Рішення № 11227463, 10.06.2010, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц 2403/2010року Головуючий по 1-й інстанції:

Кіндяк І.С.

Суддя-доповідач: Буленко О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року червня місяця 10 дня м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Буленка О.О.

Суддів : Бондаревської С.М., Панченка О.О.,

При секретарі : Ачкасовій О.Н.,

розглянула у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі Полтавського ГРУ “Приватбанк” про захист прав споживачів, визнання незаконним підвищення процентної ставки та умов договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду , Буленка О.О.,-

В С Т А Н О В И Л А :

20 серпня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою про захист прав споживачів, визнання незаконним підвищення процентної ставки та умов договору, посилаючись на те, що ПАТ КБ “ПриватБанк” порушив його права як споживача, а саме незаконно в односторонньому порядку вдвічі підвищив процентну ставку по кредитному договору.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним збільшення відповідачем, Публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” в особі Полтавського ГРУ “ПриватБанк” процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 року відповідно до листа від 29 вересня 2008 з 14, 04 % - 16,08 %.

Визнано незаконним збільшення відповідачем, Публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” в особі Полтавського ГРУ “ПриватБанк” процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 року 16,08% - 27,58%.

Визнано недійсним пункт 2.3.1 Кредитного договору № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 року як такий, що суперечить законодавству України, а саме ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі Полтавського ГРУ “ПриватБанк” на користь держави 8 гривень 50 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач не погодився з рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та постановити нове по суті позовних вимог.

Апелянт вважає рішення суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд дійшов невірного висновку про неправомірність рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, доводи апелянта, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами, що 20 червня 2007 року між позивачем та філією “Полтавське головне регіональне управління ЗАТ КБ “ПриватБанк” було укладено Кредитний договір № PLSHGK00000007 про надання кредиту на купівлю житлового будинку для власних потреб, за яким термін користування коштами в сумі 185 450,00 гривень діє до 19 червня 2037 року включно, згідно з пп.. 7.1 якого розмір відсоткової ставки складає 14,04 % річних.

В рахунок забезпечення виконання даного договору був укладений договір іпотеки від 20 червня 2007 року, згідно якого ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Листом від 29 вересня 2008 року відповідач повідомив ОСОБА_3 про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним вище кредитним договором до 16,08 %.

В лютому 2009 року позивачу при черговому платежі за кредитним договором було повідомлено, що відсоткова ставка за кредитним договором складає 27,58 %.

Про підняття відсоткової ставки відповідачем 30 грудня 2008 року за вих. № 20.1.3.2/6-37050 було надіслано листа позивачу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку від 12 грудня 2008 року умова пункту 2.3.1 Кредитного Договору № PLSHGK00000007 є нікчемною.

Проте з висновком про задоволення позову колегія суддів не може погодитися за наступних підстав.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

В свою чергу, Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12 грудня 2008 року регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов?язані з платою за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності а тому даний закон, який набрав чинності 11 січня 2009 року, в частині внесення змін до ЦК України ( ст. 1056-1 ) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання ним чинності.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки договір між сторонами був укладений до набрання чинності вказаним вище законом, висновок суду про нікчемність передбачених у ньому умов щодо права банку збільшувати в односторонньому порядку відсоткову ставку, є помилковим.

Окрім того, помилковим також є висновок суду про регулювання договірних правовідносин, які виникли між сторонами, нормами Закону України “Про захист прав споживачів”

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2010 року з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2010 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про захист прав споживачів, визнання незаконними підвищення відсоткової ставки та умов договору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя: /підпис/ О.О. Буленко

Судді: /підпис/С.М. Бондаревська /підпис/ О.О. Панченко

КОПІЯ

ВІРНО: Суддя апеляційного суду

Полтавської області ______ О.О. Буленко