Рішення № 11202273, 13.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.10 р.                     Справа № 28/123                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Формат Донецьк”, м. Донецьк

про стягнення 380071,98 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Семенько Р.А.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Формат Донецьк”, м. Донецьк, про стягнення 380071,98 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на кредитний договір №012/08-1/0882 від 28.11.2005р., додаткові угоди та додатки до даного договору, платіжне доручення №800 від 29.12.2009р., виписки банку, лист-вимогу від 18.06.2010р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.07.2010р. порушив провадження у справі № 28/123.

Відповідно до заяви №23-32/8726 від 14.07.2010р. про забезпечення позову в порядку ст. 67 ГПК України позивач просить суд накласти арешт на автомобіль марки BMW, 2004 року виписку, державний реєстраційний № АН9006 СО, що належить ТОВ “Формат Донецьк”; обмежити право ТОВ “Формат Донецьк” (ЄДРПОУ 31872368) користуватися предметом договору застави транспортного засобу №014/07-175/078 від 06.11.2009р., а саме: автомобіль марки BMW, 2004 року виписку, шасі WBANA51000В044208, державний реєстраційний № АН 9006 СО, зареєстрований ВРЕВ №2 м.Донецька при УДАІ ГУ УМВСУ в Донецькій області 08.01.2008р., свідоцтво про реєстрацію АНС 130018 від 08.01.2008р., шляхом передачі його на зберігання заставодержателю ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції до вирішення питання по суті, для цього зобов’язати заставодавця здійснити передачу такого майна банку.

20.07.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла додаткова заява №23-32/8727 від 14.07.2010р. про забезпечення позову в порядку ст. 67 ГПК України, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на п/р №26065051700071 відкритий у РУПАТ КБ „ПриватБанк” м.Донецьк, МФО 335496, 83000, м.Донецьк, вул. Октябрська, 82а, валюта: гривня, тел. 332-39-49; п/р № 26003301000842 відкритий у Донецькій філії ПАТ „Банк Форум” м.Донецьк, МФО 394631, м.Донецьк – 01, пр-т Комсомольський, 28, валюта: гривня, тел. 335-19-11, що належать ТОВ „Формат Донецьк”, ЄДРПОУ 31872368; витребувати довідку ДПА у Донецькій області (83048, м.Донецьк, вул. Артема, 114) про наявність існуючих рахунків зареєстрованих за ТОВ „Формат Донецьк”, ЄДРПОУ 31872368; в порядку ч. 4 ст. 38 ГПК України уповноважити на одержання вказаного доказу представника Донецької обласної Дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”; заборонити ТОВ „Формат Донецьк” відкривати нові рахунки у банківських установах.

26.08.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява №23/32-10421 від 25.08.2010р. про конкретизацію позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 231447,89грн., в т.ч. 170383,24 грн. – заборгованість за кредитом, 54949,53 грн. – заборгованість за відсотками, 3042,01 – пеня за порушення строку погашення заборгованості за кредитом, 3073,11 грн. – пеня за порушення строку заборгованості за відсотками. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).

Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: 83012, м.Донецьк, вул.Горнова, б. 2 д.

Відповідно до довідки з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 02.08.2010р. юридичною адресою відповідача є: 83012, м.Донецьк, вул.Горнова, б. 2 д.

Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ухвали суду відповідачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції АППБ „Аваль” (правонаступником якого є позивач) (кредитор), та відповідачем, Товариством з обмеженою “Формат Донецьк” (позичальником), було укладено кредитний договір №012/08-1/0882 від 28.11.2005р. (договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов’язки, визначені цим договором (п. 1 додаткової угоди №012/08-1/0882/3 від 28.12.2009р. до договору). При цьому позичальник та кредитор домовились про наступний порядок надання кредиту: сума кредитного ліміту, валюта кредиту: кредитний ліміт 344271,31грн. та 120000,00 Євро; цільове використання кредиту: кредит в сумі 120000,00 Євро надається на придбання цифрового друкувального комплексу на базі принтера великого формату Scitex XL Get Premium 3c; кредит в сумі 344271,31грн. надається на рефінансування заборгованості/частини заборгованості за під лімітом в іноземній валюті; дата остаточного погашення кредиту: підліміт в іноземній валюті – 120000,00 Євро – в день отримання траншу кредиту на рефінансування; підліміт в гривні – 344271,31 грн. – згідно графіку, остаточне погашення 30.11.2011р. (п.п. 1.1.1.-1.1.4 додаткової угоди №012/08-1/0882/3 від 28.12.2009р. до договору).

Процента ставка: 13% річних за користування 1-им траншем кредиту в Євро, 28 % за користування 2-им траншем кредиту в гривні (п. 3 додаткової угоди №012/08-1/0882/3 від 28.12.2009р. до договору).

Додатком №1 (нова редакція) до кредитного договору сторони визначили графік повернення кредиту (щомісячно) та сплати інших платежів.

Сторони встановлюють, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених цим договором.

У випадку невиконання позичальником п.п.6.1, 6.3, 6.4, 6.6, 6.8, 6.9 цього договору кредитор має право негайно обмежити надання кредиту або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції (п. 7.4 договору).

Надання кредиту банком позичальнику в розмірі 344271,31 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №800 від 29.12.2009р.

За твердженням позивача відповідач прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором №012/08-1/0882 від 28.11.2005р. належним чином не виконував; повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснив, що підтверджується виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 18.06.2010р., яким повідомив, що відповідачем порушуються умови кредитного договору, в результаті чого утворилася заборгованість. Вимагав достроково, до 22.07.2010р., погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 1142993,47 грн. На листі є позначка отримав 21.06.2010р. підпис та прізвище керівника відповідача, в зв’язку з чим суд дійшов висновку що вимога була отримана представником відповідача.

Вимога про дострокове повернення кредитної заборгованості, що викладена в листі, залишена відповідачем без відповіді та задоволення, доказів погашення заборгованості відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Позивач наполягає, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 231447,89грн., з них: 170383,24грн. - за кредитом, 54949,53грн.–по відсотках, 3042,01 грн. - пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості, 3073,11 грн. - пені за порушення строків сплати відсотків; не сплачена відповідачем, та вимагається до стягнення.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №012/08-1/0882 від 28.11.2005р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач порушив умови договору та не повертав кредитні кошти відповідно до встановленого графіку (відповідачем не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором), позивач направив відповідачу лист-вимогу від 18.06.2010р., з вимогою дострокового повернення позики, що залишилася, сплати процентів, пені.

Не виконання зобов’язання за кредитним договором №012/08-1/0882 від 28.11.2005р. підтверджується банківськими виписками з рахунків, наявними в матеріалах справи. Доказів перерахування вказаних сум на рахунок кредитору відповідачем до матеріалів справи не представлено.

В зв’язку з вищевикладеним судом задовольняються вимоги в сумі заборгованості за кредитом – 170383,24 грн., заборгованість за відсотками в сумі 54949,53грн.

Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 3042,01грн. за період з 01.01.2010р. по 05.08.2010р. та пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 3073,11 грн. за період з 01.01.2010р. по 25.08.2010р.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п.п 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення – для кредитів, наданих в національній валюті України, або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення – для кредитів, наданих в іноземній валюті (п. 10.2 кредитного договору).

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що умови пункту 10.2. кредитного договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися з моменту виникнення права вимоги у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Суд зазначає, що позивачем нарахування пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості здійснювалось з урахуванням ч. 6 ст.232 ГК України.

Здійснивши перерахунок пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 3042,01грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд зазначає, що позивачем нарахування пені за порушення строків погашення відсотків здійснювалось без урахуванням ч. 6 ст.232 ГК України.

Здійснивши перерахунок пені за порушення строків погашення відсотків, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 3073,11 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 2967,92грн.

Відповідно до заяви №23-32/8726 від 14.07.2010р. про забезпечення позову в порядку ст. 67 ГПК України позивач просить суд накласти арешт на автомобіль марки BMW, 2004 року виписку, державний реєстраційний № АН 9006 СО, що належить ТОВ “Формат Донецьк”; обмежити право ТОВ “Формат Донецьк” (ЄДРПОУ 31872368) користуватися предметом договору застави транспортного засобу №014/07-175/078 від 06.11.2009р., а саме: автомобіль марки BMW, 2004 року виписку, шасі WBANA51000В044208, державний реєстраційний № АН 9006 СО, зареєстрований ВРЕВ №2 м.Донецька при УДАІ ГУ УМВСУ в Донецькій області 08.01.2008р., свідоцтво про реєстрацію АНС 130018 від 08.01.2008р., шляхом передачі його на зберігання заставодержателю ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції до вирішення питання по суті, для цього зобов’язати заставодавця здійснити передачу такого майна банку.

20.07.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла додаткова заява №23-32/8727 від 14.07.2010р. про забезпечення позову в порядку ст. 67 ГПК України, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на п/р №26065051700071 відкритий у РУПАТ КБ „ПриватБанк” м.Донецьк, МФО 335496, 83000, м.Донецьк, вул. Октябрська, 82а, валюта: гривня, тел. 332-39-49; п/р № 26003301000842 відкритий у Донецькій філії ПАТ „Банк Форум” м.Донецьк, МФО 394631, м.Донецьк – 01, пр-т Комсомольський, 28, валюта: гривня, тел. 335-19-11, що належать ТОВ „Формат Донецьк”, ЄДРПОУ 31872368; витребувати довідку ДПА у Донецькій області (83048, м.Донецьк, вул. Артема, 114) про наявність існуючих рахунків зареєстрованих за ТОВ „Формат Донецьк”, ЄДРПОУ 31872368; в порядку ч. 4 ст. 38 ГПК України уповноважити на одержання вказаного доказу представника Донецької обласної Дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”; заборонити ТОВ „Формат Донецьк” відкривати нові рахунки у банківських установах.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень суд вважає, що задоволення клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Позивачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів як вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження автомобіля , так і намірів здійснення таких дій. Водночас, судом також враховується той факт, що згідно укладеного між сторонами договору застави, його відчуження можливе виключно за згодою позивача – отже, позивач вимагає застосування заходу забезпечення, існування якого безпосередньо випливає із приписів Закону України „Про заставу”.

Позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Суд також не вбачає підстав для витребувати довідки ДПА у Донецькій області про наявність існуючих рахунків зареєстрованих за ТОВ „Формат Донецьк”; заборони ТОВ „Формат Донецьк” відкривати нові рахунки у банківських установах.

Таким чином суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 47, 49, 66, 67, 69, 75, 77, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Формат Донецьк”, м. Донецьк, частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Формат Донецьк” (83012, м.Донецьк, вул.Горнова, б. 2 д, ЄДРПОУ 31872368) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076) заборгованості за кредитом в сумі 170383,24 грн., заборгованість за відсотками в сумі 54949,53грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 3042,01грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 2967,92грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3800,72грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 13.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2010р.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2010р.