Ухвала суду № 112304342, 19.07.2023, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 1-кп/356/1/23

Справа № 356/778/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

19.07.2023 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному 15.10.2015 у ЄРДР за № 12015110000000305 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Березанського міського суду Київського області знаходиться вказане вище кримінальне провадження.

В судовому засіданні 18.07.2023 захисником обвинуваченого ОСОБА_5 подано клопотання про призначення в даному кримінальному провадженні комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи.

Клопотання обґрунтовував тим, що відповідно до наявного в матеріалах кримінального провадження висновку комісійної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи № 129/К/-02/1072 від 25.12.2015, тілесні ушкодження обвинуваченого ОСОБА_4 оцінювались на підставі довідки Березанської міської лікарні № 552 від 14.10.2015, в якій неконкретизовані локалізація тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , характер їх утворення, тяжкість та відповідність до даної ДТП. В ході досудового розслідування судово-медичну експертизу щодо отриманих ОСОБА_4 тілесних ушкоджень в результаті ДТП також проведено не було.

За клопотанням сторони захисту в ході судового розгляду було проведено судово-медичну експертизу щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , за результатами якої складено висновок № 18 від 09.02.2023, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено закриту черепно-лицьову травму: рани лобної ділянки, рвана рана

нижньої повіки правого ока з ушкодженням слізних шляхів, струс головного мозку.

Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, морфологічні

особливості яких не відобразились та могли утворитись при дорожньо-

транспортній пригоді при знаходженні ОСОБА_4 в салоні автомобіля. Виявлені

тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися внаслідок дорожньо-

транспортної пригоди, перебуваючи в салоні транспортного засобу з частиною

залізобетонної електроопори при наїзді вказаним автомобілем на неї.

Крім цього, в ході проведення комплексної судово-медичної та інженерно- транспортної експертизи експертами не було досліджено всі пошкодження на автомобілі «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,зокрема, експертами не враховані пошкодження даху автомобіля та механізм утворення цих пошкоджень, а також взаємодії цих пошкоджень з особами які перебували в салоні цього автомобіля.

Також як зазначає захисник, експерти при складанні висновку № 129/К/-02/1072 від 25.12.2015 обгрунтовували свою позицію показаннями свідків, які були допитані слідчим в ході досудового розслідування, проте під час їх допиту судом у судовому засіданні давали інші показання щодо обставин ДТП, а також не врахували факт перекидання автомобіля на правий бік після контактування з електроопорою.

Таким чином, проведена комісійна судово-медична та інженерно-транспортна експертиза № І29/К/8-02/1072 від 25.12.2015 є неповною та грунтується на припущеннях, тому просить призначити комплексну комісійну судово-медичну та автотехнічну експертизи з метою встановлення місця перебування в салоні автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним та необгрунтованим. Наголосив на тому, що сторона захисту вже зверталась до суду з аналогічними клопотаннями, в задоволенні яких попереднім складом суду було відмовлено, та вказав, що вказані дії призводять до затягування процесу та порушення розумних строків розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілих ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні.

Потерпілий ОСОБА_7 підтримав позицію свого представника.

Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також захисник ОСОБА_13 в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у матеріалах справи від потерпілих є заяви про розгляд справи за їх відсутності, захисник ОСОБА_13 причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК України; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до статті ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування кримінального провадження було проведено комісійну судово-медичну та інженерно-транспортну експертизи № 129/К/-02/1072 від 25.12.2015, висновок яких міститься в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, під час судового розгляду, судом в порядку ст. 356 КПК України за клопотанням сторони захисту, було допитано експертів: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які були членами комісії при проведенні комплексної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи №129/К/8-02/1072, в тому числі і відповіді на запитання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

Судово медичний експерт ОСОБА_16 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що тілесні ушкодження в ОСОБА_4 легкі і легкі тілесні з розладом. Якщо б ОСОБА_4 після поліклініки проходив стаціонарне лікування по причині струсу головного мозку, забійна рана,то це максимум було б легкі тілесні,якби він перебував в стаціонарі декілька місяців легкі тілесні ушкодження з розладом. Другого ступеня тяжкості немає. За винятком, якби у нього були переломи кісток. Якби дали більш розширену медичну документацію на ОСОБА_4 , не лише первинну довідку лікаря, висновки експертизи не змінилися б щодо розмежування хто де сидів, оскільки є акт судово медичного дослідження трупа, де чітко описані ушкодження,висновок імунологічної експертизи,авто технічної експертизи, можна сказати на 99,99% потерпілий(труп) сидів на передньому місці пасажира, а ОСОБА_4 сидів за кермом. Версію захисту,що за кермом був потерпілий ОСОБА_9 і отримав тілесні пошкодження від електроопори,заперечив. Даних про те,що на частинах електроопори, що знаходилась у салоні була кров і кому вона належить немає.

Експерт автотехнік ОСОБА_15 пояснив, щоб пошкодження даху нанесло тілесні пошкодження водію, а саме в лобній частині, для цього водію необхідно було б повністю відкинутися назад та закинути голову вверх,що є малоймовірним. Даний автомобіль контактував з електроопором, яка і пошкодила дах даного автомобіля. Коли він оглядав автомобіль, в автомобілі на водійському сидінні лежав кусок електроопори, він переклав його на інший бік. Плям бурого кольору на ньому він не бачив. Дана експертиза не пишеться на основі показань свідків. При написані даної експертизи покази свідків не враховувались, експертиза проводилась на підставі пошкоджень автомобіля.

За таких обставин, наведені в клопотанні доводи про те, що висновок № 129/К/8-02/1072 є неповним, оскільки під час його складання не були досліджені всі наявні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження, суд відхиляє, оскільки з матеріалів провадження не вбачається та стороною захисту не доведено, що такі дані вплинули б на повноту та правильність висновку експерта.

Доводи захисника про неврахування експертами при проведенні екпертизи всіх пошкоджень автомобіля жодним чином не обгрунтовані, тому розцінюються судом як надумані та суб`єктивні, а його посилання на врахування показань свідків не знайшли свого підтвердження в ході допиту експерта автотехніка ОСОБА_15 .

У зв`язку із зазначеним та враховуючи доводи клопотання, суд приходить до висновку, що стороною захисту у заявленому клопотанні не наведені такі обґрунтовані та вагомі обставини, передбачені кримінально-процесуальним законом, які б вказували на наявність підстав для призначення нової експертизи у кримінальному проваджені, та не надано суду достатніх та допустимих доказів з цього приводу.

Фактично, зазначені в клопотанні доводи на підтвердження необхідності проведення експертизи зводяться до непогодження сторони захисту з попереднім висновком експерта, а викладені у клопотанні вимоги зводяться до проведення експертизи з метою перевірки попереднього висновку та фактичної оцінки наявних у матеріалах кримінального провадження доказів та роз`яснення висновку експерта, що не відповідає положенням кримінально - процесуального закону.

Крім того, судом в нарадчій кімнаті буде надана оцінка всіх об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені, відповідно до ст.94 КПК України, всебічно, повно та неупереджено.

Крім того, 07.06.2022 та 21.11.2022 сторона захисту вже зверталась до суду з клопотаннями про призначення в даному кримінальному провадженні комплексної судово-медичної експертизи та автотехнічної експертизи з аналогічними обгрунтуваннями, яким надано оцінку та в задоволенні яких ухвалами суду від 20.06.2022 та 14.12.2022 було відмовлено, що порушує принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), а також призводить до необґрунтованого затягування строків розгляду кримінального провадження та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

При цьому, суд зазначає, що сторона захисту під час досудового розслідування мала право самостійно звертатися про залучення експерта відповідно до ст. 243-244 КПК України, однак цим правом не скористалася.

Положеннями статті 332 КПК України передбачено саме право, а не обов`язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, що належить до дискреційних повноважень суду.

В постанові Верховного суду від 01.02.2018 у справі № 634/609/15-к роз`яснено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, що включає повноваження суду обирати між законними альтернативами та діяльність суду з вирішення спірних правових питань. Такі повноваження суду мають виходити із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості, тощо.

Враховуючи викладені обставини, а також висновки попередніх експертиз у цьому кримінальному провадженні та фактичні дані, отримані під час допиту експертів, висновоки по проведеним експертизам надані в межах компетенції експертів, суд вважає, що стороною захисту не доведена необхідність з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, і що для цього необхідно проведення комплексної комісійної судово-медичної та автотехнічної експертизи.

До того ж, важливою обставиною, яку суд оцінює при прийняті рішення щодо наявності підстав для призначення експертизи, є необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і звершений протягом розумного строку.

Так, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказує на те, що обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення статті 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (див. справи «Нахманович проти Росії» (Nakhmanovich v. Russia, заява № 55669/00, п. 89, від 2 березня 2006 року, та «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine, заява № 15007/02, п. 71, від 7 грудня 2006 року).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також гарантоване право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки, в судовому засіданні не було встановлено підстав, для призначення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 28, 242, 332, 350, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному 15.10.2015 у ЄРДР за № 12015110000000305 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1