Рішення № 11203127, 14.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2010 р.Справа № 16/72-10-1749 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопласт” до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” про стягнення 58375,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопласт” (далі по тексту ТОВ „Торговий дім „Нікопласт”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” (далі по тексту ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг”) 52985,48 грн. основного боргу за договором № 01/07/43 від 27.07.2009р., витрат від інфляції у сумі 1978,58 грн., 435,50 грн. 3% річних та пені у сумі 2975,89 грн., а всього 58375,45 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” товару.

При цьому, слід зауважити, що згідно з розрахунком позовних вимог /а.с. 10-11/ позивачем до ціни позову було включено штраф у розмірі 5298,55 грн., крім того, про штраф позивач зазначає і по тексту позовної заяви, проте у прохальній частині позовної заяви вимога про стягнення даного штрафу ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” не заявлена. З огляду на викладене, судовому дослідженню по даній справі підлягають лише вимоги ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” вказані у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” (Продавець) та ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” (Покупець) було укладено договір № 01/07/43 від 27.07.2009р., відповідно до умов п.п. 1.1якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість продукції, асортимент, кількість та ціна якої вказані у специфікаціях до даної угоди. Відповідно до п. 9.1 договору № 01/07/43 від 27.07.2009р. термін дії даної угоди був визначений сторонами до 31.12.2009р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору сторонами було передбачено, що товар поставляється партіями протягом 2009 року. Разом із товаром Продавець передає Покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну та сертифікат якості.

На виконання умов договору № 01/07/43 від 27.07.2009р. позивачем за видатковими накладними № РН - 0002083 від 05.08.2009р., № РН –0002112 від 12.08.2009р., № РН –0002113 від 12.08.2009р. було поставлено, а уповноваженими представниками Покупця на підставі довіреностей сер. ЯНР № 483168 від 31.07.2009р. та сер. ЯНР № 483169 від 10.08.2009р. одержано товарів загальною вартістю 203732,16 грн. При цьому, слід зауважити, що незважаючи на відсутність на вказаних накладних підпису представника ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг”, якому виписувалися довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей сер. ЯНР № 483168 від 31.07.2009р. та сер. ЯНР № 483169 від 10.08.2009р., суд доходить висновку, що факт поставки товару є доведеним з огляду на ті обставини, що довіреності, які були видані відповідачем на одержання товарно-матеріальних цінностей не були повернуті як невикористані, як того вимагають приписи п. 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318. Факт поставки відповідачу товарів на загальну суму 203732,16 грн. також підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків, підписаним уповноваженими особами від імені обох учасників угоди.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з положеннями п.п. 5.1-5.3 договору Покупцем було прийнято на себе зобов’язання щодо здійснення розрахунків за договором у безготівковій формі у гривні, в наступному порядку: 10% передоплати з остаточним розрахунком протягом 45 календарних днів після відвантаження товарів.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 1.1, 5.1-5.3 договору № 01/07/43 від 27.07.2009р.., вимог ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” було здійснено часткову оплату вартості товару на загальну суму 150746,68 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 52985,48 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була. Наведені обставини підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків, складеним між сторонами по справі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, згідно з п. 6.2 договору у випадку прострочення платежу, Покупець зобов'язався сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов’язань за вказаним договором ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” 2975,89 грн. пені за період з 22.12.2009р. по 31.03.2010р.

          Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” також було нараховано до сплати ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” за той же період 435,50 грн. 3% річних з прострочених сум та витрати від інфляції у розмірі 1978,58 грн. за січень та лютий 2010р.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцем договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаних ним за договором № 01/07/43 від 27.07.2009р. товарів, ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” 52985,48 грн. основного боргу, витрат від інфляції у сумі 1978,58 грн., 435,50 грн. 3% річних та пені у сумі 2975,89 грн., а всього 58375,45 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, розмір загальної заборгованості ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” перед ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” у сумі 52985,48 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладними про передачу ТОВ „Агрофірма „Агроснабтрейдінг” обумовлених товарів, актом звірки взаємних розрахунків, банківськими виписками, довіреностями, а також обґрунтованими розрахунками позовних вимог, доданими до позовної заяви. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Торговий дім „Нікопласт” 52985,48 грн. основного боргу за договором № 01/07/43 від 27.07.2009р., витрат від інфляції у сумі 1978,58 грн., 435,50 грн. 3% річних та пені у сумі 2975,89 грн., а всього 58375,45 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 75, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Агроснабтрейдінг”/ 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Одеська, 4, п/р 26001244811 в ВАТ „Морський транспортний банк” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 30622113/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопласт” / 53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Кооперативна, 3, п/р 26001601320414 в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33662096 / 52985 грн. 48 коп. / п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять грн. 48 коп./ - основного боргу; 435 грн. 50 коп / чотириста тридцять п’ять грн. 50 коп./ - 3% річних; витрати від інфляції у сумі 1978 грн. 58 коп. /одна тисяча дев’ятсот сімдесят вісім грн. 58 коп./, 2975 грн. 89 коп. /дві тисячі дев’ятсот сімдесят п’ять грн.. 89 коп./ - пені; 583 грн. 75 коп. / п’ятсот вісімдесят три грн. 75 коп./ – держмита; 236 грн. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3.          Видати товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нікопласт” / 53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Кооперативна, 3, п/р 26001601320414 в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33662096 / довідку на повернення зайве сплаченого державного мита в сумі 52 грн. 99 коп. /п’ятдесят дві грн.. 99 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 21.06.2010р.

Суддя