Рішення № 11202809, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/25413.09.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Український банк реконструкції та розвитку» доВідкритого акціонерного товариства «Арма-Лізинг»

простягнення 78379,77 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Качкурова С.В. –представник за довіреністю № 01/108 від 08.02.2010 року;

від відповідача:Достова Т.В. –представник за довіреністю від 29.07.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Публічне акціонерне товариство «Український банк реконструкції та розвитку»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Арма-Лізинг»про стягнення 78379,77 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 19К12102007 від 12.10.2007 року позивач надав відповідачу кредит в сумі 93581,00 грн., а відповідач зобов’язався повернути надані кошти та сплачувати проценти. Позивач вказав, що зобов’язання з повернення чергових частин кредиту відповідач прострочив, у зв’язку з чим, на підставі підпункту 4.3.3 пункту 4.3 договору, позивач набув право вимагати дострокової сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та нарахованими процентами. Посилаючись на дану обставину, позивач просив стягнути з відповідача 62941,38 грн. –заборгованості за кредитом, 8944,55 грн. –заборгованості за відсотками та 6493,84 грн. –пені за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року порушено провадження у справі, витребувано від сторін матеріали, необхідні для вирішення спору, та призначено розгляд справи на 12.07.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2010 року подав витребувані судом матеріали, підтримав позовні вимоги та надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 62941,38 грн. –заборгованості за кредитом, 8963,62 грн. –заборгованості за відсотками та 6794,14 грн. –пені за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків.

          Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2010 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване наявністю намірів сторін врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

          Крім того, у судовому засіданні 12.07.2010 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 13.09.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 62941,38 грн. –заборгованості за кредитом, 11027,75 грн. –заборгованості за відсотками, 4020,11 грн. –пені за прострочення повернення кредиту та 1011,72 грн. –пені за прострочення сплати відсотків.

          Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          З огляду на вказане, суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

          Представник відповідача у судовому засіданні 13.09.2010 року подав витребувані судом документи.

          Процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

          Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          12.10.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Український банк реконструкції та розвитку»(надалі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Арма-Лізинг»(надалі –відповідач) укладено кредитний договір № 19К12102007 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 2.1 договору позивач зобов’язався надати відповідачу грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а відповідач зобов’язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

          Пунктами 2.1-2.3 сторони погодили, що розмір кредиту становить93581,00 грн.; плата за кредит у вигляді процентів за користування кредитом становить 19 % річних; строк користування: з 12.10.2007 року по 11.10.2010 року включно.

          На виконання умов договору 12.07.2007 року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 93581,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальним ордером № 588 від 12.10.2007 року та випискою банку по позичковому рахунку № 206380121004.

          Підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 договору встановлено право позивача вимагати від відповідача (незалежно від настання строку остаточного повернення всієї суми кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або суми неустойки, передбачених договором, у випадку, коли, зокрема, відповідач не виконав у строк свої обов’язки щодо повернення кредиту відповідно до встановленого графіка та/або сплати процентів за надання кредиту, та/або сплати плати за кредит, та/або інші передбачені договором обов’язки щодо сплати грошових коштів.

          Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що повернення кредиту здійснюється щомісячно починаючи з листопада 2007 року та по 11 жовтня 2010 року з 1-го по 5-те число (включно) місяця, вказаного у графіку погашення кредиту, який наведений в додатку № 1, що є невід’ємною частиною договору, у розмірах, визначених графіком погашення кредиту. Якщо 5-ти число припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати є перший за ним робочий банківський день. Останній платіж по повернення кредиту здійснюється 11.10.2010 року.

          Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання з повернення чергових частин кредиту відповідач прострочив.

          З огляду на вказане, суд визначає, що на підставі підпункту 4.3.3 пункту 4.3 договору позивач набув право вимагати дострокової сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками.

          Посилаючись на дану обставину, позивач звернувся до суду з вимогою щодо дострокового повернення непогашеної частини кредиту у розмірі 62941,38 грн. та стягнення нарахованих відсотків у розмірі 11027,75 грн.

          Відповідно до пункту 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами на рахунок № 206830121004 та сплачуються відповідачем щомісячно, виходячи з розміру встановленої позивачем процентної ставки. Нарахування позивачем процентів починається з дня перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № 206380121004 по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, при цьому враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. За користування кредитними коштами понад строк, встановлений пунктом 2.3 договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 25 % річних. Проценти нараховуються позивачем щомісячно в останній робочий день звітного місяця, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначений пунктом 2.3 договору. Проценти сплачуються відповідачем щомісячно протягом 5-ти банківських днів місяця, наступного за місяцем, в якому вони були нараховані, з поточного рахунку відповідача. При цьому, остання сплата процентів здійснюється не пізніше дати повернення кредиту, що зазначена у пункті 2.3 договору. Якщо п’ятий банківський день припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати є перший робочий банківський день, наступний за ним. Проценти за грудень місяць нараховуються позивачем в передостанній робочий день цього місяця за період з першого по останній календарний день грудня місяця та сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

          Беручи до уваги наведене, враховуючи, що на підставі підпункту 4.3.3 пункту 4.3 договору позивач набув право вимагати, у тому числі, дострокової сплати у повному обсязі заборгованості за нарахованими відсотками, дослідивши графік погашення кредиту, наведений в додатку № 1 до договору, додані до позовної заяви виписки по особових рахунках, надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення сум заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

          Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

          Згідно з підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 договору про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит позивач зобов’язаний письмово попередити відповідача не менш, ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій щодо примусового стягнення коштів.

          Відповідно до наявних в матеріалах справи фіскального чека № 7252 та реєстру рекомендованих листів, письмове попередження про необхідність дострокової сплати кредиту та плати за кредит позивач надіслав на адресу відповідача 01.06.2010 року.

          Позовна заява одержана судом 16.06.2010 року.

          Таким чином, обов’язок щодо попереднього повідомлення відповідача позивач виконав належним чином.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання з повернення чергових частин кредиту, так само, як і доказів погашення заявлених до стягнення сум заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками, позивач не надав.

          Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 62941,38 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 11027,75 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Посилаючись на прострочення відповідачем повернення кредиту та сплати відсотків, позивач пред’явив вимоги про стягнення з останнього пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 4020,11 грн. та пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 1011,72 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 5.3 договору сторони обумовили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Пунктом 3.4 договору встановлено, що у випадку коли позивачем застосовано до відповідача неустойку у вигляді пені, остання нараховується позивачем з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

          Враховуючи зазначене, нарахування пені за прострочення відповідачем повернення кредиту та сплати відсотків можливе за весь час прострочення.

          Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 4020,11 грн. та пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 1011,72 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

          Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Арма-Лізинг» (03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 52; ідентифікаційний код 32552855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Український банк реконструкції та розвитку» (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 4; ідентифікаційний код 26520688) заборгованість за кредитом у розмірі 62941 (шістдесят дві тисячі дев’ятсот сорок одна) грн. 38 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 11027 (одинадцять тисяч двадцять сім) грн. 75 коп., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 4020 (чотири тисячі двадцять) грн. 11 коп., пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 1011 (одна тисяча одинадцять) грн. 72 коп., 790 (сімсот дев’яносто) грн. 01 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання: 16.09.2010 року.