Ухвала суду № 11204067, 09.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3433/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Іващук О.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бєлової Л.В.,

суддів - Данилової М.В., Бистрик Г.М.,

при секретарі - Комісаренко В.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року по справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал»про стягнення адміністративно-господарських санкцій , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року позивач - Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал», в якому просив:

- стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал», 24330, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, вул. Сонячна, 1 (банківські реквізити: р/р 2600505660088, АКБ «Правекс-банк»м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 32148485) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Тростянецький район, р/р 31216230700549, код ЄДРПОУ 34700954, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") адміністративно-господарські санкцій в розмірі 6550,00 грн., пеню в розмірі 277,72 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року позов задоволено:

- стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал», 24330, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, вул. Сонячна, 1 (банківські реквізити: р/р 2600505660088, АКБ «Правекс-банк»м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 32148485) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Тростянецький район, р/р 31216230700549, код ЄДРПОУ 34700954, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") адміністративно-господарські санкцій в розмірі 6550,00 грн., пеню в розмірі 277,72 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням по справі, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.

Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обовязкова.

За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Так, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання вимог зазначеного Закону було подано позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ).

У вказаному звіті відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 72 особи, в зв'язку з чим кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог частини першої ст. 19 Закону становить 3 осіб. Фактично на підприємстві відповідача у 2008 році працювало 2 інваліда.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 19 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Також, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами безпосереднього звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

При цьому, ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону чітко визначені обовязки підприємства, що використовує найману працю виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.

Проте, в матеріалах справи є довідка Тростянецького районного центру зайнятості, з якої вбачається, що у 2008 році підприємство ПСП «Кристал»інформацію про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів не надавало (а.с. 10).

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому вважає правомірними вимоги про застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді