Рішення № 112089328, 27.06.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4571/22 11:54 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Мензак Юлій Юлійович,

відповідач 1: Великоберезька сільська рада Берегівського району Закарпатської області представник не з`явився;

відповідач 2: Великоберезький сільський голова Урста Іван Іванович - у судове засідання не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Мензак Юлія Юлійовича ( АДРЕСА_2 ) до Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області (90242, Закарпатська область, Берегівський район, с. Великі Береги, вул. Ференца Ракоці, буд. 78, код ЄДРПОУ 04350317), Великоберезького сільського голови Урста Івана Івановича (90242, Закарпатська область, Берегівський район, с. Великі Береги, вул. Ференца Ракоці, буд. 78) про визнання протиправним та скасування рішення та розпоряджень, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 27 червня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 07 липня 2023 року.

03 листопада 2022 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, Великоберезького сільського голови Урста Івана Івановича, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 627 від 13.07.2022 р. «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови»; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 05 жовтня 2022 року; 3) стягнути з Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 05.10.2022 і по дату поновлення на роботі (з розрахунку 1244,95 грн. середньоденного заробітку - 23654,05 грн. станом на дату підписання позову); 4) рішення суду в частині поновлення на займаній посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах одного місяця привести до негайного виконання; 5) визнати протиправним та скасувати розпорядження № 194 Великоберезького сільського голови від 09.08.2022 року «Про зняття надбавки»; 6) стягнути з Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 суму в 14072,53 грн., на яку зменшилась заробітна плата позивача в силу незаконного розпорядження № 194 сільського голови, і зокрема, приведенням його у дію заднім числом; 7) визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезької сільської ради № 629 «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» від 02 вересня 2022 року; 8) визнати протиправним та скасувати розпорядження Великоберезького сільського голови від 04 жовтня 2022 року № 240 «Про звільнення першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради»; 9) стягнути з Великоберезької сільської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 40000 гривень.

28 листопада 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

09 березня 2023 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що у проекті рішення, поданого у порушення Регламенту Великоберезької сільської ради «Про припинення повноважень першого заступника Великоберезької сільської ради» не зазначено законних підстав для дострокового припинення повноважень. Зокрема, не вказано, в чому саме проявилось невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, що могло б бути підставою для визнання його роботи незадовільною. При цьому, порядок дострокового припинення повноважень першого заступника сільського голови не врегульоване ні у Регламенті Великоберезької сільської ради, ні у законах чи підзаконних актах. Великоберезька сільська рада вважала прийнятим рішення № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови». Проєкт рішення про дострокове припинення повноважень не відповідає вимогам Регламенту ради; проєкт рішення не був опублікований заздалегідь у встановлений строк; питання про дострокове припинення повноважень не було включене до порядку денного сесії; порядок денний сесії взагалі не затверджувався; порядок дострокового припинення повноважень першого заступника сільського голови не врегульовано; питання про дострокове припинення повноважень не було прийняте (за дострокове припинення не проголосувала необхідна кількість депутатів); не було підстав для повторного голосування за припинення повноважень; депутати не голосували за проведення пакетного голосування по трьом питанням; рішення про дострокове припинення повноважень юридично невмотивоване. Згодом, розпорядженням Великоберезького сільського голови від 13 липня 2022 року № 164 було надано ОСОБА_1 відпустку з 14 липня по 04 серпня 2022 року. 05 серпня 2022 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення № 471/02-08 від 05.08.2022 року, у якому зазначено, що у зв`язку з рішенням Великоберезької сільської ради № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови» у відповідності до ст. 49-2 КЗпП України, повідомляють його про наступне звільнення з посади першого заступника голови Великоберезької сільської ради, яке відбудеться 06.10.2022 р. Крім того, 09.08.2022 року винесено сільським головою розпорядження № 194 «Про зняття надбавки», згідно з яким знято надбавку за виконання особливо важливої роботи мною, враховуючи вищенаведене рішення №627 Великоберезької сільської ради. Вважає таке рішення незаконним, адже підставою його винесення було незаконне рішення про дострокове припинення повноважень. Також, 02.09.2022 р. прийнято сільською радою рішення № 629 «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», відповідно до якого п. 1.1 виведено посаду з апарату управління Великоберезької сільської ради в кількості 1 штатної одиниці - першого заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. По суті, не відбулась ліквідація штатної одиниці, а тільки зміна її назви, адже пунктом 1.2 того ж рішення ввели так само 1 штатну одиницю із практично такою ж назвою, тільки без слова «першого» - «заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради». Тому, можна говорити про те, що це виведення з апарату управління штатної одиниці здійснено штучно, з метою унеможливлення подальшого імовірного поновлення позивача на відповідній посаді. 04 жовтня 2022 року Великоберезьким сільським головою винесено розпорядження № 240 «Про звільнення першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», згідно з яким, звільнено з посади першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 з 05.10.2022 року, у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи. Таке розпорядження є незаконним, адже базується на незаконному рішенні сільської ради про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови.

22 грудня 2022 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його недійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Стосовно ж процедурних порушень, то коли йдеться про порушення суто формальні, вони взагалі не виливають на дійсність акта. Повідомлення про звільнення позивача № 471/02-08 від 05.08.2022 року із займаної посади носило виключно інформаційних характер, та направлено на інформування позивача як посадової особи органу місцевого самоврядування про необхідність передачі усіх справ відповідним особам сільської ради у зв`язку із його звільненням. Крім того, дане повідомлення не може трактуватись як повідомлення про наступне вивільнення працівників в порядку ст. 40 КЗпП України. Відтак згідно рішення Великоберезької сільської ради № 627 від 13.07.2022 р. «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», позивача було звільнено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КзПП України (припинення повноважень посадових осіб), тобто норма про повідомлення про вивільнення за дві місяці в даному випадку не застосовується. Щодо прийняття сільською радою рішення № 629 від 02 вересня 2022 p. «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», відповідно до якого виведено посаду з апарату управління Великоберезької сільської ради в кількості 1 штатної одиниці - першого заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, слід зазначити, що дане рішення було прийнято після прийняття рішення про припинення повноважень першого заступника сільського голови та у зв`язку з приведенням структури виконавчих органів сільської ради у відповідність до норм чинного законодавства, так як чинним законодавством, а саме Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», наказом Національного агентства з питань державної служби «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи з посадовими інструкціями посадових осіб місцевого самоврядування» від 18.07.2022 № 58- 22, посада першого заступника сільського голови взагалі не передбачено. Зазначають, що внесення змін до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів обумовлено тим, що вирішення даного питання відноситься виключно до компетенції органу місцевого самоврядування та є безпосередньо внутрішнім питанням органу місцевого самоврядування, та ніяким чином не порушує законні права та інтереси позивача, та направлено виключно на приведення у відповідність структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів до вищезгаданих норм чинного законодавства. Крім того, позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження № 194 Великоберезького сільського голови від 09.08.2022 року «Про зняття надбавки», при цьому не надаючи належних обґрунтувань своїх вимог та жодних об`єктивних доказів які б у своїй сукупності могли б вказувати на протиправність оскаржуваного рішення. При цьому, розпорядженням було знято надбавку, за виконання особливо важливої роботи, встановлену п. 1.3 розпорядження голови Великоберезької сільської ради № 261 від 23 грудня 2021 року, у зв`язку з тим, що встановлення надбавки є виключним правом керівника органу, в даному випадку органу місцевого самоврядування.

Представники відповідачів 1, 2 у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення судової повістки 20 червня 2023 року, які повернулись до суду 26 червня 2023 року.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті позивач та його уповноважений представник позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 13 липня 2022 року рішенням 19 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», керуючись статтею 11, пунктом 3 частини 1 статті 26, пунктом 11 частини статті 26, статтею 54, частина 8 статті 51 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 3, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Регламентом Великоберезької сільської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Великоберезької сільської ради від 26.11.20 № 8. заслухавши та обговоривши інформацію першого заступника сільського голови ОСОБА_1 , Великоберезька сільська рада вирішила визнати інформацію про пророблену роботу першого заступника сільського голови ОСОБА_1 незадовільним. Достроково припинено повноваження першого заступника Великобсрезького сільського голови ОСОБА_1 . Виведено ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Великоберезької сільської ради, (т.1 а.с. 116).

09 серпня 2022 року розпорядженням Великоберезького сільського голови Берегівського району Закарпатської області № 194 «Про зняття надбавки», враховуючи рішення 19 сесія VIII скликання Великоберезької сільської ради за № 627 від 13 липня 2022 року «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови» та керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зняти надбавку, за виконання особливо важливої роботи, передбачену п. 1.3 розпорядження голови Великоберезької сільської ради № 261 від 23 грудня 2021 року, з 01 серпня 2022 року, з першого заступника голови Великоберезької сільської ради ОСОБА_1 у розмірі 50% посадовою окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років, (т.1 а.с. 112).

02 вересня 2022 року пунктом 1 рішення 20 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», розглянувши депутатське звернення від 09.08.2022 року, про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, керуючись частиною першою статті 11, пунктом 5 частини 1 статті 26, пунктом 6 частини третьої статті 42, частиною першою статті 54, статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія Великоберезької сільської ради , вирішено внести зміни до рішення 13 сесії VI 1.1 скликання Великоберезької сільської ради № 516 від 23 грудня 2021 року «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», а саме: вивести посаду з апарату управління Великоберезької сільської ради в кількості 1,0 штатних одиниць: «першого заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» - 1 штатна одиниця та ввести посаду до апарату управління Великоберезької сільської ради в кількості 1,0 штатних одиниць: «заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» - 1 штатна одиниця, (т.1 а.с. 113-115).

04 жовтня 2022 року розпорядженням Великоберезького сільського голови Берегівського району Закарпатської області № 240 «Про звільнення першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», на підставі рішення 19 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради від 13 липня 2022 року № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно пункту 5 ч.1 статті 41 КЗпП України, звільнено з посади першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 з 05.10.2022 року, у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи, (т.1 а.с. 111).

Позивач не погодившись з вказаними рішеннями відповідача звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України від 21 травня 1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» ( далі по тексту Закон №280/97-ВР).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною п`ятою статті 46 Закону №280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до частини сьомої статті 46 Закону №280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Відповідно до частини десятої статті 46 Закону №280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Відповідно до частини 12 статті 46 Закону №280/97-ВР cесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною 13 статті 46 Закону №280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 14 статті 46 Закону №280/97-ВР не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Згідно з частиною 15 статті 46 Закону №280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Відповідно до частини 16 статті 46 Закону №280/97-ВР протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Відповідно до частини 10 статті 47 Закону №280/97-ВР за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до частини 9 статті 49 Закону №280/97-ВР пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов`язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону №280/97-ВР рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до статті 25 Регламенту Великоберезької сільської ради, затвердженого додатком до рішення 1 сесії 8 скликання Великоберезької сільської ради від 26 листопада 2020 року № 8 ( далі по тексту Регламент) сесії Ради, окрім першої, скликаються Великоберезьким сільським головою.

Рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради .

Інформація про скликання сесії Ради публікується в газеті, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

Відповідно до статті 28 Регламенту проект порядку денного сесії ради, не пізніш як за два тижні до дати початку сесії ради, формує Великоберезький сільський голова на основі: 1) плану роботи ради; 2) пропозицій секретаря ради; 3) пропозицій депутатів ради; 4) пропозицій постійних та інших комісій ради; 5) пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи; 6) пропозицій виконавчого комітету; 7) пропозицій старост; 8) пропозицій членів територіальної громади, поданих у порядку місцевої ініціативи або електронної петиції.

Не рідше одного разу у квартал до порядку денного вносяться питання про заслуховування інформації: про роботу виконавчого комітету; про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах; про роботу постійних комісій та про виконання рішень ради.

Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього регламенту.

Відповідно до статті 29 Регламенту проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності: 1) внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту; 2) голосування проекту порядку денного за основу; 3) вилучення окремих питань з розгляду - більшістю присутніх на засіданні; 4) включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту; 5) затвердження порядку денного в цілому.

Пропозиції щодо порядку денного, подані в порядку місцевої ініціативи або електронної петиції, вважаються включеними в порядок денний без голосування і не можуть бути вилученими з порядку денного голосуванням депутатів.

Відповідно до статті 58 Регламенту на пленарних засіданнях рада може приймати у межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нормативні та інші акти у формі рішень.

Рада може давати та ухвалювати на пленарних засідання:

1) доручення - рішення ради, що стосується органу чи посадової особи ради, і містить зобов`язання або повноваження до одноразової дії;

2) звернення - рішення ради, направлені до непідпорядкованих раді суб`єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

3) заяви - рішення ради, що містить позицію ради з певних питань;

Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається голос Великоберезького сільського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.

Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

Судом встановлено, що 13 липня 2022 року 19 сесією VIII скликання Великоберезької сільської ради затверджено порядок денний у новій редакції, відповідно до пункту 8 якого зазначено: «Інформація першого заступника Великоберезького сільського голови Шютев Л.А. «Про виконану роботу».

Відповідно до протоколу засідання сесії депутат Великоберезької сільської ради ОСОБА_3 , посилаючись на ст. 51 п.8 та ст. 54 п. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», звернувся до голови Великоберезької сільської ради ОСОБА_4 , що перший заступник Великоберезького сільського голову ОСОБА_5 порушив Правила поведінки посадових осіб місцевого самоврядування і подав проект рішення до сесії сільської ради «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови».

Після цього ОСОБА_4 оголосив перерву на 5 хв. Після закінчення перерви перший заступник сільського голови ОСОБА_1 на засідання сесії не вернувся.

Великоберезький сільський голова, який надав пропозицію спочатку заслухати інформацію про виконану роботу секретаря Великоберезької сільської ради ОСОБА_6 та землевпорядника Великоберезької сільської ради ОСОБА_7 , а за проект рішення, поданий депутатом Великоберезької сільської ради ОСОБА_3 , «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови» проголосувати лише в кінці, після надання інформацій секретарем та землевпорядником сільської ради.

За проект рішення «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», поданий депутатом Великоберезької сільської ради ОСОБА_3 проголосували «За» - 10, «Проти» - 0, «Утримались» - 3, « не проголосували» - 3. Рішення не прийнято.

13 липня 2023 року депутати Великоберезької сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_8 надали пропозицію ще раз проголосувати за проект рішення «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», поданий депутатом Великоберезької сільської ради ОСОБА_3 та за 11, 12 питання порядку денного «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Великоберезької сільської ради (ТГ) на необмежений термін», «Про перейменування вулиці на території Великоберезької сільської ради (ТГ) у с.Берегуйфалу» і за проект рішення «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови» проголосувати пакетом, за основу та в цілому.

Вирішили визнати інформацію про пророблену роботу першого заступника сільського голови ОСОБА_1 незадовільною. Достроково припинити повноваження першого заступника Великоберезького сільського голови ОСОБА_1 . Вивести ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Великоберезької сільської ради.

13 липня 2022 року рішенням 19 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», керуючись статтею 11, пунктом 3 частини 1 статті 26, пунктом 11 частини статті 26, статтею 54, частина 8 статті 51 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 3, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Регламентом Великоберезької сільської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Великоберезької сільської ради від 26.11.20 № 8. заслухавши та обговоривши інформацію першого заступника сільського голови ОСОБА_1 , Великоберезька сільська рада вирішила визнати інформацію про пророблену роботу першого заступника сільського голови ОСОБА_1 незадовільною. Достроково припинено повноваження першого заступника Великобсрезького сільського голови ОСОБА_1 . Виведено ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Великоберезької сільської ради, (т.1 а.с. 116).

04 жовтня 2022 року розпорядженням Великоберезького сільського голови Берегівського району Закарпатської області № 240 «Про звільнення першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», на підставі рішення 19 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради від 13 липня 2022 року № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно пункту 5 ч.1 статті 41 КЗпП України, звільнено з посади першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 з 05.10.2022 року, у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи, (т.1 а.с. 111).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави прийти до висновку, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення щодо звільнення ОСОБА_9 , оскільки питання про дострокове припинення повноважень не було включено до порядку денного.

Разом з тим, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. До посадових осіб місцевого самоврядування не відносяться технічні працівники та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Відповідно статті 1 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі по тексту Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

За змістом статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до статті 10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:

- на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;

- на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою;

- на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Посада заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Великоберезької сільської ради (ОТГ) відноситься до п`ятої категорії посадових осіб органів місцевого самоврядування, ст.. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-ІІІ.

З вищенаведених норм законодавства вбачається, що посада заступника голови сільської ради належить до посад місцевого самоврядування, яка затверджується рішенням ради прийнятим на пленарному засіданні.

У контексті спірних правовідносин треба зауважити, що затвердження на посаду заступника сільського голови є результатом волевиявлення депутатів цієї ради, які так само можуть достроково припинити повноваження на цій посаді.

Варто зазначити, що як затвердження на вказану посаду, так і припинення повноважень на цій посаді є передусім результатом волевиявленням депутатів цієї ради.

В той же час, для дострокового припинення повноважень заступника сільського голови повинні бути певні вагомі підстави, передумови, які в сукупності призвели до того, що депутати сільської ради вимагають обговорення цього питання на пленарному засіданні ради. Власне такі обставини і є предметом обговорення на засіданні ради, перед тим як почнеться голосування.

У відповідності до статті 20 Закону № 2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:

- порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією або стосовно яких набрало законної сили рішення суду щодо визнання їх активів або активів, набутих за їх дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.

Так, відповідно до статті 12 Закону № 2493-III на службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи: 1) визнані судом недієздатними; 2) які мають судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; 3) які за рішенням суду позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого строку; 5) які у разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам.

З оскарженого рішення № 627 від 13 липня 2022 року про звільнення позивача не вказано, які обставини, визначені Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» перешкоджають перебуванню позивача на службі в органах місцевого самоврядування.

Такі обставини не зазначені і в протоколі засідання Великоберезької сільської ради від 13 липня 2022 року. Разом з тим, в протоколі відсутні відомості щодо підстав та мотивів для ініціювання звільнення позивача з посади заступника сільського голови.

В той же час, надання законодавцем органу місцевого самоврядування повноважень на припинення повноважень заступника сільського голови не означає, що реалізація цього права нічим не обмежена.

Дострокове припинення повноважень заступника сільського голови є крайнім заходом реагування на його діяльність і для того, щоб виносити на голосування і приймати таке рішення повинні бути наявні вагомі причини (мотиви) і об`єктивні обставини, які в сукупності вказують на те, що подальше його перебування на службі є неможливим (недоцільним) та\або таким, що негативно позначається на діяльності ради. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого має бути зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 560/438/20.

Як слідує із посадової інструкції першого заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Великоберезької сільської ради - перший заступник сільського голови затверджується за рішенням ради на строк повноважень ради шляхом відкритого голосування і виконує свої обов`язки до затвердження заступника голови ради нового скликання, крім випадків передбачених чинним законодавством України. Перший заступник може бути достроково звільнений з посади за рішенням ради, по результатам проведення голосування. Питання про його звільнення може бути винесено на розгляд ради на вимогу сільського голови, п.і.1.5 посадової інструкції (а.с.35) .

У зв`язку з наведеним суд констатує, що ОСОБА_1 був звільнений з порушенням процедури визначеної законодавством, без включення до порядку денного питання дострокового припинення повноважень заступника сільського голови, із порушенням порядку голосування, без визначення передбачених законом підстав звільнення, а тому рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 627 від 13.07.2022 р. «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови» та розпорядження Великоберезького сільського голови від 04 жовтня 2022 року № 240 «Про звільнення першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», яке прийнято на підставі рішення від 13.07.2022 № 627, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Позовна вимога про поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено, є похідною від вимог про оскарження рішення № 627 від 13.07.2022 та розпорядження від 04 жовтня 2022 року № 240.

Зважаючи на висновок суду про протиправність таких та їх скасування, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якої його було звільнено.

Оскільки, позивача було звільнено з посади першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, то ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 06 жовтня 2022 року (перший робочий день після дня звільнення 05 жовтня 2022 року).

Відповідно до положень статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України Про оплату праціза правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 6 абзацом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13 при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Однак, суд виходить із того, що відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 (т.2 а.с. 35), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1233,40 грн., а середня заробітна плата - 27 135,00 грн.

Таким чином, загальна кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 06 жовтня 2022 року по 27 червня 2023 року складає 189 робочих днів, а загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2022 року по 27 червня 2023 року в розмірі 233 112, 60 грн (189 р.днів х 1233,40 грн.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів, оскільки відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зобов`язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов`язкові платежі.

Пунктами 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах одного місяця в розмірі 27 135,00 (двадцять сім тисяч сто тридцять п`ять гривень, 00 коп) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів підлягає до негайного виконання.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезької сільської ради № 629 «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» від 02 вересня 2022 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 2 Закону 280-97/ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 4 статті 42 Закону № 280-97/ВР визначено повноваження міського голови, зокрема, останній вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частини 1 статті 46 Закону № 280-97/ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктами 3, 5 частини 1 статті 26 Закону № 280-97/ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск, затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Частиною 1 статті 59 Закону № 280-97/ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Водночас, частиною 10 статті 59 цього Закону № 280-97/ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження у даній справі є рішення Великоберезької сільської ради № 629 «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» від 02 вересня 2022 року.

З системного аналізу вищезазначених норм права слідує, що порядок формування структури виконавчих органів міської ради вирішується на пленарному засіданні сесії ради, та міський голова на підставі і на виконання відповідних рішень ради видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Так, питання затвердження структури виконавчих органів Великоберезької сільської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів слухалось на засіданні 20 сесії Великоберезької сільської ради восьмого скликання 02 вересня 2022 року.

Оскільки роботодавець визначає доцільність скорочення чисельності або штату працівників, оскарження позивачем рішення про затвердження структури, скорочення чисельності або штату працівників не є належним способом захисту його прав, адже прийняття такого рішення є виключною компетенцією роботодавця та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 451/706/18.

Встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави для висновку, що при прийнятті рішення Великоберезької сільської ради № 629 «Про внесення зміни до структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» дотримано приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відтак позовна дана вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованою.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати розпорядження № 194 Великоберезького сільського голови від 09.08.2022 року «Про зняття надбавки», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 13 липня 2022 року рішенням 19 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», керуючись статтею 11, пунктом 3 частини 1 статті 26, пунктом 11 частини статті 26, статтею 54, частина 8 статті 51 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 3, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Регламентом Великоберезької сільської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Великоберезької сільської ради від 26.11.20 № 8. заслухавши та обговоривши інформацію першого заступника сільського голови ОСОБА_1 , Великоберезька сільська рада вирішила визнати інформацію про пророблену роботу першого заступника сільського голови ОСОБА_1 незадовільною. Достроково припинено повноваження першого заступника Великобсрезького сільського голови ОСОБА_1 . Виведено ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Великоберезької сільської ради, (т.1 а.с. 116).

09 серпня 2022 року розпорядженням Великоберезького сільського голови Берегівського району Закарпатської області № 194 «Про зняття надбавки», враховуючи рішення 19 сесія VIII скликання Великоберезької сільської ради за № 627 від 13 липня 2022 року «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови» та керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зняти надбавку, за виконання особливо важливої роботи, передбачену п. 1.3 розпорядження голови Великоберезької сільської ради № 261 від 23 грудня 2021 року, з 01 серпня 2022 року, з першого заступника голови Великоберезької сільської ради ОСОБА_1 у розмірі 50% посадовою окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років, (т.1 а.с. 112).

Враховуючи те, що підставою для прийняття розпорядження від 09 серпня 2022 року № 194 слугувало рішення 19 сесії VIII скликання Великоберезької сільської ради від 13 липня 2022 року № 627 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови», яке визнано судом протиправним та скасовано, суд вважає за необхідне скасувати розпорядження від 09 серпня 2022 року № 194.

Позовна вимога стягнути з Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 суму в 14072,53 грн., на яку зменшилась заробітна плата позивача в силу незаконного розпорядження № 194 сільського голови, і зокрема, приведенням його у дію заднім числом не підлягає задоволенню, оскільки судом відновлено порушене право позивача шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження від 09 серпня 2022 року № 194 «Про зняття надбавки», що відповідно означає, відновлення порушеного права з 09 серпня 2022 року, а задоволення даної позовної вимоги не призведе до більш повного відновлення порушених прав позивача.

Позивач просить суд стягнути із Великоберезької сільської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 1174 Цивільного кодексу України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, враховуючи положення статті 1174 Цивільного кодексу України, котрими передбачено відповідальність за завдану шкоду незалежно від вини заподіювача, позивач має довести не лише протиправність поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди, та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

При цьому, суд зазначає, що доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відсутні.

Судом враховано правову позицію у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року по справі №640/1711/20 щодо стягнення моральної шкоди.

Беручи до уваги викладене, на думку суду, позивачем частково доведено правомірність заявлених вимог, що є підставою для часткового задоволення позову.

Що стосується судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Аналогічна правова позиція у постанові Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 520/9817/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Суд звертає увагу на відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України. Пенсійний орган не довів неспівмірність витрат, заявлених представник позивача до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

В той же час, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача приєднано до матеріалів справи: договір про надання представника в адміністративній справі від 15 липня 2022 року, розрахунок гонорару за надання правової допомоги у розмірі 16 800 грн, акт здачі-приймання наданих послуг за Договором без номеру від 15 липня 2022 року про надання послуг у розмірі 16 800 грн та квитанцію до прибуткового косового ордера № 01 від 18 жовтня 2022 року у сумі 16 800 грн, (т.1 а.с. 62-65).

Опрацювавши надані заявником докази понесених судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником дій для забезпечення юридичного представництва інтересів, суд вважає, що заява представника позивача є цілком обґрунтованою та базується на принципі адміністративного судочинства - відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 11256 грн., оскільки судом задоволено 6 з 9 позовних вимог.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 2 977, 20 грн, що підтверджується квитанцією від 27 жовтня 2022 року, (т.1 а.с. 37) за дві вимоги немайнового характеру 1 984,80 грн. (992,40 *2) та вимогу майнового характеру 992,40 грн. (1% від ціни позову (40000 грн.+ 14 072,53 грн.)).

Таким чином, сума судового збору у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за одну вимогу немайнового характеру, яку суд задовольнив.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, Великоберезького сільського голови Урста Івана Івановича про визнання протиправним та скасування рішення та розпоряджень, поновлення на роботі - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 627 від 13.07.2022 р. «Про дострокове припинення повноважень першого заступника сільського голови».

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Великоберезького сільського голови від 04 жовтня 2022 року № 240 «Про звільнення першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради».

4. Визнати протиправним та скасувати розпорядження № 194 Великоберезького сільського голови від 09.08.2022 року «Про зняття надбавки».

5. Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 06 жовтня 2022 року.

6. Стягнути із Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.10.2022 по 27.06.2023 року в розмірі 233 112, 60 грн. (двісті тридцять три тисячі сто дванадцять гривень, 60 коп) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів.

7. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді першого заступника Великоберезького сільського голови з питань діяльності виконавчих органів та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах одного місяця в розмірі 27 135,00 (двадцять сім тисяч сто тридцять п`ять гривень, 00 коп) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів - підлягає до негайного виконання.

8. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області (90242, Закарпатська область, Берегівський район, с. Великі Береги, вул. Ференца Ракоці, буд. 78, код ЄДРПОУ 04350317) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) cудового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 11256 грн. (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень, 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль