Рішення № 11203437, 07.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 29/212-10

вх. № 6419/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Жовтобрюх М.В.

відповідача - Діжечко О.Ю.

розглянувши справу за позовом ДП "Придніпровська залізниця" м. Днепропетровськ

до ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон" сел. Панютино

про стягнення 34303,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд :

-Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» пеню за несвоєчасне надання послуг за договорами у сумі 22097,04 грн. (двадцять дві тисячі дев'яносто сім гривень 04 копійки).

-Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» штраф за необгрунтовану відмову від надання послуг за договорами у сумі 5403,00 грн. (п'ять тисяч чотириста три гривні 00 копійок).

-Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» збитки завдані неправомірними діями Відповідача у сумі 6803,20 грн. (шість тисяч вісімсот три гривні 20 копійок).

-Зобов'язати Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» за власний рахунок повернути Державному підприємству «Придніпровська залізниця» майно, яке набуте Відповідачем на підставі, яка згодом відпала, а саме чорнових вісей типу РУ-1-Ш колісних пар вантажних вагонів у кількості двісті одиниць.

-Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» витрати по сплаті державного мита, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

07.09.10 відповідач надав до суду клопотання про затвердження по справі мирової угоди.

Дослідивши мирову угоду, примірники якої були надані відповідачем, суд встановив, що вказана мирова угода не відповідає вимогам статті 78 Господарського кодексу України, а саме, не підписана уповноваженими на це представниками позивача та відповідача.

За таких обставин, суд визнав мирову угоду такою, що не підлягає затвердженню, а клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Відповідачем та Позивачем було укладено договір від 19.06.2008 (17.06.2008) року №Пр/В-08494/НЮ (371П-ЦВСВ(ВЗК-08.374)ю про надання послуг з чистової обробки вагонних вісей типу РУ-1-Ш колісних пар вантажних вагонів у кількості 150 одиниць на загальну-суму 73800,00 грн.

В 2009 році між Відповідачем та Позивачем було укладено договір від 11.06.2009 року №Пр/В-09311/НЮ (148П-ЦВСВ(ВЗК-09.156)ю про надання послуг з чистової обробки вагонних вісей типу РУ-1-Ш колісних пар вантажних вагонів у кількості 150 одиниць на загальну суму 87372,00 грн.

Відповідно до умов п 2.1 перелічених вище договорів Відповідач зобов'язується «...надати послуги протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання чорнових вісей колісних пар.»

Отримання чорнових вісей колісних пар за зазначеними договорами відбулося відповідно 14.10.2007 року (вагон №68703503) - 150 одиниць (акт приймання-передачі від 18.10.2007 року) та 05.10.2008 року (вагон №66554221) - 150 одиниць (акт приймання-передачі від 14.10.2008 року), що не було оспорено відповідачем по справі.

Фактичне виконання послуг за договором 2008 року: становить 50 одиниць - акт №1333 (рахунок №683) від 20.10.2008 року (порушення термінів виконання з 09.07.2008 по 20.10.2008 складає 104 календарних дня).

100 одиниць станом на 31.12.2008 не було виконано (порушення термінів виконання з 09.07.2008 по 31.12.2008 складає 177 календарних днів)

Фактичне виконання послуг за договором 2009 року становить 50 одиниць - акт №2 від 20.01.2009 року 100 одиниць станом на 31.12.2009 не було виконано (порушення термінів виконання з 01.07.2009 по 31.12.2009 складає 184 календарних дня).

Умовами п. 6.2 перелічених договорів зазначається, що за порушення строків надання послуг Відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення». Таким чином розмір штрафних санкцій за порушення Відповідачем умов договорів 22097,04 грн.

В листах від 27.07.2009 року №ВС-95/3238, від 25.08.2009 року №ВС-95/3353, від 29.09.2009 року №ВС-95/3696, від 23.12.2009 року №ВС-95/4896 ВСП «Служба вагонного господарства» Позивача просила Відповідача продовжити надання послуг за договором.

В своєму листі від 03.09.2009 №ЦВСВ-1/3506 ДП Відповідач повідомив, що не має можливості виконувати послуги за договором 2009 року.

Умовами п. 6.4 перелічених договорів зазначається, що за необґрунтовану відмову від надання послуг Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 5% від вартості ненаданих послуг». Таким чином, розмір штрафних санкцій за порушення Відповідачем цієї умови договорів становить 5403,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов"язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути внатурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість,яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, та що не було оспорено відповідачем, станом на сьогоднішній день на території Відповідача знаходиться решта поставлених для надання послуг за договорами вісей у кількості 200 одиниць, що підтверджується листом Відповідача від 10.02.2010 №ЦВСВ-1/651. Вартість майна на момент передачі становила 793431,29 грн. з ПДВ.

Таким чином, майно (чорнові вісі у кількості 200 одиниць) має бути повернене власнику в натурі, як таке, що набуте Відповідачем на підставі, яка згодом відпала (договори, термін дії яких скінчився).

Крім того, повернення майна Позивачу (на адресу: 50054, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вахрушева, 35, ВСП «Вагонне депо Батуринська») має відбутись за рахунок Відповідача, з огляду на те, що таке (без виконання обробки) повернення є наслідком неправомірних дій Виконавця.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Обставини справи свідчать про те, що майно було надане Позивачем Відповідачу для надання послуг з обробки, при цьому Позивач розраховував на повернення майна в обробленому стані, тобто придатного для подальшого використання Позивачем в роботі, при цьому Позивач (відповідно до умов договорів) погоджувався понести витрати на транспортування майна, однак за обставин, що склались майно буде повернене Позивачу в початковому стані, тобто Позивач з вини Відповідача не досяг своєї мети з обробки майна і тому позивачем були вірно віднесено до збитків, завданих неправомірними діями Відповідача вартість залізничного тарифу, сплаченого Позивачем за доставку чорнових вісей на склад Відповідача, що відповідно до залізничних накладних становить 6803,20 грн.

12.04.2010 на адресу Відповідача було направлено претензію Позивача № ВС-07/1026 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок структурного підрозділу Позивача суми фактично заподіяної шкоди, штрафних санкцій та повернення майна. Претензія отримана Відповідачем 15.04.2010 року. Станом на 25.05.2010 відповіді Відповідача позивач не отримав.

Враховуючи викладене вище, суд, визнав позовні вимоги обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про затвердження мирової угоди відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (Харківська область, Лозівський район, с.м.т. Панютине, вул. Леніна, 5, код 01056362) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ, Пр. К. Маркса, 108, код 01073828) пеню в сумі 22097,04 грн., штраф в сумі 5403,00 грн., збитки в сумі 6803,20 грн., 428,03 грн. державного мита, а також, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Зобов'язати Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (Харківська область, Лозівський район, с.м.т. Панютине, вул. Леніна, 5, код 01056362) за власний рахунок повернути Державному підприємству «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ, Пр. К. Маркса, 108, код 01073828) майно, а саме, чорнових вісей типу РУ-1-Ш колісних пар вантажних вагонів у кількості двісті одиниць.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

повний текст рішення підписано

13.09.10