Постанова № 11203814, 04.02.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 лютого 2010 року Справа № 2-2/3311-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Остапової К.А.,

за участю представників сторін:

позивача: 04.02.10 та 18.02.10 Шевченко Ганна Анатоліївна, довіреність № 43-05/1261 від 17.03.09, державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот";

позивача: 18.02.10 Фіщенко Людмила Миколаївна, довіреність № 43-05/4481 від 07.09.09, державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот";

позивача: 18.02.10 Романько Володимир Дмитрович, довіреність № 43-05/4480 від 07.09.09, державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот";

відповідача: 04.02.10 та 18.02.10 Полєтаєва Ганна Іванівна, довіреність № 3117 від 10.11.09, державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим"

відповідача: 18.02.10 Гордєєв Геннадій Геннадійович, довіреність № 2731 від 09.10.09, державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим";

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 03 грудня 2009 року у справі №2-2/3311-2009

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, 15 км, Святошинський район, місто Київ, 03179)

в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (вул. Київська, 133-а, місто Сімферополь, АР Крим, 95043)

(а/с 2071, місто Сімферополь, АР Крим, 95043)

до державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" (вул. Батуріна, 13, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)

про внесення змін у додаток до договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    У червні 2009 року на підставі статей 20, 188, частин 1, 2 статті 193 ГК України та статей 627, 629 ЦК України ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії ДП "Український державний центр радіочастот" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" про зобов'язання внести зміни в додаток № 1 до договору № 01190126/79 від 01.07.08 на виконання робіт, пов'язаних з технічним радіоконтролем параметрів випромінювання та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів зв'язку (а. с. 2-7 том 1).

                    Позов мотивований тим, що ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" безпідставно ухиляється від підписання додатку № 1, що містить перелік усіх експлуатованих на даний момент ним радіоелектронних засобів зв'язку, а також від оплати за надані йому послуги, чим порушує співвідношення інтересів сторін.

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 03.12.09 позов задоволено. Додаток № 1 до договору № 01190126/79 від 01.07.08 станом на 30.04.09 викладено у редакції позивача (а. с. 111-121 том 2).

                    Рішення суду мотивовано тим, що додаток № 1 до договору у редакції позивача відповідає умовам договору № 01190126/79 і містить лише ті РЕЗ, на які відповідач отримав дозволи.

                    Не погодившись з рішенням суду, ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити (а. с. 128-131 том 2).

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у порушення статей 43, 60 ГПК України не розглянув докази, що перебувають у матеріалах справи, заперечення й надані в їхнє обґрунтування документи. Крім того, помилково визначив відповідача користувачем радіочастотного ресурсу по позиції 36-1 (вид зв'язку "Аналогове телевізійне мовлення") додатку № 1, хоча ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" не має право розповсюджувати телерадіопрограми, право на розповсюдження телерадіопрограм надається тільки телерадіокомпаніям згідно з ліцензіями, які і повинні оплачувати користування радіочастотним ресурсом України та оплачувати радіочастотний моніторінг.

                    04.02.10 від ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії ДП "Український державний центр радіочастот" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду АР Крим залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення (а. с. 134-143 том 2).

                    У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Ткаченка М.І. та відпусткою судді Котлярової О.Л., розпорядженням заступника голови суду від 04.02.10 їх замінено на суддів Остапову К.А. та Градову О.Г. (а. с. 1-2 том 3).

                    04.02.10 на підставі ст. 77 ГПК України у слуханні справи оголошено перерву до 18.02.10 (а. с. 3-8 том 3).

                    У судових засіданнях 04.02.10 та 18.02.10 представники відповідача підтримували доводи апеляційної скарги, представники позивача заперечували.

                    Розглянувши справу повторно, в порядку та на підставах статті 101 ГПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    Встановлено, що 01.07.08 між ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії ДП "Український державний центр радіочастот" (виконавець) та ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" (замовник) укладено договір № 01190126/79 на виконання робіт, які передбачені Граничними тарифами на роботи (послуги), пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України (п. 1) (а. с. 36 том 1).

                    Згідно з додатковою угодою від 04.01.09 до вказаного договору, предметом договору являється виконання виконавцем робіт, які передбачені Тарифами на роботи (послуги) ДП "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджені рішенням Національної комісії України з питань регулювання зв'язку № 1256 від 11.12.08 і зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25.12.08 за № 1238/15929 (далі - Тарифи), а Замовник приймає і сплачує виконані роботи у порядку і на умовах, передбачених даним договором. Також були внесені зміни у терміни: "технічний радіоконтроль на радіочастотний моніторинг", "граничні тарифи на Тарифи" (а. с. 38 том 1).

                    Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 та 4.4 договору розрахунки між позивачем і відповідачем за роботи проводяться згідно діючим Тарифам № 1256 шляхом перерахування суми, пред'явленої в платіжному документі на розрахунковий рахунок позивача. Позивач проводить нарахування за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ відповідача за статтями Тарифів на підставі виданих йому дозволів на право експлуатації РЕЗ з моменту їхньої видачі і до моменту зняття РЕЗ з обліку у встановленому порядку або анулюванні дозволів на право експлуатації РЕЗ. Перелік РЕЗ відповідача і вартість робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ за один календарний рік з урахуванням податку на додану вартість, що розраховується відповідно до законодавства України, визначені у додатку № 1, що складається на момент оформлення дозволів та є невід'ємною частиною договору. У випадку зміни кількості РЕЗ, що експлуатуються відповідачем, позивач робить відповідний перерахунок суми оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС з внесенням змін у додаток 1.

                    08.05.09 позивач за № 43-06/1965 спрямував на адресу відповідача додаток № 1 до договору № 01190126/79, який відповідач підписав з протоколом розбіжностей, виключивши розділ 2 «Вид зв'язку «Аналогове телевізійне мовлення»- радіоелектронні засоби типу РТУ-210, ТХЬФ-100, ТХУР-100, ТРА-30». Свою незгоду відповідач мотивує тим, що він не являється користувачем радіочастотного ресурсу і оплату за використання радіочастотного ресурсу України повинні здійснювати радіотелевізійні компанії (а. с. 15-20 том 1).

          Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" № 1770-III від 01.06.00 користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу; користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства; дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах; присвоєння смуг, номіналів радіочастот - реєстрація дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у реєстрі присвоєнь смуг, номіналів радіочастот з визначенням смуги, номіналу радіочастот, параметрів випромінювання та умов експлуатації конкретного радіоелектронного засобу.

          Пункт 2 ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" встановлює, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюють на підставі: ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та дозволів на експлуатацію РЕЗ - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телепрограми телерадіоорганізаціям.

          Згідно з ч. 9 ст. 23 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення»№ 3759-ХП від 21.12.93 ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.

          Відповідно до пунктів 1, 2 та 6 ст. 41 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" висновок щодо електромагнітної сумісності у смугах частот загального користування надається УДЦР у порядку, визначеному НКРЗ. Висновок щодо електромагнітної сумісності у смугах частот спеціального користування надає Генеральний штаб Збройних Сил України. Затверджені ЦОВЗ методики розрахунків електромагнітної сумісності є обов'язковими для Генерального штабу Збройних Сил України та УДЦР. Висновок дає право на встановлення, монтаж конкретних радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв з визначеними умовами. Висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення надається на підставі подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. До подання додається заявка, форма якої встановлюється НКРЗ.

          Частини 1, З та 13 ст. 42 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону. Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР. Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот спеціального користування видає Генеральний штаб Збройних Сил України. Дозвіл на експлуатацію видається на кожний окремий радіоелектронний засіб або випромінювальний пристрій.

          Відповідно до ч. 3 ст. 24 та ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для каналів мовлення, мереж мовлення. Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення.

                    Згідно з ч. 4 ст. 19 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу.

                    З ст. 16 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" слідує, що позивач у даній справі відноситься до сфери управління НКРЗ, здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується НКРЗ, і виконує роботи та надає послуги на договірних засадах. Ч. 4 ст. 16 цього закону закріплено обов'язок УДЦР на договірних засадах здійснювати роботи та надавати послуги, перелік та тарифи на які затверджуються НКРЗ у встановленому порядку. Повноваження позивача поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування, позивач зобов'язаний здійснювати радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування (п. З ч. З ст. 16 та ч. 2, 4 ст. 19 ЗУ № 1770).

          Змістом Тарифів на роботи (послуги) УДЦР, пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджених рішенням НКРЗ від 11.12.08 № 1256, зокрема пунктами 3.1. та 3.6 передбачено, що роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, випромінюючих пристроїв у смугах радіочастот загального користування виконує УДЦР на платній основі за господарськими договорами з користувачами радіочастотного ресурсу; у разі, якщо дозвіл на експлуатацію РЕЗ або ВП було отримано користувачем РЧР у поточному місяці, вартість робіт з радіочастотного моніторингу сплачується за повний місяць, у разі припинення користувачем РЧР експлуатації РЕЗ або ВП вартість робіт з радіочастотного моніторингу сплачується за повний поточний місяць.

          На підставі вище викладеного, діючим законодавством України у сфері регулювання радіочастотним ресурсом чітко визначено, що сплата залежить від наданих суб'єкту дозволів на експлуатацію РЕЗ або ВП.

          Як вбачається з матеріалів справи, в додатку № 1 до договору №01190126/79 враховані, у тому числі і спірні РЕЗ (5 шт.): телебачення - типу ТХТІМОО, розташованому у кварталі Егудина в селі Петрівка АР Крим, типу ТРА-30 по вул. Крайньої, 20 у місті Джанкої АР Крим, типу ТХУР-100 по вул. Орджонікідзе, 144 у місті Керчі АР Крим, типу ТХІЛМ00 по вул. Сергєєва-Ценського, 13 у місті Алушті АР Крим, типу РТУ-210 у селі Дачне Судакської міськради АР Крим, відносно яких позивач одержав відповідні дозволи №№ ТБ-13432077, ТБ-13432067, ТБ-13432063, ТБ-13432074, ТБ-13432051, що діють до 2010-2012 років (а. с. 16, 39 том 1).

          Судом першої інстанції правильно було встановлено, що відповідач щодо анулювання зазначених дозволів та визнання договору № 01190126/79 від 01.07.08 недійсним не звертався. Тому умови вказаного договору відносно обов'язку позивача проводити перерахунки суми оплати, шляхом внесення змін у додаток № 1 у зв'язку зі зміною кількості радіоелектронних засобів зв'язку, є діючими на момент розгляду спору по суті і підлягають виконанню сторонами.

                    Судова колегія не вважає доказом, що має істотне значення для доведення фактичних обставин, надані відповідачем договори, укладені ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" з ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна»№ 4-210/9 від 12.12.06; з ВАТ «Київтелемонтаж»№ 30/13-06 від 25.10.06; з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»№ 4-208/10 від 01.01.07; з акціонерним товариством закритого типу «Українська незалежна ТВ-корпорація "Інтер" № 1/01-2008/3-С/2008 від 28.12.07, оскільки вони не стосуються спірних РЕЗ, так як отримані на них дозволи №№ ТБ-13432077, ТБ-13432067, ТБ-13432063, ТБ-13432074, ТБ-13432051 надані відповідачу на підставі ліцензії на мовлення НР-0090-м від 23.07.03 (а. с. 22, 39 том 1).

          До того ж, заявник апеляційної скарги не пояснює яким чином та які конкретно обставини та факти підтверджуються вказаними доказами відносно РЕЗ типу ТХТІМ00, розташованому у кварталі Егудина в селі Петрівка АР Крим, типу ТРА-30 по вул. Крайньої, 20 у місті Джанкої АР Крим, типу ТХУР-100 по вул. Орджонікідзе, 144 у місті Керчі АР Крим, типу ТХІІР-100 по вул. Сергєєва-Ценського, 13 у місті Алушті АР Крим, типу РТУ-210 у селі Дачне Судакської міськради АР Крим, відомості про які є предметом змін до додатку № 1 до договору № 01190126/79 і власником яких є відповідач.

          Більш того, в матеріалах справи містяться копії контракту на виконання державного замовлення на трансляцію телерадіопрограм ДТРК «Крим», вироблених для державних потреб на 2009 рік від 26.02.09, укладеного між ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" та ДТРК «Крим», предметом

якого є розповсюдження (трансляція) відповідачем телепрограм ДТРК «Крим», яке виконується технічними засобами, зазначеними у додатку № 1 до контракту, у тому числі і спірними: телебачення - типу ТХТІІ-ІОО, типу ТРА-30, типу ТХУР-100, типу ТХЦР-100, типу РТУ-210, відносно яких відповідач одержав відповідні дозволи №№ ТБ-13432077, ТБ-13432067, ТБ-13432063, ТБ-13432074, ТБ-13432051, що діють до 2010-2012 років.

          Твердження заявника апеляційної скарги стосовно того, що він не розповсюджує телепрограми із застосуванням власних радіоелектронних засобів спростовується контрактом від 26.02.09 на виконання державного замовлення на трансляцію телерадіопрограм ДТРК «Крим» для державних потреб на 2009 рік.

          Помилковим є і твердження відповідача, щодо порушення ст. 60 ГПК України, тому що ця стаття присвячена питанням подання зустрічного позову, який суду не надавався.

          Посилання заявника апеляційної скарги на те, що до правовідносин сторін підлягає застосуванню ЗУ «Про телебачення і радіомовлення»№ 3759-ХП від 21.12.93 і що він не є користувачем з огляду на норми ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» № 3759-ХП від 21.12.93 є безпідставними, оскільки згідно з ч. 1 ст. 2 ЗУ № 3759 дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.

                    Крім того, згідно з ч. 10 ст. 22 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення»порядок користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення, забезпечення електромагнітної сумісності, розміщення і експлуатації радіоелектронних засобів мовлення визначається ЗУ "Про радіочастотний ресурс України".

                    Таким чином, ЗУ № 3759, на терміни та вимоги якого посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, чітко визначає, що умови користування радіочастотним ресурсом для потреб телебачення (мовлення) регулюються спеціальним законом - ЗУ «Про радіочастотний ресурс України».

          Також, не є обґрунтованими і посилання відповідача на ЗУ «Про телекомунікації»№ 1280-1V від 18.11.03, тому що відповідно до ст. 71 цього закону розподіл і використання радіочастотного ресурсу України для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій проводиться відповідно до ЗУ "Про радіочастотний ресурс України".

          Частина 3 ст. 27, частина 9 ст. 23, частина 3 ст. 22 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення»встановлюють, що у ліцензії на мовлення вказуються загальні характеристики каналу мовлення. Ліцензія на мовлення, видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію. Технічну розробку каналу мовлення або мережі мовлення здійснює телерадіоорганізація, яка отримала ліцензію на мовлення, або визначені нею суб'єкти господарювання відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та про радіочастотний ресурс України.

          ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.

          Дозволи на експлуатацію, власники РЕЗ отримують у відповідності із Положенням № 46 із змінами, внесеними рішенням НКРЗ № 1061 від 10.06.08, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.08 за № 614/15305.

          Відповідно до пунктів 1.5, 3.2, 4.2 та 4.3 Положення № 46 висновок щодо ЕМС РЕЗ та дозвіл на експлуатацію РЕЗ телерадіомовлення отримує суб'єкт господарювання, який є власником РЕЗ мовлення і розповсюджуватиме програми мовлення за договором (угодою) з телерадіокомпанією, яка має ліцензію на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

          До заяви про видачу висновку щодо ЕМС РЕЗ телерадіомовлення додається подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Із заявою про видачу дозволу на експлуатацію РЕЗ мовлення до УДЦР звертається суб'єкт господарювання, який планує експлуатувати власні або орендовані РЕЗ для розповсюдження телерадіопрограм на підставі відповідної ліцензії на мовлення. Для РЕЗ телерадіомовлення до заяви додаються: копія ліцензії на мовлення - якщо розповсюдження програм телерадіомовлення здійснюватиме власник цієї ліцензії, або копія угоди з власником ліцензії на мовлення та копія цієї ліцензії - якщо розповсюдження програм телерадіомовлення здійснюватиме заявник на підставі угоди з власником зазначеної ліцензії на мовлення.

          Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ № 1770 користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані: дотримуватися стандартів, норм і правил використання радіочастотного ресурсу України; дотримуватися умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України та в дозволах на експлуатацію; вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому НКРЗ порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

          Таким чином, зміст чинних норм встановлює умови користування радіочастотним ресурсом; визначає користувачем радіочастотного ресурсу власника РЕЗ, яким є відповідач у справі; зобов'язує власника РЕЗ користуватись радіочастотним ресурсом на підставі відповідних ліцензій і дозволів на експлуатацію.

          На підставі вище викладеного, судова колегія доходить висновку про

повне вивчення судом першої інстанції всіх нормативно-правових актів, що стосуються регулювання в сфері користування радіочастотним ресурсом з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють правовідносини сторін.

          Крім того, судом правомірно взято до уваги та покладено в основу рішення норми Положення № 1599 про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням НКРЗ 16.07.09, зареєстрованого Міністерством юстиції України 07.08.09 за N 741/16757, а саме: враховано, що дані щодо виданих дозволів на експлуатацію РЕЗ (ВГО враховуються шляхом внесення змін у додаток до договору (п. 1.12. Положення 1599), враховано, що у відповідності до п. 1.8, 1.9, 1.10 Положення про радіочастотний моніторинг оплата робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами РЧР щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства. Кожний користувач РЧР укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування. Договір про проведення радіочастотного моніторингу підписується повноважними представниками сторін не пізніше тридцяти календарних днів від дня видачі УДЦР заявникові першого дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП).

          На підставі вище вказаного, судова колегія доходить висновку, що діючим законодавством України у сфері користування радіочастотним ресурсом передбачено не пізніше 30 днів укладення договору та обов'язковість укладення договору відносно РЕЗ, на які надані дозволи і не встановлено обмежень щодо РЕЗ відносно їх типу.

          Щодо посилання ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" на незастосування п. 5 ст. 31 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України», то слід зазначити: по-перше, згідно п. 2 ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" не має потреби й не надавалась ліцензія на користування радіочастотним ресурсом, по-друге, ці доводи суд розглянув, та правомірно відхилив їх, посилаючись на ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», в якій зазначено, що передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт; програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення. Відповідач не є цією особою, котра має право створювати інформаційний продукт, тобто не є телерадіорганізацією.

                    Оцінюючи докази у даній справі відповідно до вимог статті 43 ГПК України, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

          З урахуванням викладеного, місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи, яким дана належна правова оцінка.

          Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2009 року у справі №2-2/3311-2009 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  З.Д. Маслова

Судді                                                                                О.Г. Градова

                                                                                К.А. Остапова