Рішення № 11201619, 22.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 червня 2010 р.           Справа 4/88-10

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання А. Логінов

за участю представників:

позивача : Соколова Н.А. - за довіреністю № 786 від 09.06.2010 р.;

відповідача : не з"явився з невідомих для суду причин

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" (вул. Щорса, 29, м. Коростишів, Житомирська область, 12500) до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експерементальний завод деревинних матеріалів" (вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область) про стягнення 20256,86 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору купівлі - продажу продукції № 34 від 21.03.2007 року та договору поставки лісопродукції № 57 від 05.05.2008 року.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвали від 18.05.2010 р. про явку в судове засідання повноважного представника не виконав. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві та отримана відповідачем 26.05.2010 року, що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 20012166. Це розцінюється судом як належне повідомлення останнього про дату, час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду справи за його участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги з підстав вказаних в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд з’ясував, що позовні вимоги на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 20256, 86 грн. боргу.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

21.03.2007 року між позивачем ( за договором "Постачальник") та відповідачем (за договором "Покупець") був укладений договір купівлі - продажу продукції № 34. Відповідно до п.1.1, п.2.2 договору постачальник зобов"язався поставити, а покупець оплатити і прийняти лісопродукцію - техсировину хвойну та різнолистяну. Згідно п.7.1 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та продовжується до повного виконання сторонами зобов"язань по даному договору.

05.05.2008 року між позивачем (в договорі "Постачальник") та відповідачем (в договорі "Покупець") був укладений договір поставки лісопродукції № 57, згідно п.1.1 якого постачальник зобов"язався в 2008 році заготовити і відвантажити покупцю технологічну тріску згідно протоколу погодження ціни, який являється невід"ємною частиною договору. Згідно п.3.3, 5.1, 5.2 договору оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом 5 днів після прийняття її на склад покупця. Поставка продукції проводиться залізничним транспортом в відповідності з технічними умовами завантаження і кріплення вантажів на умовах Франко-склад покупця, датою відвантаження вважається дата, вказана в товарно-транспортних накладних.

На виконання вимог вказаних договорів позивачем поставлено відповідачу лісоматеріалів - техсировину хвойну та різнолистяну, тріску технологічну на суму 45227,56 грн., що стверджується товарно - транспортними накладними : № 021615 від 29.01.2008 р. на суму 1944, 96 грн., № 022543 від 01.02.2008 р. на суму 2150, 40 грн., № 022544 від 01.02.2008 р. на суму 2334, 72 грн., № 024704 від 04.02.2008 р. на суму 2334, 72 грн., № 024705 від 05.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 024714 від 07.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 024715 від 07.02.2008 р. на суму 2688, 00 грн., № 024720 від 08.02.2008 року на суму 2918, 40 грн., № 024723 від 09.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 024724 від 11.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 024735 від 13.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 024742 від 14.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 024750 від 15.02.2008 р. на суму 2918, 40 грн., № 031632 від 02.07.2008 р. на суму 880, 00 грн., № 033117 від 15.09.2008 р. на суму 1200 грн., № 033138 від 25.09.2008 р. на суму 1360, 00 грн., № 034372 від 03.10.2008 р. на суму 1280, 00 грн., № 034380 від 06.10.2008 р. на суму 1280, 00 грн., № 034391 від 09.10.2008 р. на суму 1280, 00 грн., № 034400 від 14.10.2008 р. на суму 1280, 00 грн., № 034889 від 18.10.2008 р. на суму 1867, 56 грн.

Лісоматеріали отримав Ревяко І.Й. по довіреностях № 29 від 01.10.2008 р., серії ЯОЛ № 664065 від 01.01.2008 р., серії ЯОЛ № 664160 від 01.02.2008 р. та Бур В.С. по довіреності серії ЯПЖ № 922784 від 24.07.2008 р. Однак свої зобов'язання згідно вказаних договорів відповідач виконав частково в сумі 25000, 00 грн., що стверджується банківською випискою по рахунку № 260081293 з 01.01.2008 р. до 14.06.2010 р. Доказів про оплату позивачу за поставлені лісоматеріали в більшій сумі ніж 25000 грн. відповідач суду не надав.

Таким чином, станом на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за договорами складає 20256, 86 грн.(45227, 56 грн. - 25000,00 + 29, 30 грн. (залишок на 01.01.2008 р.), що підтверджується і актом звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами. Це і стало причиною виникнення спору.

З огляду на предмет і характер зобов‘язань взятих сторонами в договорах № 34 від 21.03.2007 р., № 57 від 05.05.2008 р., між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 54 “Купівля-продаж. Загальні положення”, ст. 655, 656 ЦК України (договір купівлі-продажу), ст.712 ЦК України. Відповідно до вказаних статей за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів купівлі-продажу, якщо це не суперечить суті зобов‘язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 20256,86 грн. боргу за поставлену лісопродукцію.

В зв’язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати позивача на держмито в сумі 202, 56 грн., на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Позивач при позовних вимогах в сумі 20256, 86 грн. відповідно до п."а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" мав сплатити до Державного бюджету держмито в розмірі 202 грн.56 коп. Фактично згідно платіжного доручення № 1108 від 11.05.2010 р. сплатив 102 грн. держмита, що менше на 100 грн.56 коп. від встановленого розміру. Тому державне мито в сумі 156 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету.

Керуючись викладеним, ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 712 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 33, 36, 43, ст.49, ст.75, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України,ст.3 Декрету КМУ "про державне мито" -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити в сумі 20256, 86 грн. боргу за поставлену лісопродукцію. Судові витрати в сумі 202 грн. 56 коп. держмита, 236 грн. на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експерементальний завод деревинних матеріалів", код ЄДРПОУ 05412693 (вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область) на користь Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство", код ЄДРПОУ 00991858 (вул. Щорса, 29, м. Коростишів, Житомирська область, 12500)20256, 86 грн. боргу за поставлену лісопродукцію, витрати на держмито в сумі 202, 56 грн., на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство", код ЄДРПОУ 00991858 (вул. Щорса, 29, м. Коростишів, Житомирська область, 12500)в дохід Державного бюджету 156 грн. держмита. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4.Копії даного рішення направити рекомендованою поштою позивачу, відповідачу або вручити їх повноважним представникам під розписку.

          Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.06.2010 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 29.06.2010р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Щорса, 29, м. Коростишів, Житомирська область, 12500)

3 - відповідачу (вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область)