Рішення № 11202272, 13.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.10 р.                     Справа № 28/149                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк”, м. Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ будівельних матеріалів”, м. Донецьк

про стягнення 111147,38грн.

Представники сторін:

Від позивача: Остапець С.В.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Банк „Демарк”, м. Чернігів, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ будівельних матеріалів”, м. Донецьк про стягнення 111147,38грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов’язання за кредитним договором №74-062 від 28.05.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 06.08.2010р. порушив провадження у справі №28/149.

Відповідно до роз’яснень позовних вимог № 03/12-4684 від 17.08.2010р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за кредитним договором в розмірі 111147,38грн., з яких 50000,00 грн. – основний борг за кредитом, 21375,03 грн. – заборгованість по відсоткам, 13941,12 грн. – пеня за порушення строку сплати кредиту, 2881,23 грн. – пеню за порушення строку сплати відсотків, 22950,00 грн. – штраф за порушення строку подання звітності. Суд приймає до уваги уточнені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 83054, м.Донецьк, вул. Економічна, 34.

Згідно з довідкою з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 13.08.2010р. юридичною адресою відповідача є: 83054, м.Донецьк, вул. Економічна, 34.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 28.05.2008року між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк”, м. Чернігів (правонаступником якого є позивач) (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Світ будівельних матеріалів”, м. Донецьк (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір №74-062 (договір), відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 50000,00грн., з кінцевим строком повернення та погашення основної суми заборгованості згідно додатку 1, який є невід’ємною частиною цього договору (п. 3.1. договору).

Додатком № 1 до даного договору сторони встановили графік погашення кредиту: 30.01.2009р. – 10000,00 грн.; 27.02.2009р. – 10000,00 грн.; 31.03.2009р. – 10000,00 грн., 30.04.2009р. – 10000,00 грн., 27.05.2009р. – 10000,00 грн.

Кредит надається позичальнику для поточної діяльності (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4.1. договору позичальник зобов’язаний погасити кредит у строк з кінцевим строком повернення та погашення основної суми заборгованості згідно додатку 1, який є невід’ємною частиною цього договору.

Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 28% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту (п.3.5.1. договору).

У разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку – 30% річних (п. 7.3. договору).

За своєю правовою природою договір №74-062 від 28.05.2008р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов’язань) умовами таких договорів.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Надання кредиту банком позичальнику підтверджується матеріалами справи, а саме меморіальним ордером №74-062 від 29.05.2008р.

Позивач доводить, що заборгованість відповідача за кредитним договором №74-062 від 28.05.2008р. становить 50000,00 грн.– заборгованість по кредиту, що підтверджується матеріалами справи.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідачу позивач нарахував відсотки, які не були сплачені відповідачем в сумі 21375,03грн. В підтвердження зазначеної заборгованості по відсоткам суду надані виписки банку та розрахунок заборгованості.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплати цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 50000,00грн., за відсотками в розмірі 21375,03 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом її розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 7.4. договору).

У разі порушення строків сплати відсотків за кредитом, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 7.5. договору).

Банк нарахував пеню по заборгованості за кредитом в розмірі 13941,12грн. за період з 31.01.2009р. по 28.07.2010р. та за відсоткам в розмірі 2881,23грн. за період з 01.02.2009р. по 28.07.2010р.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що п.п. 7.4, 7.5. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку за кожний день прострочення пеню, яка нараховується банком з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості. Тобто сторони домовились про інший порядок нарахування пені.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення суму штрафу в розмірі 22950,00грн. за порушення умов п.5.3.1. кредитного договору за період з 26.04.2009р. по 28.07.2010р.

У разі порушення строків подання звітності зазначеної в п. 5.3.1. цього договору банк має право стягнути з позичальника штраф в розмірі 50,00 грн. за кожен день порушення строку подання звітності, включаючи день подання (п. 7.7. договору).

Протягом строку чинності цього договору позичальник повинен не пізніше 25 числа кожного першого місяця кварталу подавати у банк копії фінансових звітів за попередній квартал бухгалтерський баланс (форма №1) з розшифровкою основних показників, звіт про фінансові результати та їх використання (форма №2). Річна звітність має бути подана не пізніше 20 лютого року наступного за звітним (п. 5.3.1. договору).

Доказів подання звітності відповідачем позивачу 25.04.2009р., 25.07.2009р., 25.10.2009р., 25.01.2010р., 25.04.2010р. – квартальний звіт, 20.02.2010р. – річний звіт відповідно до п. 5.3.1. договору суду відповідачем не представлено.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки в п. 7.7. договору передбачено стягнення штрафних санкцій за кожен день порушення строку подання звітності, суд зазначає, що по своєї правовій суті означена санкція є пенею.

Ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що передбачена п. 7.7. договору пеня за кожен день порушення строку подання звітності не суперечить вимогам чинного законодавства.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу (пені) в розмірі 22950,00грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк”, м. Чернігів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що за висновками суду, з боку відповідача встановлено наявність неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк”, м. Чернігів, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ будівельних матеріалів”, м. Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ будівельних матеріалів” (83054, м.Донецьк, вул. Економічна, 34, ЄДРПОУ 32688794) користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” (14000, м.Чернігів, вул. Комсомольська, ЄДРПОУ 19357516) 50000,00 грн. – основний борг за кредитом, 21375,03 грн. – заборгованість по відсоткам, 13941,12 грн. – пеня за порушення строку сплати кредиту, 2881,23 грн. – пеню за порушення строку сплати відсотків, 22950,00 грн. – штраф (пеня) за порушення строку подання звітності та судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1111,47грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2010р.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2010р.