр.Перемоги (російською мовою – пр.Победы), 15, р/р 26000167 в ФПУМБ м.Сімферополь, МФО 308092, код ЄДРПОУ 24870616) відмовити.

·          Позов Дочірнього підприємства «ПЕК «Современник» (АР Крим, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, відомості про р/р не відомі, код ЄДРПОУ 30243005) задовольнити.

·          Визнати за ДП «ПЕК «Современник» (АР Крим, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, відомості про р/р не відомі, код ЄДРПОУ 30243005) право власності на матеріали, які були використані у будівництві АЗС – літ.Д – операторська площею 16,64 мІ, літ.Б – навіс площею 159,9 мІ, розташовані за адресою м.Євпаторія, Чорноморське шосе, 4/1.

·          Стягнути з ДП «ПЕК «Современник» (АР Крим, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, відомості про р/р не відомі, код ЄДРПОУ 30243005) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 2596,56 грн.

·          Стягнути з ВАТ «Євпаторійське АТП 14363» (97409, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, р/р 2600831972001 в УСБ м.Євпаторія, код ЄДРПОУ 03117547) на користь ДП «ПЕК «Современник» (АР Крим, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, відомості про р/р не відомі, код ЄДРПОУ 30243005) 1298,28 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по сплаті ІТЗ судового процесу.

·          Стягнути з Паливно енергетичного комплексу «Современнник» (95017, АР Крим, м.Сімферополь, пр.Перемоги (російською мовою – пр.Победы), 15, р/р 26000167 в ФПУМБ м.Сімферополь, МФО 308092, код ЄДРПОУ 24870616) на користь ДП «ПЕК «Современник» (АР Крим, м.Євпаторія, вул.2-ї гвардейської армії, 20, відомості про р/р не відомі, код ЄДРПОУ 30243005) 1298,28 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по сплаті ІТЗ судового процесу.

·          Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

Рішення направити:

·          ВАТ «Євпаторійське АТП-14373», м. Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської армії, 20.

·          ПЕК «Современник», м. Сімферополь, вул. Київська, 73;

·          ПЕК «Современник», м. Сімферополь, пр-т Победи, 15

·          Ротарь Сергію Васильовичу, м. Євпаторія, вул. Дьомишева, 119, кв. 8.

·          Виконавчому комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, вул. Леніна, 2.

·          КРП «БРТІ м. Євпаторії», м. Євпаторія, вул. Некрасова, 45.

·          ДП «ПЕК «Современник», м. Євпаторія, вул.. 2-ої Гвардійської Армії, 20.

·          Євпаторійській міській раді, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.