Рішення № 11234018, 09.09.2010, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 271/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року cмт. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Сибільова О.В.,

при секретарі - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області, Відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області,

про поновлення попередніх умов праці, стягнення недоплаченої заробітної плати, виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення, відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про поновлення попередніх умов праці, стягнення недоплаченої заробітної плати, виплаті матеріальної допомоги, відшкодування майнової та моральної шкоди.

ОСОБА_3 свої уточнені вимоги мотивує тим, що з 29 квітня 1984 року працює директором Байрацького будинку культури в с. Байрак Липоводолинського району Сумської області. Працювала повний робочий день на повну ставку та отримувала заробітну плату згідно штатного розпису. 08 лютого 2007 року рішенням шостої сесії пятого скликання Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області було вирішено перевести її на неповний робочий день та затвердити зміни до штатного розпису, згідно якого їй, яка директору Батрацького будинку культури почали виплачувати 0,75 посадового окладу. З цим рішенням вона не погоджувалась, неодноразово зверталась до керівництва Батрацької сільської ради поновити їй попередні умови праці, оскільки її не було попереджено за 2 місяці про зміну умов праці, не видано відповідного наказу. З огляду на це просить суд:

1. Скасувати п. 1 рішення сесії, згідно якого її переведено на 0,75 ставки як незаконний.

2. Стягнути з Байрацької сільської ради:

- недоплачену заробітну плату за період з 08 лютого 2007 року по травень 2010 року в сумі 9036 гривень;

- оздоровчі (допомогу на оздоровлення в звязку з відпустками за 2006 2008 роки) в сумі 2019 гривень.

- за роботу в нічний час 750 гривень;

- моральну шкоду в сумі 10000 гривень;

- матеріальну шкоду в сумі 3000 гривень (а.с. 226-227).

Представник відповідача Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (далі по тексту Байрацька СР), позов ОСОБА_3 не визнав, мотивуючи це безпідставністю та необґрунтованістю вимог позивача. Стосовно незаконності переведення на 0,75 ставки зазначив, що попереджати та виносити наказ про переведення ОСОБА_3 на неповний робочий повинен був Відділ культури та туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області (далі по тексту ВКТ Липоводолинської РДА), оскільки остання перебувала в той період в фактичних трудових відносинах з зазначеною організацією. Стосовно виплати оздоровчих: оскільки виплата цих коштів згідно кошторису не передбачалась в зазначені роки, то вони не повинні виплачуватись позивачу, оскільки не є обовязковими. Оскільки у позивачки ненормований робочий день, то неможна вважати її роботу роботою в нічний час. А за ненормований робочий день (як компенсація) їй передбачені додаткові календарні дні до щорічних відпусток. Матеріальну та моральну шкоду відповідач вважає недоведеною позивачем, тому в цій частині позов також не може бути задоволений.

Представник відповідача - Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області (далі по тексту Липоводолинська РДА), позов ОСОБА_3 не визнав, з зазначених вище підстав.

Представник відповідача - Відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області, позов ОСОБА_3 не визнав, з зазначених вище підстав.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши докази, вважає позов ОСОБА_3 обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 квітня 1984 року ОСОБА_3 прийнято на посаду художнього керівника Байрацького сільського будинку культури (а.с. 100).

З 01 лютого 1999 року ОСОБА_3 працює на посаді директора Байрацького будинку культури (а.с. 119).

Станом на 08 лютого 2007 року ОСОБА_3 перебувала в трудових відносинах з Відділом культури та туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Липоводолинського району Сумської області (а.с. 22, 100-101, 120-121).

З 05 червня 2008 року по теперішній час ОСОБА_3, згідно наказу № 10 по Відділу культури і туризму райдержадміністрації «Про передачу трудових книжок клубних працівників району в штатну чисельність сільських та селищних рад», перебуває в трудових відносинах з Байрацькою сільською радою (а.с. 146).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що з 08 лютого 2007 року (дата прийняття рішення про зміну істотних умов праці позивача) по 05 червня 2008 року, ОСОБА_3 перебувала в фактичних трудових відносинах з Відділом культури і туризму Липоводолинської РДА Липоводолинського району Сумської області, а з 05 червня 2008 року по теперішній час, ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах з Байрацькою сільською радою Липоводолинського району Сумської області.

Згідно ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Винесення Байрацькою сільською радою оскаржуваного позивачем рішення є зміною істотних умов її праці. Відповідачі не спростовують і не заперечують того факту, що не попередили ОСОБА_3 згідно вимог чинного законодавства про це, не було отримано її згоду на роботу за змінених умов.

З огляду на зазначене, суд вважає незаконним переведення ОСОБА_3 на неповний робочий день та виплату їй 0,75 ставки, тому в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: оскаржуване рішення сесії сільської ради в частині зміни умов праці підлягає скасуванню і на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязуються виплачувати працівникові заробітну плату.

З моменту прийняття спірного рішення сесії (про зміну істотних умов праці позивача) 08 лютого 2007 року по 05 червня 2008 року ОСОБА_3 перебувала в фактичних трудових відносинах з Відділом культури та туризму. Тому, за цей період (з лютого 2007 року по травень 2008 року) недоплачена заробітна плата позивачу повинна стягуватись з роботодавця Відділу культури та туризму Липоводолинської РДА. Оскільки з червня 2008 року по грудень 2009 року (до моменту звернення позивача з позовом до суду) ОСОБА_3 знаходилась в трудових відносинах з Байрацькою сільською радою, то за цей період недоплачена заробітна плата повинна стягуватись з сільської ради.

Стосовно розміру недоплаченої заробітної плати, суд виходить з розрахунків наданих Байрацькою сільською радою, які є обгрнутованими та переконливими в цій частині, підстав не довіряти яким у суду нема.

Таким чином, з Відділу культури та туризму на користь ОСОБА_3 належить стягнути недоплачену заробітну плату за період з лютого 2007 року по травень 2008 року в сумі 1754 гривні 81 копійка (а.с. 320). З Байрацької сільської ради на користь ОСОБА_3 належить стягнути недоплачену заробітну плату за період з червня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 3297 гривень 46 копійок (сума зазначена з вирахуванням 2 % до пенсійного фонду, 1 % до ФССзТВП, 0,6% до фонду по безробіттю, 15 % податку на доход) (а.с. 260).

В задоволенні інших вимог позивачу слід відмовити в звязку з наступним.

Оскільки ОСОБА_3 в наданій суду письмовій заяві просила залишити без розгляду вимогу щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3000 гривень, суд вважає за можливе не розглядати це питання при ухваленні рішення (а.с. 308).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем не надано суду доказів на обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_3 не зазначила в своєму позові і не пояснила суду, якими саме неправомірними діями їй була завдана ця шкода, в чому вона полягала та хто її заподіяв. Всі посилання позивача в цьому питанні фактично стосувались її особистих неприязних відносин з головою Байрацької сільської ради, що не є предметом розгляду цієї справи. Крім того, відмовляючи в задоволенні вимог в цій частині позивачу, суд зважає також на ту обставину, що позивачка тривалий проміжок часу продовжувала працювати після зміни істотних умов праці, до суду з цього приводу звернулась лише через три роки, що також слід розцінювати як відсутність завданої їй моральної шкоди.

Відповідно до п. 6 Угоди між Відділом культури та туризму і районною радою профспілки працівників культури на 2007 2008 рр., та п. 7 аналогічної Угоди на 2009 2010 рр., згідно Закону України «Про відпустки», Постанови КМУ від 17.11.1997 року № 1289 та галузевої угоди між Міністерством культури і мистецтв України і центральним комітетом України від 08.01.1998 року, щорічна додаткова відпустка тривалістю 4 календарних днів надається за особливий характер праці, напруженість в роботі, ненормований робочий день: директорам сільських будинків культури (до яких належить і позивач ОСОБА_3.) а.с. 245-247.

Тому, роботу позивача не можна вважати роботою в нічний час (з чим погодилась в судовому засіданні і позивачка та фактично визнала заперечення відповідачів з цього приводу обгрунтованими), оскільки для неї встановлений ненормований робочий день, з огляду на це, вимоги позивача в частині стягнення 750 гривень за роботу в нічний час також не можуть бути задоволені.

Відповідно до п. 4б Постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. N 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій н адано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків: б) надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Згідно копії наказу № 9 від 03 липня 2006 року ОСОБА_3 знаходилась в щорічній оплачуваній відпустці рік та їй були виплачені оздоровчі (а.с. 248).

Згідно розпоряджень голови Байрацької сільської ради про надання щорічних відпусток ОСОБА_3: № 72 від 06 серпня 2008 року, № 17 від 02 березня 2009 року, № 13 від 09 лютого 2010 року, № 27 від 23 березня 2010 року (а.с. 295-296), оскільки кошторисом не була передбачена виплата допомоги на оздоровлення, ці виплати позивачу не проводились.

З урахуванням положень зазначеної постанови, а також оскільки фондом заробітної плати не передбачувалась виплата цих коштів, позивачу належить відмовити в задоволенні вимог про стягнення оздоровчих в сумі 2019 гривень.

Таким чином, позов позивача підлягає частковому задоволенню, а саме.

Нналежить скасувати пункт 1 Рішення шостої сесії пятого скликання Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 08 лютого 2007 року в частині переведення директора будинку культури на неповний робочий день та затвердження змін до штатного розпису з цього приводу, а також зобовязати Байрацьку сільську раду Липоводолинського району Сумської області поновити попередні умови праці позивачу, а саме роботи на 1 (повну) ставку як директора Байрацького будинку культури Липоводолинського району Сумської області.

Крім того, необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 з Відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області недоплачену заробітну плату за період з березня 2007 року по травень 2008 року в сумі 1754 гривні 81 копійку, а з Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, недоплачену заробітну плату за період з червня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 3297 гривень 46 копійок.

В іншій частині вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Судові витрати належить розподілити наступним чином.

З Байрацької сільської ради на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 гривень 50 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 24 гривні.

З Відділу культури і туризму Липоводолинської РДА, на користь ОСОБА_3 належить стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 13 гривень.

Крім того, оскільки спір про стягнення недоплаченої заробітної плати носить майновий характер, то пропорційно задоволеним вимогам позивача необхідно стягнути на користь держави з Байрацької сільської ради судовий збір в сумі 27 гривень 60 копійок та 78 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а з Відділу культури і туризму Липоводолинської РДА судовий збір в сумі 14 гривень 90 копійок та 42 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 21, 32 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 6 Закону України «Про відпустки», п. 4б Постанови КМ України від 30 серпня 2002 р. N 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 80, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати пункт 1 Рішення шостої сесії пятого скликання Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 08 лютого 2007 року в частині переведення директора будинку культури на неповний робочий день та затвердження змін до штатного розпису з цього приводу.

Зобовязати Байрацьку сільську раду Липоводолинського району Сумської області поновити попередні умови праці ОСОБА_3, а саме роботи на 1 (повну) ставку як директора Байрацького будинку культури Липоводолинського району Сумської області.

Стягнути з Відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області, код 02230321, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Байрак, Липоводолинського району, Сумської області, недоплачену заробітну плату за період з березня 2007 року по травень 2008 року в сумі 1754 гривні 81 копійку.

Стягнути з Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, код 04389689, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Байрак, Липоводолинського району, Сумської області, недоплачену заробітну плату за період з червня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 3297 гривень 46 копійок.

В задоволенні інших вимог позивача відмовити.

Стягнути з Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 24 гривні.

Стягнути з Відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області, на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 13 гривень.

Стягнути на користь держави:

- з Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області судовий збір в сумі 27 гривень 60 копійок та 78 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- з Відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області судовий збір в сумі 14 гривень 90 копійок та 42 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.В. Сибільов