Постанова № 11243484, 28.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2010 року 15:17 № 2а-6183/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Цекота А.З.;

відповідача: не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області

доПриватного підприємства “Лоттос”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28липня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19квітня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Старосамбірському районі Львівської області (далі по тексту позивач, ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Лоттос” (далі по тексту відповідач, ПП “Лоттос”), в якому просить стягнути заборгованість з платежів до бюджету, а саме: штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку використання торгового патенту у розмірі 2800,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20квітня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6183/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21червня2010року. Судове засідання 21червня2010року відкладалося на 28липня2010року через неприбуття представників відповідача.

В судовому засіданні 28липня2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Лоттос” зареєстровано Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 32661400) в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи 30жовтня2003року.

16квітня2008року ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000522380, яким до позивача за порушення вимог пункту 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та абзацу 3 частини першої статті 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2800,00грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16квітня2008року №0000522380 прийняте на підставі акта перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 08квітня2008року за №328/238/32661400 (далі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що торгові патенти ТПБ №081748, ТПБ №081749, ТПБ №081744, ТПБ №081745, ТПБ №081743, ТПБ №0817482, ТПБ №081739, ТПБ №081741 використовувалися з порушенням встановленого порядку, а саме знаходилися не на видному та недоступному для огляду споживача місці, що стало підставою для висновків про порушення позивачем пункту 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16квітня2008року №0000522380 в судовому чи адміністративному порядку до органів державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту вимог пункту 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” застосовані на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та абзацу 3 частини першої статті 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішення ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16квітня2008року №0000522380, застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, але, оскільки відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову лише за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, то у суду, за умови відповідного клопотання будь-кого зі сторін, відсутні підстави для застосування наслідків пропуску таких строків.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Лоттос” (02166, м. Київ, вул. Жукова, буд. №26, ідентифікаційний код 32661400) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31413541700579, код платежу 5021089000, до ГУ ДКУ у Львівській області, ЗКПО 23964383, МФО 825014) заборгованість у розмірі 2800,00грн. (дві тисячі вісімсот гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.А. Кузьменко