Рішення № 11203398, 06.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 40/240-08 (н.р. 37/133-07)

вх. № 8584/4-40 (н.р. 3952/4-37)

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бібік А.Т. довіреність від 03.01.2009р.;

1-го відповідача - не з’явився;

2-го відповідача – Пащенко О.М. довіреність від 10.12.2009р. №141;

3-я особа на боці позивача - Бібік А.Т. довіреність від 22.08.2008р. №б/н;

1-я 3-я особа на боці відповідача - не з'явився;

2-я 3-я особа на боці відповідача - не з'явився;

3-я 3-я особа на боці відповідача - не з’явився;

розглянувши справу за позовом

- позивача: Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому закладі освіти «Міжнародний слов'янський університет. Харків", м. Харків;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний Вищий заклад освіти "Міжнародний Слов’янський університет", м. Харків

до

- відповідача-1: Харківської спеціалізованої приватної школи І-ІІІ ступенів «Салтівська» Харківської області, м. Харків;

- відповідача-2: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

- третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача: Державна виконавча служба у Московському районі м. Харкова, м. Харків;

- третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача: Державна виконавча служба у Дзержинському районі м. Харкова, м. Харків;

- третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача: Харківська міська рада, м. Харків

про витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

24.03.2006р. позивач ССЗШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних при ВЗО «Міжнародний слов'янський Університет. Харків", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд зобов’язати відповідачів повернути незаконно утримане і самоуправно використовувані матеріальні цінності, документи, згідно додатку визначеного в позовній заяві.

Справа розглядалася судами неодноразово. Під час нового розгляду справи господарським судом Харківської області (до якого вона була направлена постановою Вищого господарського суду України від 22.102008р. у справі №37/133-07) позивач уточнив позовні вимоги. У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог (вх.. №12689 від 01.07.2010р. т. VII а.с. 64-74) позивач просить суд на підставі ст..15, п.2.4. ст..16 ЦКУ встановити положення сторін до 24.02.03р. тобто положення яке існувало до порушення прав позивача на спірне майно та зобов’язати відповідачів повернути позивачу майно яке є предметом цього позову яке вказано у цих остаточних уточненнях (136 найменувань).

В судовому засіданні представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги – просить суд зобов’язати відповідачів повернути позивачеві належне йому майно. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на ст..ст. 1212-1214 ЦК України, стверджує, що відповідач-1 без достатніх правових підстав заволодів нерухомим майном, яке перебувало в користуванні позивача (нежитловою будівлею площею 3348,6 м.2 розташованою за адресою: м. Харків, вул.. Командарма Уборевича, 36-Г) та рухомим майном (135 найменувань) яке знаходилося у названому приміщенні яке належить на праві власності позивачеві та/або передано в користування позивачеві третьою особою. За твердженням позивача, на момент передачі спірного приміщення відповідачеві-1 в приміщенні перебувало й дотепер перебуває майно позивача та крім того майно Вищого закладу освіти “Міжнародний слов’янський університет”, яке згідно договору від 28.09.1997 року було передано позивачу у безкоштовне користування.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного Вищого закладу освіти "Міжнародний Слов’янський університет", м. Харків в судових засіданнях підтримує позовні вимоги позивача, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-1 Приватна ССЗШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов гуманітарного профілю "Салтівська" під час нового розгляду справи правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.

Відповідач-2 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечує. У письмових поясненнях (т.VII а.с. 42-43) вказує, що нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Харків, вул.. Командарма Уборевича, 36-Г належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради. Ця будівля знаходилась у користуванні позивача на підставі договору про передачу нежитлового приміщення та майна в безкоштовне користування від 08.01.1998р. №845. Вказаний договір було укладено строком на 5 років. Втім Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2007р. у справі №20/320-06 було встановлено, що договір автоматично продовжив свою дію на наступні 5 років тобто до 08.01.2008р. (т.VII а.с. 55). При цьому відповідач-2 наприкінці цього (другого) терміну договру повідомив позивача про припинення дії договору листом від 16.01.2008р. №343 у зв’язку із закінченням строку його дії (т.VII а.с. 59-60). На цій підставі, вказує відповідач-2, у позивача відсутні правові підстави вимагати передачі йому майна, належного територіальній громаді (нежитлової будівлі), а відтак у позові слід відмовити. В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримує викладені заперечення, просить в цій частині позовних вимог відмовити, стосовно решти (про витребування рухомого майна) – залишає на розсуд суду, оскільки ці вимоги не стосуються прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-2.

Треті особи, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом на участь представника у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Нежитлова будівля загальною площею 3350,1 м2 по вул. Командарма Уборевича, 36 Г належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на праві комунальної власності згідно свідоцтва на нерухоме майно від 28.12.2005 р. та витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9624205 від 20.01.2006 р. (т. ІІІ а.с. 146, 147)

Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 31.07.1997р. №605, розпорядження Фонду комунального майна від 08.01.1998р. №8 між позивачем спеціалізованою середньою школою І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при ТОВ "Міжнародний Слов'янський університет, м. Харків" та відповідачем УКМП Харківської міської ради було укладено договір про передачу нежитлового приміщення та майна в безкоштовне користування від 08.01.1998р. №845. Вказаний договір було укладено строком на 5 років.

Протягом терміну дії договору від 08.01.1998р. №845 позивач використовував вказану нежитлову будівлю по вул. Командарма Уборевича, 36 Г, розмістивши в ній власне рухоме майно (т.І а.с. 43-44) та майно передане йому в користування третьою особою Приватним Вищим навчальним закладом "Міжнародний Слов’янський університет. Харків» на підставі договору від 28.09.1997р. (т.І а.с. 39-42).

У зв'язку з закінченням терміну дії договору про передачу нежитлового приміщення та майна в безкоштовне користування від 08.01.1998р. №845 УКМП Харківської міської ради було видано розпорядження від 16.01.2003р. №36, згідно якого договір від 08.01.1998р. №845 було розірвано з дати розпорядження, прийнято від позивача майно та нежитлове приміщення, відповідно до пункту 3.17 договору.

Договір про передачу нежитлового приміщення та майна в безкоштовне користування від 08.01.1998р. №845 продовжив свою дію на наступні 5 років до 08.01.2008р. у зв’язку з тим, що користувач фактично продовжував користуватись майном, і жодна з сторін у встановлений строк не висловила свого наміру припинити дію договору (ст..324, 260 ЦК УРСР). Цей факт (продовження строку дії договору до 08.01.2008р.) встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2007р. у справі №20/320-06 (т.VII а.с. 55).

Втім, 24.02.2003р. між відповідачем-2 УКМП Харківської міської ради та відповідачем-1 Приватною ССЗШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов гуманітарного профілю "Салтівська" було укладено договір схову у відповідності до умов якого відповідачеві-2 було передано на зберігання нежитлова будівля загальною площею 3348,6 м2 по вул. Командарма Уборевича, 36 Г та рухоме майно, вказане у додатку до договору (19 найменувань).

Разом із названим майном у фактичне володіння відповідача-1 перейшло й інше майно, яке на момент передачі будівлі по вул. Командарма Уборевича, 36 Г знаходилось в ній і яке належало позивачеві.

Крім того, державним виконавцем державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції в ході зведеного виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів районних судів м. Харкова та наказів господарського суду Харківської області про стягнення з Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню з поглибленим вивченням іноземних мов при "Міжнародному Слов'янському університеті. Харків" заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб окремим фізичним особам (Левченко О.О., Замба О.В., Золочевська Т.О., які не визначені в якості представників віповідача-2) на зберігання було передане рухоме майно, виявлене в нежитловій будівлі по вул. Командарма Уборевича, 36 Г у відповідності до актів опису й арешту майна від 19.06.2003р., 27.06.2003р., 25.11.2004р. (.т.І а.с. 101-106, т.ІІ а.с. 48-49).

Назване вище рухоме майно (як те, що було описано й арештоване так і решта) не було задіяне у виконавчому провадженні. Матеріалами справи встановлено, що відповідно до звіту про оцінку майна від 26.11.2004р. (т.ІІ а.с.81-87) проводити реалізацію даного майна виявилось недоцільним у зв'язку із значним ступенем його фізичного зносу. На цій підставі із посиланням на відсутність у боржника ліквідного майна відповідне виконавче провадження було закрите постановами державного виконавця від 26.11.2004р. (т.ІІ а.с. 88-94), виконавчі документ повернуті стягувачам в порядку ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Втім матеріали справи не містять доказів того, що майно арештоване у відповідності до актів опису й арешту майна від 19.06.2003р., 27.06.2003р., 25.11.2004р. (.т.І а.с. 101-106, т.ІІ а.с. 48-49) було звільнено з під арешту та передане власникові – позивачеві. Знаходження цього майна у відповідачів також матеріалами справи не доведено. З тексту актів опису й арешту вбачається, що воно було передане на зберігання не відповідачам у цій справі а іншим особам.

В той же час інша частина рухомого майна (яке не значиться в актах опису й арешту) продовжує перебувати в нежитловій будівлі по вул. Командарма Уборевича, 36 Г, що підтверджується виконаними у відповідності до вимог ухвали суду від 07.07.2010р. актами огляду майна на місці та іншими доказами (т.VIII а.с. 102-105, 108-111, т. ІІІ а.с. 57-59).

Вимоги позивача повернути йому вилучене у нього рухоме та нерухоме майно залишені відповідачами без задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Конституцією України (ст.41) та ЦК України (ст.321) гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

В даному разі обставини справи свідчать, що частина спірного майна вказаного в остаточній уточненій позовній заяві (т.VII а.с. 64-74) дійсно є власністю позивача (позиції 1-104) або передане в користування позивачеві третьою особою (позиції 105-135 в переліку, наведеному в уточненій позовній заяві). Такий висновок суд робить на підставі ч.2 ст.328 ЦК України згідно положень якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Наразі матеріалами справи підтверджено факт правомірного набуття позивачем та третьої особою права власності на відповідне рухоме майно. Так, зокрема, це підтверджується первинними та бухгалтерськими документами доданими до уточненої позовної заяви (рахунками-фактури, плітіжними документами, договорами, актами інвентаризації майна, картками складського обліку матеріалів, інвентарними картками тощо (т.І а.с. 20-44, 65-79, т. ІІІ а.с. 132-139, т.VII а.с. 75-92, т.VIII а.с. 2-68)).

Фактично станом на даний час частина рухомого майна продовжує перебувати в нежитловій будівлі по вул. Командарма Уборевича, 36 Г у володінні відповідача-1, що підтверджується виконаними у відповідності до вимог ухвали суду від 07.07.2010р. актами огляду майна на місці (т.VIII а.с. 102-105, 108-111), а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.06.2010р. (т.VII а.с. 62-63) з якого вбачається, що відповідач до сьогодні займає приміщення в нежитловій будівлі по вул. Командарма Уборевича, 36 Г.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, та судом встановлено, що відповідач-1, під час попереднього розгляду даної справи, не заперечував знаходження у орендованих ним приміщеннях майна, яке не належить йому на праві приватної власності, однак зазначав, що в даному приміщені раніше перебувала також дитяча установа, а позивач не надав будь-яких документів в підтвердження права власності на майно, яке зберігається відповідачем (т.ІV а.с. 120).

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що у відповідності до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України відповідач-1 який набув майно або зберіг його у себе за рахунок іншої особи (позивача) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язаний повернути йому це майно.

Такий висновок стосується майна, наявність якого в спірній нежитловій будівлі станом на момент вирішення спору доведена документально – актами огляду майна на місці (т.VIII а.с. 102-105, 108-111) та відносно якого в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували правомірність володіння відповідачем-1 майном позивача чи майном третьої особи на стороні позивача.

Висновок про зобов’язання відповідача-1 повернути позивачеві решту майна (яке не виявлено під час огляду майна в натурі) унеможливлюється відсутністю достовірних доказів знаходження його у володінні відповідача-1. В розумінні ст. 1213 ЦК України зобов’язати повернути лише те майно, яке існує у відповідача в натурі. Обов’язок по доведенню цього факту (знаходження майна у відповідача в натурі) відповідно ст..33 ГПК України покладений на позивача. Наразі цей обов’язок позивачем реалізований лише в частині майна вказаного в актах огляду майна на місці (т.VIII а.с. 102-105, 108-111) і, відповідно, не виконаний стосовно решти.

Також висновок суду про наявність підстав для покладення на відповідача-1 обов’язку повернути майно не стосується майна, котре було передане відповідачеві-1 та/або уповноваженим ним особам на підставі актів опису й арешту складених державним виконавцем від 19.06.2003р., 27.06.2003р., 25.11.2004р. (.т.І а.с. 101-106, т.ІІ а.с. 48-49). Такі акти в розумінні ст..ст.1212-1214 ЦК України є тими самими правовими підставами, котрі у відповідності до чинного законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, обумовлюють правомірність володіння (збереження) відповідним майном, а відтак унеможливлюють його витребування на користь власника (позивача).

Такий висновок судова колегія вважає справедливим незважаючи на звіт про оцінку майна від 26.11.2004р. (т.ІІ а.с.81-87) постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 26.11.2004р. (т.ІІ а.с. 88-94) якими визначено, що внаслідок неліквідності майно не може бути задіяне у виконавчому провадженні. Суд зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» такий висновок про стан майна є необхідним але недостатнім доказом для звільнення майна з під арешту. Другою необхідною умовою є постанова державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. В матеріалах справи така постанова відсутня. Разом з тим, судова колегія зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до державного виконавця за для винесення такої постанови та після цього вимагати передачі йому відповідного майна, а в разі його, майна, нестачі (пошкодження, псування тощо) – вимагати відшкодування збитків відповідальною особою (зберігачем) згідно ст..58 Закону України «Про виконавче провадження».

За викладених обставин судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача-1 повернути позивачеві рухоме майно підлягають задоволенню в частині майна право власності (користування) позивача яким підтверджено наявними у справі доказами (т.І а.с. 20-44, 65-79, т. ІІ а.с. 122-140, т.VII а.с. 75-92, т.VIII а.с. 2-68), яке фактично станом на даний час знаходиться у володінні відповідача (т.VIII а.с. 102-105, 108-111) і відповідно якого у матеріалах справи немає доказів наявності правових підстав для передачі у володіння відповідача-1. В решті позовні вимоги стосовно витребування рухомого майна задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача-1 повернути позивачеві наступне майно:

1) Вішалка стояча зі штирями зеленого кольору б/в вартістю – 3 шт.

2) Дошка класна – 4 шт.

3) Карниз – 4 шт.

4) Крісло напівм’яке – 2 шт.

5) Кушетка – 1 шт.

6) Люстра – 6 шт.

7) Вогнегасник – 4 шт.

8) Полиця книжна – 5 шт.

9) Стілець на МО – 3 шт.

10) Стіл двомісний – 6 шт.

11) Стіл однотумбовий – 4шт.

12) Стіл двотумбовий – 4 шт.

13) Стіл інструментальний – 2 шт.

14) Стіл палатний – 2 шт.

15) Стіл журнальний – 10 шт.

16) Стіл дитячий під Хохлому – 3 шт.

17) Тарілки мілкі – 35 шт.

18) Тарілки глибокі – 117 шт.

19) Шафа книжкова – 6 шт.

20) Комплект учнівський (один стіл два стільці (металеві ніжки) – 87 шт.

21) Сидіння – 11 шт.

22) Ворота металеві – 1 шт.

23) Шафа двохдверна – 3 шт.

24) Шафа двохдверна – 2 шт.

25) Тумба приліжкова – 11 шт.

26) Ліжко дерев’яне – 14 шт.

27) Дошка класна – 16 шт.

28) Лава до парти – 12 шт.

29) Стілець – 14 шт.

30) Склотруба – 100 шт.

Стосовно зобов’язання відповідача-1 та відповідача-2 передати позивачеві нерухоме майно (нежитлову будівлю по вул. К. Уборевича, 36-Г в м. Харкові) судова колегія в задоволенні позовних вимог відмовляє, оскільки правові підстави для таких вимог наразі відсутні. Свого часу договір про передачу нежитлового приміщення та майна в безкоштовне користування від 08.01.1998р. №845 (на підставі якого позивач просить передати йому нерухоме майно) продовжив свою дію на наступні 5 років до 08.01.2008р. у зв’язку з тим, що користувач фактично продовжував користуватись майном, і жодна з сторін у встановлений строк не висловила свого наміру припинити дію договору (ст..324, 260 ЦК УРСР). Цей факт (продовження строку дії договору до 08.01.2008р.) встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2007р. у справі №20/320-06 (т.VII а.с. 55). Протягом терміну дії договору позивач був вправі вимагати передачі йому відповідноїх будівлі в користування. Втім, після цього (після закінчення строку дії договору), як свідчать матеріали справи (т.VII а.с. 59-61) відповідач-2 скористався своїм правом на припинення дії договору у зв’язку із закінченням строку його дії і направив позивачеві відповідне повідомлення. Відтак договір про передачу нежитлового приміщення та майна в безкоштовне користування від 08.01.1998р. є таким, що припинив свою дію з 09.01.2008р. За таких обставин підстави для передачі цього майна позивачеві відсутні. Доказів наявності інших обставин, котрі давали б право позивачеві вимагати передачі йому в користування нежитлової будівлі по вул. Командарма Уборевича, 36 Г позивачем не надано.

Судова колегія зауважує, що створення відповідачами чи іншими особами перешкод в користуванні позивачем нежитловою будівлею по вул. Командарма Уборевича, 36 Г протягом терміну дії договору (до 08.01.2008р.) не створює підстав для передачі цього майна в користування позивачеві після цієї дати, а може бути підставою для стягнення відповідних збитків в окремому процесі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача-1 в рівних частках.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 387, 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст.ст.20 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82–85 ГПК України, судова колегія –

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Харківську спеціалізовану приватну школу І-ІІІ ступенів «Салтівська» Харківської області (ідентифікаційний код 32336714; місцезнаходження 61136, м. Харків, вул.. К. Уборевича, 36-Г) повернути Спеціалізованій середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому закладі освіти «Міжнародний слов'янський Університет. Харків" (ідентифікаційний код 24675719; місцезнаходження 61136, м. Харків, вул.. К. Уборевича, 36-Г) наступне майно:

1) Вішалка стояча зі штирями зеленого кольору б/в вартістю – 3 шт.

2) Дошка класна – 4 шт.

3) Карниз – 4 шт.

4) Крісло напівм’яке – 2 шт.

5) Кушетка – 1 шт.

6) Люстра – 6 шт.

7) Вогнегасник – 4 шт.

8) Полиця книжна – 5 шт.

9) Стілець на МО – 3 шт.

10) Стіл двомісний – 6 шт.

11) Стіл однотумбовий – 4шт.

12) Стіл двотумбовий – 4 шт.

13) Стіл інструментальний – 2 шт.

14) Стіл палатний – 2 шт.

15) Стіл журнальний – 10 шт.

16) Стіл дитячий під Хохлому – 3 шт.

17) Тарілки мілкі – 35 шт.

18) Тарілки глибокі – 117 шт.

19) Шафа книжкова – 6 шт.

20) Комплект учнівський (один стіл два стільці (металеві ніжки) – 87 шт.

21) Сидіння – 11 шт.

22) Ворота металеві – 1 шт.

23) Шафа двохдверна – 3 шт.

24) Шафа двохдверна – 2 шт.

25) Тумба приліжкова – 11 шт.

26) Ліжко дерев’яне – 14 шт.

27) Дошка класна – 16 шт.

28) Лава до парти – 12 шт.

29) Стілець – 14 шт.

30) Склотруба – 100 шт.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківської спеціалізованої приватної школи І-ІІІ ступенів «Салтівська» Харківської області (ідентифікаційний код 32336714; місцезнаходження 61136, м. Харків, вул.. К. Уборевича, 36-Г) на користь Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов при Вищому закладі освіти «Міжнародний слов'янський Університет. Харків" (ідентифікаційний код 24675719; місцезнаходження 61136, м. Харків, вул.. К. Уборевича, 36-Г) 42,50 грн. державного мита, 64,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя

суддя

суддя

/Справа №40/240-08

повний текст рішення підписано

08.09.2010р./