Рішення № 11203109, 13.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

13.09.10                                                                                           Справа№ 3/130

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАСК”, смт. Пісочин

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „ІСКРА”, м. Львів

Про стягнення 33399,18 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Шкадюк С.М. –представник

від відповідача: Боровець Р.В. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАСК” до Відкритого акціонерного товариства „ІСКРА” про стягнення 33399,18 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.09.2010 р.

30.08.2010 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про зменшення позовних вимог в зв’язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем.

Розгляд справи було відкладено на 13.09.2010 р. ухвалою суду від 02.09.2010 р. з підстав, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні 13.09.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.09.2010 р. позивач позов підтримав в частині стягнення 17189,12 грн. основної заборгованості та 583,98 грн. - пені, оскільки відповідач частково оплатив основну заборгованість.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав з врахуванням часткової сплати основної заборгованості.

Не зважаючи на визнання позову представниками відповідачів, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 13.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ХАСК” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „ІСКРА” (Покупець) укладено договір поставки № 38/4-37.

На виконання умов договору позивач передав у власність, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32815,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0200Л від 21.04.2010 р., № 0238Л від 11.05.2010 р. та довіреностями № 3399 від 19.04.2010 р., № 3547 від 11.05.2010 р. (належно завірені копії в матеріалах справи). Однак відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17189,12 грн.

Відповідно до п.5.3. Договору поставки позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 583,98 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 38/4-37 позивач передав у власність, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32815,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0200Л від 21.04.2010 р., № 0238Л від 11.05.2010 р. та довіреностями № 3399 від 19.04.2010 р., № 3547 від 11.05.2010 р. (належно завірені копії в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2 Договору поставки № 38/4-37 від 01.12.2009 р. розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну поставлену партію на умовах відтер мінування оплати на строк не більше 20 календарних днів з моменту поставки Постачальником такої партії товару Покупцю, на підставі даного Договору.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 17189,12 грн. за отриманий товар.

Пунктом 5.3 Договору поставки № 38/4-37 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов’язань щодо проведення грошових розрахунків згідно із п.2.2 Договору, Покупець на вимогу Постачальника сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування, що складає та підлягає до стягнення в сумі 583,98 грн.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вище викладене, та враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнає, а також часткову оплату основної заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 334,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСКРА” (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 00214244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАСК” (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, код ЄДРПОУ 31556047) –17189,12 грн. –основного боргу, 583,98 грн. –пені, 334,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 15626,08 грн. –основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.09.2010 р.

Суддя