Рішення № 11203389, 06.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 64/190-10

вх. № 4971/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Годзула В.Ф. за довіреністю від 05.12.2009р.; відповідача - Коростиченко П.В., директор;

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка", м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "CITADEL", м. Харків;

про стягнення 158741,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №134 від 18.05.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "CITADEL" суму боргу у розмірі 129761,54грн., пеню за період 26.11.2209р. по 17.05.2010р. –13782,93грн.; збитки за рахунок інфляції за грудень 2009 –березень 2010 року в сумі 8179,81грн., 3% річних від простроченої суми боргу за період 26.11.2009р. по 17.05.2010р. в сумі 2017,01грн., а разом 158741,29грн.; судові витрати покласти на відповідача: 1347,62грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за товар, який позивач поставив відповідачу на виконання умов договору дистриб"юції №090939ДТ від 01.04.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської бласті від 22 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 12 липня 2010 року.

12 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду пояснення до позовної заяви, в яких просить зменшити суму основного боргу у зв'язку із сплатою відповідачем 5000,00грн., та просить стягнути основного боргу 124761,54грн. Разом із цим позивач надав документи для долучення до матеріалів справи. Вказані уточнення були прийняті судом до розгляду.

Представники сторін 12 липня 2010 року надали через канцелярію господарського суду узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Заявлене сторонами клопотання було задоволено судом.

12 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду супровідним листом копію довідки з Головного управління статистики у Харківській області про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2010 року розгляд справи був відкладений на 06 вересня 2010 року.

06 вересня 2010 року позивач надав до канцелярії суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд, з урахуванням того, що відповідач сплатив в погашення боргу 16.07.2010р. 5000,00грн., зменшити суму основного боргу до 119761,54грн.; в іншій частині позивач просить залишити позовні вимоги без змін. Разом з уточненнями позивач надав документи для долучення до матеріалів справи.

06 вересня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду заяву (вх.№17253), в якій відповідач вказує, що позовні вимоги він визнає в повному обсязі: основний борг - 119761,54грн., пеню - 13782,92грн., 3% річних - 2017,01грн. та інфляційні у розмірі 8179,81грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, з урахуванням уточнень від 06.09.2010р.

Представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі, відповідно до поданої 06.09.2010р. заяви.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

На виконання договору дистриб"юції №090939ДТ від 01 квітня 2009 року, укладеного Закритим акціонерним товариством "Слобожанська Будівельна Кераміка" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "CITADEL" (дистриб"ютор, відповідач), позивач постачав відповідачу цегельну продукцію для подальшої її реалізації дистриб"ютором на умовах визначених цим договором, яку дистриб"ютор мав оплатити відповідно до розділу 3 Договору (Ціни та порядок розрахунків).

Згідно п.3.3. та п.3.6. договору, оплата за кожну партію товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах 100% передоплати, однак дистриб"ютору, за домовленістю з постачальником, може надаватися відстрочка оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, для розвитку субдилерської мережі, частково був поставлений товар з відстрочкою платежу до 2 місяців, відповідно до його листів надісланих факсом 16.04.2009р. та 22.04.2009р. та наказів позивача №153, №154/1 від 16.04.2010р. (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, а.с.13-17), за який відповідач вчасно не розрахувався.

Відповідно до гарантійного листа відповідача (а.с.18) станом на 26.11.2009р. прострочена заборгованість дистриб"ютора за поставлений товар складає 145812,42грн. та у цьому листі відповідач пропонує відповідний графік погашення заборгованості.

Проте, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх господарських зобов"язань, а саме неповної та несвоєчасної оплати отриманого товару (поставлено товар на загальну суму 670557,57грн., а сплачено лише 540796,03грн.) у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 129761,54грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги позивача в частині заявленої до стягнення, з урахуванням уточнень від 06.09.2010р., суми основного боргу у розмірі 119761,54грн. правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та визнані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в цій частині.

Враховуючи те, що, в процесі судового розгляду справи відповідачем було сплачено 10000,00грн. суми основного боргу та те, що, відповідно до п.1.1. ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження у справі в частині заявлених 10000,00грн. суми основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 2017,01грн. та інфляційні у сумі 8179,81грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.3. договору за порушення розрахунків за даним договором винна сторона має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 13782,93грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, те, що сума основного боргу була частково сплачена відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати у даній справі суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "CITADEL" (61140, м. Харків, в"їзд 1-ий Золотий, буд.9, п/р 26004408262001 в ХГРУ "Приватбанк" в м. Харкові, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31798468) на користь Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2 "Б", п/р 26006063282200 в ПАТ "УкрСиббанк" в м. Харкові, МФО 351005, код ЄДРПОУ 21129873) суму боргу у розмірі 129761,54грн., пеню у розмірі 13782,93грн.; інфляційні в сумі 8179,81грн., 3% річних у розмірі 2017,01грн., 1347,62грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 10000,00грн. основного боргу.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 13 вересня 2010 року.