Рішення № 11202318, 15.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.10 р.                     Справа № 7/140                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу – 118932, 94 грн., пені – 4796, 73 грн., інфляційні нарахування – 252, 56 грн., 3% річних – 714, 03 грн.

За участю представників:

Від позивача: до перерви у судовому засіданні – Секлейді О.А. – довір.; після перерви – не з’явився.

Від відповідача: Денщик В.І. – довір.

СУТЬ СПОРУ:                     У судовому засіданні 08.09.2010р. оголошувалась перерва до 15.09.2010р., у судовому засіданні 15.09.2010р. оголошувалась перерва до 15.09.2010р. на 15 год. 00 хвил., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення боргу – 118932, 94 грн., пені – 4796, 73 грн., інфляційні нарахування – 252, 56 грн., 3% річних – 714, 03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №31/23 від 01.01.2006р. з додатками та додатковими угодами; протокол №940 від 31.05.2010р.; рахунки за активну електроенергію за лютий – травень 2010р.

Відповідач у відзиві зазначив, що строк для оплати виставленого рахунку складає 10 операційних днів у відповідності до п.10 додаткової угоди від 15.09.2008р. до договору №31/23 від 01.01.2006р., тоді як позивачем здійснено розрахунок суми боргу та нарахувань (пені, інфляційних та 3% річних) з урахуванням 5-ти денного терміну для оплати рахунку, вважає розрахунки позивача невірними. Надав свій контррозрахунок сум 3% річних, пені та інфляційних.

В судовому засіданні 08.09.2010р. відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені на 90% та відстрочення виконання рішення терміном на 6 місяців у зв’язку із несвоєчасними розрахунками його споживачів та тяжким фінансовим станом підприємства. Позивач проти вказаного клопотання заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства. В обґрунтування своїх заперечень позивач надав додаткові документи для залучення їх у справу.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач по справі, укладено договір про постачання електричної енергії №31/23 від 01.01.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.5 Договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 31.12.2008р., підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленою печаткою обох підприємств, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Пунктом 3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому активну електроенергію споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Посилання відповідача на той факт, що порядок оплати рахунків було змінено додатковою угодою від 15.09.2008р. до договору №31/23 від 01.01.2006р. є безпідставними та судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

По-перше, додаткова угода від 15.09.2008р. не узгоджена сторонами та до неї складений протокол розбіжностей від 29.09.2008р. Протокол розбіжностей сторонами не підписаний та не скріплений їх печатками. Отже, умови щодо внесення змін у Договір не погоджені.

По-друге, посилання відповідача на ст.181 господарського кодексу України є безпідставними з огляду на той факт, що приписи цієї статті регулюють умови укладення договорів, а не внесення змін до них.

Таким чином, порядок розрахунків та строк оплати виставлених за спожиту електроенергію рахунків регулюється саме додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору (пункт 3 цього додатку).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у лютому – квітні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийняття-передачі за вказаний період, а також відповідачем.

При цьому, з матеріалів справи, зокрема з протоколу засідання комісії ВАТ „Донецькобленерго” №940 від 31.05.2010р. вбачається, що позивачем вирішено здійснити сторнування за договором №31 КП „Компанія „Вода Донбасу” Слов’янське РПУ за активну електроенергію за період квітень 2010р. в обсязі 1938 кВт на суму 1127,92 грн. з ПДВ. Даний факт також підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним у лютому – квітні 2010р. електричної енергії в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виник борг за активну електроенергію в сумі 118932, 94 грн., який підтверджено матеріалами справи, визнано відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 10.03.2010р. по 24.06.2010р. 3% річних в сумі 714, 03 грн. та за березень 2010р. інфляційні в сумі 252, 56грн.

Перевіряючи представлені розрахунки, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно здійснені нарахування 3% річних на суму 1127,92 грн. за квітень 2010р., оскільки зазначена сума була сторнована самим позивачем, про що свідчить вищевказаний протокол №940 від 31.05.2010р.

У зв’язку з наведеним, інфляційні та 3% річних перераховані судом у відповідності до приписів діючого законодавства та умов Договору і відповідно складають:

3% річних – 712, 27 грн.

інфляційні – 252, 56 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення інфляційних в сумі 252, 56грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, 3% річних – частково в сумі 712, 27 грн.

Вимоги щодо стягнення 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку із безпідставним нарахуванням річних на сторновану суму за квітень 2010р. у розмірі 1127,92грн.

Розрахунок відповідача 3% річних і інфляційних та посилання на той факт, що термін для сплати рахунків складає 10 днів, відповідно до неукладеної додаткової угоди, судом до уваги не приймається з викладених вище обставин.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 11.07.2007р. до Договору, підписаною обома сторона та скріпленою печатками обох підприємств, за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4796, 73 грн. за період з 10.03.2010р. по 24.06.2010р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає умовам Договору та приписам чинного законодавства.

Разом з цим, позивачем безпідставно здійснені нарахування пені на суму 1127,92 грн. за квітень 2010р., оскільки зазначена сума була сторнована самим позивачем, про що свідчить вищевказаний протокол №940 від 31.05.2010р.

У зв’язку з наведеним, пеня перерахована судом у відповідності до приписів діючого законодавства та умов Договору і відповідно складає 4784, 06 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в сумі 12, 67 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку із безпідставним нарахуванням пені на сторновану суму за квітень 2010р. у розмірі 1127,92грн.

Розрахунок пені, наданий відповідачем, з посиланням на той факт, що термін для сплати рахунків складає 10 днів, відповідно до неукладеної додаткової угоди, судом до уваги не приймається з викладених вище обставин.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 90%.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є постачальником технічної води для промислових підприємств Донецької області, та забезпечуючим населення Донецької області питною водою, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, про що надав відповідні довідки від 08.09.2010р. Також відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим згідно балансу та звіту про фінансові результати, які залучені за клопотанням відповідача у справу.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є суб’єктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договори укладені з ДП „Енергоринок”, постанови НКРЕ України №409 від 09.04.2009р., №1431 від 18.12.2009р., постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” від 01.10.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р. та баланс станом на 31.12.2009р.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке знаходиться в управлінні Донецької обласної ради, згідно балансу та звіту про фінансові результати є збитковим підприємством, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 3827, 25 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у зв’язку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення строком на 6 місяців.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є постачальником технічної води для промислових підприємств Донецької області, та забезпечуючим населення Донецької області питною водою, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання, про що надав відповідні довідки від 08.09.2010р. Також відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим згідно балансу та звіту про фінансові результати, які залучені за клопотанням відповідача у справу.

Позивач проти відстрочки суми заборгованості заперечив, посилаючись на той факт, що позивач по справі є суб’єктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договори укладені з ДП „Енергоринок”, постанови НКРЕ України №409 від 09.04.2009р., №1431 від 18.12.2009р., постанову Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” від 01.10.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р. та баланс станом на 31.12.2009р.

Враховуючи вищевикладене, недоведеність відповідачем того факту, що негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану його підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан та той факт, що за клопотанням відповідача судом вже зменшено розмір штрафних санкцій (пені), суд дійшов висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення боргу – 118932, 94 грн., пені – 4796, 73 грн., інфляційні нарахування – 252, 56 грн., 3% річних – 714, 03 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання 260373051296 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130903) – заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 118932, 94 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26004305551560 у філії ЦВМ Промінвестбанку м.Горлівка у Донецькій області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903) – пеню в сумі 3827, 25 грн., 3% річних в сумі 712, 27 грн., інфляційні в сумі 252, 56 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – державне мито в сумі 1246, 81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235, 97 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку відповідно до діючого законодавства.

Повний текст рішення підписаний 15.09.2010р.

Суддя