Рішення № 11203107, 13.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

13.09.10                                                                                           Справа№ 3/124

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ «Валетудо», с.Солуки

До відповідача: Лопатинське споживче товариство, смт.Лопатин

Про стягнення 19466,51 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Гулін Ю.О. - представник

від відповідача: Боровець М.С.- представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ «Валетудо» до Лопатинського споживчого товариства про стягнення 19466,51 грн.

В судовому засіданні 26.07.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

26.07.2010 року в судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, відзиву не подав та витребуваних судом документів не надав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника, в зв’язку з чим справу було відкладено на 02.09.2010 року.

В судовому засіданні 02.09.2010 року оголошено перерву для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в засіданні поясненнях.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на ті обставини, що позивачем було поставлено велику партію товару із визначеним терміном придатності, який відповідач не зміг реалізувати до закінчення строку придатності, а тому , на думку відповідача, вимоги про стягнення вартості всієї партії поставленого товару є безпідставними.

В судовому завданні 13.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

17.12.2009 року між Лопатинським споживчим товариством (Покупець) та ТзОВ «Валетудо» (Продавець) було укладено договір №09 купівлі - продажу продукції, відповідно до якого позивач зобов’язувався передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов’язувався прийняти та своєчасно оплатити поставлену продукцію за цінами, зазначеними у накладних та в строки передбачені договором.

На виконання умов договору №09 від 17.12.2009 року позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 16763,76 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000141від 17.12.2009 року .

Відповідно до п.7.2 Договору від 17.12.2009 р. відповідач зобов’язувався провести оплату за отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару, однак свої договірні зобов’язання не виконав.

02.06.2010 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою протягом семи днів погасити суму боргу, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на 24.06.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 16763,76 грн.

Відповідно до п.8.3 договору за порушення строків проведення розрахунків позивачем за період з 28.12.2009 р. по 24.06.2010 р. нарахована пеня в розмірі 1673,62 грн., яку просить стягнути з відповідача.

За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні в розмірі 782,50 грн. та три відсотки річних в сумі 246,63 грн. , які він просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу від 17.12.2009 року позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 16763,76 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000141від 17.12.2009 року та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.7.2 Договору від 17.12.2009 р. відповідач зобов’язувався провести оплату за отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару, однак свої договірні зобов’язання не виконав.

02.06.2010 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою протягом семи днів погасити суму боргу, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на 24.06.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 16763,76 грн.

Як зазначає представник відповідача, він звертався листом №17 від 29.07.2010 року до ТзОВ «Валетудо»про необхідність повернення 3300 пляшок води в зв’язку із закінченням її терміну реалізації і лютому 2010 року. Відповідач стверджує, що оплата за реалізовану продукцію ним не здійснювалася в зв’язку із не вирішенням питання повернення нереалізованої продукції , термін придатності якої сплив.

Доводи відповідача необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду.

Як вбачається із матеріалів справи, умовами укладеного між сторонами 17.12.2009 року договору не передбачено обов’язку продавця прийняти назад нереалізовану продукцію, термін придатності якої закінчився. Крім того, слід зазначити, що з листом про повернення нереалізованої продукції , термін придатності якої сплив у лютому , відповідач звернувся до позивача 29.07.2010 року , тобто після виставлення йому претензії щодо оплати товару. Лист №б/н від 04.06.2010 року не є належним доказом звернення відповідача до позивача з проханням забрати нереалізовану продукцію, оскільки на ньому відсутній підпис керівника, та реквізити особи, до якої звертаються і відмітка про його отримання ( незавірена ксерокопія листа долучена відповідачем до відзиву).

Таким чином, повернення нереалізованої продукції не передбачено умовами договору і можливе лише за згодою сторін. Крім того, залишок нереалізованої продукції ніяким чином не впливає на оплату її вартості в строки і порядку, передбаченому договором.

Слід звернути увагу на той факт, що, як зазначає відповідач у листі № 17 від 29.07.2010 року, залишок нереалізованої продукції складає 3300 пляшок, а всього поставлено 8293 пляшок. Таким чином, кількість реалізованої відповідачем і неоплаченої продукції станом на 29.07.2010 року складала 49993 пляшки. Жодних обґрунтованих пояснень щодо несплати поставленої та реалізованої продукції відповідач не надав.

Факт відповідності поставленої продукції стандартам ДСТУ підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.8.3 договору за порушення строків проведення розрахунків позивачем за період з 28.12.2009 р. по 24.06.2010 р. нарахована пеня в розмірі 1673,62 грн., яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, нарахована в межах шестимісячного строку і підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем нараховані інфляційні в сумі 782,50 грн. та три відсотки річних в сумі 246,63 грн., які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач не надав належних і допустимих доказів виконання договірних зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, встановлені судом обставини та досліджені письмові докази свідчать про те, позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст..ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Стягнути з Лопатинського споживчого товариства (80261, Львівська область, Радехівський район смт.Лопатин, вул.1-го Травня,17, код ЄДРПОУ 01757863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валетудо»(81070, Львівська область, Яворівський район, с.Солуки, вул.І.Франка,2 код ЄДРПОУ 33708905) –16763,76 грн. –основного боргу, 1673,62 грн. пені, 246,63 грн. три відсотки річних, , 782,50 грн. інфляційних, 194,67 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.09.2010 року.

Суддя