Ухвала суду № 1123567, 01.11.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2007 року                                                     м. Харків

Справа № 22-а-1622/07

Категорія: 23                                                    Головуючий 1 інстанції: Коршенко Ю.О.

                                                                      Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі  Волошиній Я.В.

за участю представників:

представників позивача – Шаповалов І.А., Миронов Є.Л.

представника відповідача – Фісун Т.О.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ на постанову Господарського суду Полтавської області від 05.06.2007 року по справі№ 3/118

за позовом     ПП «Аванті»

до                     Кременчуцької ОДПІ

про                  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП „Аванті", звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001702301/0/807 від 05.04.07 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в загальній сумі 93663,0 грн., в тому числі 62442,0 грн. - основний платіж та 31221,0 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05.06.07 р. по справі № 3/118 позов був задоволений і визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001702301/0/807 від 05.04.07 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в загальній сумі 93663,0 грн., в тому числі 62442,0 грн. - основний платіж та 31221,0 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Відповідач не погодився з постановою суду і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану постанову і прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що Господарським судом Полтавської області не взято до уваги, що ПП "Бінет" не надало інформації щодо того, чи є він виробником відвантаженої продукції (робіт, послуг), а саме транспортних послуг, а тому у Кременчуцької ОДПІ не було можливості дослідити сплату податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету по цим взаємовідносинам.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу наполягає на законності та обґрунтованості судового рішення і просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши судове рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення представників сторін та додатково надані документи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 181/23-120/30259015 від 22.03.07 р. виїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р., за результатами якої були виявлені порушення вимог п. 7.2.1, п. 7.2.3, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", що спричинило неправомірне включення платником до складу податкового кредиту за 2005 р. ПДВ в сумі 62442,0 грн.

Дані порушення, за висновками перевіряючих, пов’язані з тим, що в ході проведення попередньої перевірки ПП "Аванті" за період з 01.01.05 р. по 31.03.06 р. було з'ясовано, що підприємство мало взаємовідносини з ПП "Бінет". У зв'язку з цим керівнику ПП "Бінет" був направлений запит для підтвердження взаємовідносин з ПП "Аванті". На запит Кременчуцької ОДПІ ПП "Бінет" надало відповідь та надало копії документів (копії податкових накладних) по взаємовідносинам з ПП "Аванті".

Згідно отриманої відповіді ПП "Бінет" не є виробником відвантаженої продукції (робіт, послуг), а саме транспортних послуг, але інформацію про джерела придбання цих товарів (робіт, послуг) підприємство не надало.

З посиланням на додаток № 4 наказу ДПА України № 225 від 27.04.06 р. "Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та методичних рекомендацій щодо їх оформлення", який передбачає, що в довідці позапланової (зустрічної) перевірки необхідно, якщо суб'єкт господарювання є виробником товарів або виконавцем робіт, послуг, вказувати, чи є у суб'єкта господарювання виробничі засоби (перелічити) для виробництва чи надання відповідних робіт (послуг), чи є відповідні  фахівці  згідно зі  штатним розкладом та відповідні ліцензії, патенти, сертифікати, дозволи (у випадку їх необхідності для виготовлення та реалізації згідно з чинною нормативною базою), а також чи були в наявності виробничі запаси, необхідні для виготовлення продукції чи надання послуг".

Оскільки ПП "Бінет" у відповідь на запит перевіряючих не надало інформацію про джерела «придбання транспортних послуг», наданих позивачу, та про наявність у нього «виробничих засобів для надання відповідних послуг», відповідачем був зроблений висновок про неможливість підтвердити правильність формування податкового кредиту підприємства, який виник в результаті цих взаємовідносин.

Надані до матеріалів справи документи підтверджують те, що позивач і його контрагент по договору № 01/03-01 від 01.03.05 р. на виконання автопослуг в період, що перевірявся, - ПП "Бінет", є платниками ПДВ і стоять на обліку у відповідному органі ДПС. 

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на те, що п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає відповідно п. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що в п. 7.4.5 ст.7 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Інших обмежень права платника податку на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту ні ця, ні інші норми цього Закону не містять.

В акті перевірки перелічені податкові накладні, які були в наявності у підприємства на час проведення перевірки і цей факт сторонами не заперечується. Крім того, відповідач не спростовує того, що позивачем були сплачені ПП "Бінет" кошти в оплату за отримані послуги.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що ні в акті перевірки, ні в запереченні на позов та апеляційній скарзі не вказано в чому саме полягає порушення підприємством вимог п. 7.2.1, п. 7.2.3 та п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», які встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками необхідні реквізити, при цьому податкова  накладна  складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), а датою здійснення першої з подій є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). 

Закон України «Про ПДВ», на який посилався представник відповідача в судовому засіданні, обґрунтовуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, також не містить положень, які б давали право органам ДПС на свій розсуд доповнювати положення цього Закону щодо підстав для виключення з податкового кредиту сум ПДВ, а саме: ненадання контрагентом платника податків інформації про джерела придбання послуг (в даному випадку - транспортних).

Оскільки відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надані докази того, що угода між позивачем та ПП "Бінет" визнана у встановленому чинним законодавством порядку недійсною, у відповідача не існує законних підстав ставити під сумнів реальність наданих послуг і виключати з податкового кредиту суму ПДВ, вказану у податкових накладних по цим операціям і сплачену платником податку в ціні цих послуг.

В ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України).

Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товари, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що підстави та порядок призначення та проведення позапланових документальних перевірок передбачений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в п. 8 ч. 6 якої визначено, що позапланова перевірка проводиться за наказом керівника органу ДПС у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Ні з наданих до матеріалів справи документів, ні з пояснень представника відповідача в судовому засіданні не вбачається наявність підстав для проведення перевірки відповідно вказаній в акті перевірки нормі Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Будь-яких інших підстав для проведення позапланової перевірки у березні 2007 р. за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р., передбачених ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідач не вказав і про їх наявність представник відповідача в судовому засіданні не повідомив. З цього колегія суддів зробила висновок стосовно того, що призначаючи дану перевірку та проводячи її відповідач діяв всупереч положенням чинного законодавства, з перевищенням повноважень та не у спосіб, передбачені Конституцією України та спеціальним законодавством, що регулює дані правовідносини, а тому така перевірка є неправомірною.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, підстав для скасування постанови Господарського суду Полтавської області від 05.06.07 р. по справі № 3/118 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на постанову Господарського суду Полтавської області від 05.06.2007 року по справі№ 3/118 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 05.06.2007 року по справі№ 3/118 за позовом ПП «Аванті» до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексу.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

Н.В. Шевцова

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.11.2007 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                    Н.С. Водолажська