Рішення № 11215342, 08.09.2010, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

№ 2-6444/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

судді Попової С.А.,

при секретарі Ченгал О.М.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургмонтаж-207" про стягнення середнього заробітку за затримку у розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ “Металургмонтаж-207” про стягнення суми заробітку, не виплаченої при звільненні, у сумі 6000грн., стягнення середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звльненні у сумі 3546,48грн. В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 04.05.2010р. був звільнений з ТОВ "Металургмонтаж-207". Проте, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України з ним у день звільнення не було призведено розрахунку і заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку становить 6000грн. У зв"язку з порушенням відповідачем його прав на оплату працю просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості і у якості санкції - середній заробіток за затримку у розрахунку при звільненні в наведеній сумі.

В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточняв позовні вимоги, що в остаточній редакції від 08.09.2010р. зводяться до наступного: стягнути з ТОВ “Металургмонтаж-207” середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні за період з 05.05.2010р. по 01.06.2010р., тобто до моменту призведення з ним 02.06.2010р. розрахунку при звільненні, в сумі 2095,20грн., виходячи з середньоденного заробітку 104,76грн. Надав пояснення аналогічні тим, що викладені у змісті позовної заяви.

Представник позивача ОСОБА_1, підтримуючи остаточні редакцію позову, приєдналась до пояснень довірителя.

Представник відповідача ОСОБА_3, що діє за довіреностю, не заперечувала проти позову в уточненій редакції. Зазначала, що 02.06.2010р. відповідачеві були виплачені в повному обсязі всі належні суми при його звільненні з підприємства, про що звільнений працівник написав розписку.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відомостями трудової книжки, наказами, особовою карткою, відповідно до яких з 07.05.2008р. він прийнятий на роботу у ТОВ “Металургмонтаж-207” на посаду монтажника 4 розряду технологічного устаткування; звільнений з підприємства з 04.05.2010р. за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Судовим розглядом з"ясовано і це не заперечувалось сторонами, що при звільненні позивача 04.05.2010р. підприємством з ним не було здійснено розрахунок.

Лише за видатковими касовими ордерами № 503 від 01.06.2010р. і № 537 від 03.06.2010р. ОСОБА_2 виплачено 729,43грн. І 2469,51грн. відповідно, що позивач підтвердив розпискою від 02.06.2010р.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13 (далі за текстом – Постанова Пленуму ВСУ № 13) непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в pазі невиплати з вини власника або уповноваженого ним оpгану належних звільненому пpацівникові сум у стpоки, зазначені в статті 116 цього Kодексу, пpи відсутності споpу пpо їх pозміp підпpиємство, установа, оpганізація повинні виплатити пpацівникові його сеpедній заpобіток за весь час затpимки по день фактичного pозpахунку.

Отже, суд вважає обгрунтованим звернення позивача, з яким станом на момент його звільнення не було здійснено розрахунок, з приводу стягнення середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку - з 05.05.2010р. з наступного дня після звільнення і до 02.06.2010р., коли згідно із видатковими касовими ордерами йому було сплачено розрахункову при звільненні суму вищеприведену суму.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Роботодавцем не доведено в ході судового вирішення справи відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні ОСОБА_2

Вирішуючи питання про розмір стягуваного середнього заробітку суд виходить з положень розділу ІІ ст. 2 п. 3, розділу ІV ст. 5 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (далі – Порядок), згідно з якими середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, а середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Так, середньоденний заробіток обчислюється відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р. на підставі розрахункових документів, довідок про заробітну плату, графіку роботи і відпочинку, за період, що передував місяцю, в якому сталося звільнення, а саме - лютий і березень 2010р., який береться до розрахунку, зважаючи на перебування позивача у відпустці протягом квітня 2010 року, і складає – 104,76грн. ((2500грн.+1900грн.):42роб.дні у періоді).

Нарахування належної позивачеві виплати провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Отже, сума до стягнення, виходячі з робочих днів згідно до графіку роботи за 20роб.дн. (за затримку з 05.05.2010р., тобто наступного дня після звільнення, до моменту виплати заборгованості по зарплаті 02.06.2010р. згідно із видатковими касовими ордерами № 503 і № 537) складає: 104,76*20=2095,20грн.

І саме ця остаточна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 79, 81 ЦПК України, зважаючи на звільнення позивача від сплати судових витрат по категорії справ з компенсацій через затримку виплати середнього заробітку, при задоволенні позову ОСОБА_2, суд стягує з відповідача в дохід держави суму судового збору - 51грн. за майнові вимоги, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120грн.

На підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургмонтаж-207" (юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь-87502, пр-т 1 Травня, 107; код ЄДРПОУ 33160786) середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні у сумі 2095 (дві тисячі дев"яносто п"ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж-207» в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (п"ятдесят одна) гривні і витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 171 (сто сімдесят одна) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _______