Рішення № 112299586, 17.07.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3508/23

н/п 2/953/2820/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С. В.,

секретар судового засідання - Кошова О. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

09 травня 2023 року адвокат Павленко С. В., який діє в інтересах АТ «Кредобанк», на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1257485 від 03 січня 2022 року, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-146400 від 14 листопада 2018 року у розмірі 87704, 41 грн, а також судовий збір у розмірі 2684 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8770,441 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № CL -146400, відповідно до умов якого Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру, а позичальник зобов`язувався використати кредит на цілі, вказані в договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором. Згідно з п. 2.1 та 2.3 кредитного договору Банк надав позичальникові кредит у розмірі 100 000 грн на строк кредитування 60 місяців, терміном до 13 листопада 2023 року, зі сплатою процентів 52, 99 % річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі, встановленому договором. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, у зв`язку з чим станом на 07 квітня 2023 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 87704 грн 41 коп., з яких: поточна заборгованість - 31733 грн 67 коп., прострочена заборгованість - 53707 грн 52 коп., заборгованість за відсотками - 2263 грн 22 коп.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2023 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача АТ «Кредобанк» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 16 травня 2023 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 14 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL - 146400.

Відповідно до умов договору, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 100000 грн на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.

Положеннями п. 2.3 кредитного договору встановлено, що строк кредитування становить 60 місяців, терміном до 13 листопада 2023 року.

Зі змісту п. 2.4 кредитного договору слідує, що кредит надавався на поточні потреби та на погашення кредитної заборгованості. Зокрема на поточні потреби - 7315, 25 грн, на погашення кредитної заборгованості - 24318 грн, 42800 грн, 25566, 75 грн.

Вимогами п. 3.1 кредитного договору встановлено, що кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 52, 99 % річних.

Зі змісту п. 4.2. кредитного договору слідує, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі.

Вимогами п. 6.1. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, передбачені цим договором та додатками до нього.

Положеннями п. 6.2 кредитного договору передбачено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим договором відповідно до графіку платежів. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 4825 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 14 листопада 2018 року до 13 листопада 2023 року погашаються в однаковому порядку.

Положеннями п. 6.3 кредитного договору встановлено, що позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у порядку, передбаченому п. п. 6.3.1-6.3.5 Кредитного договору.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь - якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору не може перевищувати 15% (відсотків) від суми несвоєчасного виконання грошових зобов`язань.

З долученого до матеріалів справи кредитного договору № CL - 146400 від 14 листопада 2018 року вбачається, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитного договору, графіком платежів за кредитним договором, про що свідчить її особистий підпис в зазначених документах.

Відповідно до меморіального ордеру № 64148403 від 14 листопада 2018 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 7315, 25 гривень, призначення платежу - надання кредиту, відповідно до кредитного договору № CL - 146400 від 14 листопада 2018 року.

Згідно з меморіальним ордером № 64148336 від 14 листопада 2018 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 24318 гривень, призначення платежу - погашення кредиту відповідно до кредитного договору № 1002589242 від 18 квітня 2018 року.

Відповідно до меморіального ордеру № 64148386 від 14 листопада 2018 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 25566,75 гривень, призначення платежу - погашення кредиту відповідно до кредитного договору № RF2 - 38277 від 20 січня 2017 року.

Згідно з меморіальним ордером № 64148360 від 14 листопада 2018 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 42800 гривень, призначення платежу - погашення кредиту відповідно до кредитного договору № 9/1047284 від 27 серпня 2018 року.

З наданого представником позивача АТ «Кредобанк» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № CL - 146400 від 14 листопада 2018 року станом на 06 березня 2023 року становить 87704,41 грн, з яких: 31733,67 грн - поточна заборгованість, 53707,52 грн - прострочена заборгованість, 2263,22 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачувала кредитні кошти та відсотки, однак починаючи з листопада 2020 року по березень 2023 року, не здійснювала жодного погашення кредиту, чим порушила вимоги кредитного договору, графік платежів - Додаток № 1 до кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку, який узгоджується з розрахунком заборгованості.

03 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 була направлена досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № CL - 146400 від 14 листопада 2018 року з можливістю протягом 30 календарних днів добровільно погасити кредит в повному обсязі. Однак у визначені строки зазначені вимоги не виконані.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором № CL - 146400 від 14 листопада 2018 року, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Кредобанк».

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL - 146400 від 14 листопада 2018 року вбачається, що відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував, у визначені договором та графіком платежів за кредитним договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого, у неї перед позивачем утворилась заборгованість у сумі - 87704,41 грн, з яких: 31733,67 грн - поточна заборгованість, 53707,52 грн - прострочена заборгованість, 2263,22 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість в загальному розмірі - 87704,41 грн, з яких: 31733,67 грн - поточна заборгованість, 53707,52 грн - прострочена заборгованість, 2263,22 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги АТ «Кредобанк» суд задовольняє у повному обсязі, тому сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684 грн підлягає стягненню з відповідача.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право»; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1257485 від 03 січня 2022 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії ЧН № 000531, довіреність № 12783 від 24 листопада 2022 року.

Разом з тим, як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, зокрема зі змісту договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року слідує, що такий договір укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», при цьому з даною позовною заявою в інтересах АТ «Кредобанк» звернувся адвокат Павленко С. В., який на підтвердження своїх повноважень долучив до позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1257485 від 03 січня 2022 року. Вказаний ордер виданий АБ «Сергія Павленка».

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що Павленко С. В., який діяв в інтересах АТ «Кредобанк» та звернуся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, перебуває в трудових відносинах з АО «Бізнес і право», з яким 11 лютого 2019 року АТ «Кредобанк» уклало договір про надання правової допомоги та на який сторона позивача посилається як на підставу для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу.

Крім того позивач та представник позивача не надали суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату зазначених витрат, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд зауважує на тому, що неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови в стягненні витрат на правову допомогу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8770,441 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-146400 від 14 листопада 2018 року у розмірі 87704 (вісімдесят сім тисяч сімсот чотири) гривні 41 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» витрат на правову допомогу у розмірі 8770 (вісім тисяч сімсот сімдесят) гривень 41 копійка - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 17 липня 2023 року.

Суддя С. В. Демченко