Рішення № 11203387, 06.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 64/191-10

вх. № 5041/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мухітдінов Р.Д. за довіреністю від 03.06.2010р.; відповідача - Козлова О.В. за довіреністю №150 від 07.05.2010р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Пластик", м. Харків;

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків;

про стягнення 4095,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Пластик" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" суму заборгованості у розмірі 4095,49грн.; суму основного боргу - 3738,73грн., інфляційні втрати - 277,01грн., 3% річних - 79,75грн., а також судові витрати пов"язані зі сплатою 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за товар, що був поставлений йому позивачем на виконання умов договору поставки №7 від 14.03.2007р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2010р. було відкладено розгляд справи на 12 липня 2010 року.

08 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові повністю. В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що обов"язок відповідача щодо погашення заборгованості у розмірі 3738,73грн. виник 07.07.2010р., а позивач звернувся до суду 04.07.2010р. Разом із відзивом на позовну заяву відповідач надав документи для долучення до матеріалів справи.

09 липня 2010 року позивач надав супровідним листом (вх.№13397) документи на виконання ухвали суду від 22.06.2010р.

Представники сторін 12 липня 2010 року надали через канцелярію господарського суду узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання було задоволено судом.

12 липня 2010 року відповідач надав заяву про уточнення відзиву на позов та документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2010р. було відкладено розгляд справи на 06 вересня 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що строком виникнення у відповідача обов"язку зі сплати отриманого товару є пред"явлення відповідачу претензії позивачем.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що строк виконання зобов"язання не настав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністюю "ТБ "Пластик" (поставщик) та Закритим акціонерним товариством "Техноімпекс" (покупець) був укладений Договір поставки №7. Згідно з п.1.1. Договору, поставщик (позивач) зобов"язався поставити товар, а покупець (відповідач) зобов"язався прийняти та оплатити товар. Найменування (асортимент), ціна товару вказуються в специфікаціях до договору, що є невід"ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2007 року, включно, а в частині розрахунків- до повного виконання покупцем прийнятих на себе зобов'язань. У випадку відсутності у сторін заперечень його дія продовжується на 1 рік.

Позивач поставив відповідачу товар за накладними №153, №154 від 16.07.2009р. та №177, №178 від 17.08.2009р. на суму 3738,73грн., а відповідач товар прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними накладними та довіреностями до них. Ця поставка була фактична відбувалась не в межах укладеного між сторонами договору, оскільки договір припинив свою дію.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Відповідач вказав, що строк дії договору скінчився 31 грудня 2008 року, а поставка товару здійснювалась вже поза цими межами, проте позивачем були надані докази надсилання відповідачу претензії з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 3738,73грн. (а.с.23-24), твердження відповідача що строк для оплати настає з моменту отримання вимоги є невірним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав претензію 25.05.2010 року, а позов пред'явлено 04 червня 2010 року отже посилання відповідача на те, що у нього не виникло обов"язку зі сплати товару отриманого за накладними №153, №154 від 16.07.2009р. та №177, №178 від 17.08.2009р. є необгрунтованими та такими, що суперечать обставинам справи та діючому законодавству.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обгрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 3738,73грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 79,75 грн. та інфляційні у сумі 277,01грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к.914, р/р 260003223 в ВАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629; код ЄДРПОУ 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Пластик" (61003, м. Харків, вул. 1-ої Конної Армії, буд. 106, р/р 26000036204200 в АТ "УкрСиббанк" м. Харкова, МФО 351005; код ЄДРПОУ 32949111) суму основного боргу - 3738,73грн., інфляційні втрати - 277,01грн., 3% річних - 79,75грн., а також судові витрати пов"язані зі сплатою 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 13 вересня 2010 року.