Рішення № 11201690, 07.07.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 липня 2010 р.           Справа 7/108-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Пластик-Україна", м. Київ.

до: Відкритого акціонерного товариства "Вінницяпостач", м. Вінниця.

про стягнення 1181,85 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : не з'явився.

відповідача : Нікітченко В.П. - довіреність № 1/5-61 від 06.07.2010 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява про стягнення з ВАТ "Вінницяпостач" на користь ТОВ "ТД Пластик-Україна" 1181,85 грн., з яких 1119,00 грн. основного боргу та 62,85 грн. пені.

Ухвалою від 09.06.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/108-10 та призначено до розгляду на 07.07.2010 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 14.06.2010 року, що вбачається з поштового повідомлення № 20069370.

Разом з тим 29.06.2010 року до суду надійшов цілий ряд документів які витребовувались від позивача серед яких лист № 08/48 від 24.06.2010 року в якому позивач вказує, що станом на 24.06.2010 року сума основного боргу у розмірі 1119,00 грн. відповідачем погашена у зв'язку з чим останній просить суд припинити провадження у справі в цій частині. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 62,85 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні відповідачем надано платіжні доручення № 4966 від 16.06.2010 року, № 4983 від 22.06.2010 року та № 5001 від 23.06.2010 року, якими підтверджується факт погашення відповідачем боргу перед позивачем на загальну суму 1119,00 грн..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.12.2008 року між ТОВ ТД "Пластик-Україна" (Постачальник) та ВАТ "Вінницяпостач" (Покупець) укладено договір поставки № 11.

За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити вироби з пластмас за цінами, в кількості, терміни і на умовах, що передбачені даним Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Відповідно до видаткової накладної № 173 від 21.01.2010 року позивач поставив відповідачу вироби із пластмас на суму 1119,00 грн..

У зв'язку з тим, що розрахунок за отриманий товар не було проведено позивач звернувся до відповідача з претензією № 08/14 від 09.04.2010 року про погашення боргу, а після того як претензія залишилась без відповіді звернувся з позовом до суду.

Разом з тим, як встановлено судом, на момент вирішення спору по суті відповідач повністю погасив свою заборгованість перед позивачем, в підтвердження чого суду надано платіжні доручення № 4966 від 16.06.2010 року, № 4983 від 22.06.2010 року та № 5001 від 23.06.2010 року, якими підтверджується факт погашення відповідачем боргу перед позивачем на загальну суму 1119,00 грн..

Таким чином відповідач повністю погасив заборгованість перед позивачем вже після звернення останнього до суду.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 1119,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 62,85 грн. грн. пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 6.2 укладеного Договору передбачено, що у разі нездійснення оплати за товар в терміни, передбачені цим Договором Покупець сплачує на вимогу Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов'язання.

Однак відповідач в судовому засіданні в усному поясненні просить врахувати при винесенні рішення тяжкий фінансовий стан підприємства та те, що ним повністю погашено суму боргу після порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене стосовно стягнення пені суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення пені враховуючи наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Також суд взяв до уваги п.3.9.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" якому зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки суд взяв до уваги те, що відповідач повністю погасив заборгованість після порушення провадження у справі.

Враховуючи викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує розмір заявленої до стягнення пені до 20,00 грн..

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням припинення провадження в частині стягнення основного боргу та зменшення розміру пені.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України з урахуванням того, що спір доведено до суду з його вини.

Також при розподілі судових витрат суд враховує п.6.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

За письмовим клопотанням відповідача 07.07.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінницяпостач", вул. Гонти, 24, м. Вінниця, 21000 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ 01880658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Пластик-Україна", вул. Шахтарська, 5, м. Київ, 04074 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ 30441111) - 20 грн. 00 коп. пені, 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Провадження в частині стягнення основного боргу припинити відповідно до п. 1-1, ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. В решті позову відмовити.

6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 липня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Шахтарська, 5, м. Київ, 04074.

3 - відповідачу - вул. Гонти, 24, м. Вінниця, 21000.