Постанова № 11243478, 02.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2010 року           14:45           № 2а-9035/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

провизнання протиправними дій щодо відмови в прийнятті декларації, зобов'язання вчинити дії

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогаз Україна" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року та зобов’язання прийняти відповідну декларацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем, порушуючи положення Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам", було безпідставно відмовлено позивачу в прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

02.09.2010 р. у судовому засіданні позивачем було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині зобов’язання податкового органу прийняти декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Відповідач проти заявленої відмови не заперечував. Суд ухвалив закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов’язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва прийняти декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Відповідач вважав свої дії обґрунтованими та такими, що відповідають нормам податкового законодавства України, просив суд відмовити в задоволенні позову. Письмових заперечень по суті позовних вимог суду не надав.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогаз Україна" зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.12.2008 р. та є платником податків (код ЄДРПОУ 36283331).

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі - Закон).

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, коли згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий орган або в разі, коли визначення суми податкового зобов’язання здійснюється за непрямими методами.

З доводів позивача встановлено, що 20.05.2010 р. ним було надано інспектору Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Зазначену декларацію інспектор податкового органу приймати відмовився, мотивуючи свою відмову тим, що відділом податкової міліції надано інформацію про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз Україна" до переліку підприємств, що не знаходяться за місцем реєстрації. Будь-яких документальних підтверджень своїх доводів відповідач не надав.

З метою з’ясування зазначених обставин, позивач звернувся до відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, де йому повідомили, що не мають до нього жодних претензій.

Так, позивач, повторно звернувся до інспектору Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про прийняття декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, на що отримав невмотивовану відмову в її прийнятті.

Відповідно до пп.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує зазначені положення, платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

На виконання зазначених вимог, 20.05.2010 р. позивач направив податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року поштою зі супровідним листом на адресу відповідача.

У відповідь 07.06.2010 р. отримав лист Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва без номера та дати про повернення податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року у зв’язку з відсутністю у поштовому відправлені від 20.05.2010 р. опису вкладення.

Слід звернути увагу, що на повернутій податковій декларації містилась відмітка відповідача про її отримання 25.05.2010 р.

Відповідно до абз. 5 пп.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідач будь-яких зауважень щодо правильності заповнення позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, не зазначив. Додаткових доказів чи пояснень суду не надав.

Отже, згідно абз.3 пп.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону платник податків може оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз Україна" задовольнити.

Визнати протиправними дії службових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю " Єврогаз Україна " з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Єврогаз Україна " за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій