Ухвала суду № 1119697, 24.07.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                            № К-3778/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Степашка О. І.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дослідно-експериментальний механічний завод”

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. у справі № 23/545/06-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дослідно-експериментальний механічний завод”

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Белікова К. Г., Саєнток О. Ю.,

відповідача – Заболотній О. А., Парджиані Н. Т.,

встановив:

      Відкритим акціонерним товариством “Дослідно-експериментальний механічний завод”подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя від 15.11.2004р. № 0000142602/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 764889 грн., в т. ч. 535710 грн. основного платежу та 229179 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000082602/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 281826 грн., в т. ч. 187884 грн. основного платежу та 93942 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000092602/0 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 228027 грн. та сплати штрафних санкцій в розмірі 114013 грн. 52 коп.

      Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2006р. у справі № 23/545/06-АП позов задоволено.

      В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що: спірні операції позивача з реалізації труб не є збитковими та такими, що протирічать меті господарської діяльності, а тому відносяться до господарської діяльності; позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на придбання труб та витрати за договорами комісії; при  придбанні труб та оплаті послуг комісіонерів суми податку на додану вартість сплачені і у зв’язку з цим завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в позивача відсутнє.

      Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р.постанову від 20.09.2006р. по даній справі скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

      При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття такого рішення вказано те, що укладення договорів купівлі-продажу труб та їх подальша реалізація на експорт згідно договорів комісії не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу, як умови віднесення пов’язаних з цим витрат до складу валових і як наслідок до складу податкового кредиту.

      Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 1.32. ст. 1, п. 3.1. ст. 3, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

      Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.

      Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з придбання та експорту товарів за період з 01.07.2003р. по 31.03.2004р. Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя складено акт № 46-Д/26-20/01033326 від 09.11.2004р. в якому зазначено виявлення заниження позивачем податку на прибуток в сумі 535710 грн., заниження позитивного значення та завищення від’ємного значення чистої суми податкових зобов’язань по ПДВ в розмірі, відповідно, 187884 грн. та 228027 грн. у зв’язку із здійсненням зазначених операцій зі збитками, що протирічить меті господарської діяльності.

      15.11.2004р. на підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000142602/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 764889 грн., в т. ч. 535710 грн. основного платежу та 229179 грн. штрафних (фінансових) санкцій,       № 0000082602/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 281826 грн., в т. ч. 187884 грн. основного платежу та 93942 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000092602/0 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 228027 грн. та сплати штрафних санкцій в розмірі 114013 грн. 52 коп.

      Згідно п. 1.32. ст. 1, п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції станом на момент здійснення спірних операцій) господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою; об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

      Відповідно до п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

      Згідно пп. пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на момент здійснення спірних операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

      На підставі зазначених положень з посиланням на відповідні матеріали справи господарський суд першої інстанції правомірно встановив здійснення позивачем спірних операцій без будь-яких збитків, тобто саме як господарської діяльності та дійшов вірного висновку про правомірне та відповідне нормам чинного законодавства віднесення ним до складу валових витрат витрати, пов’язані із здійсненням цих операцій, віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані та сплачені по даним операціям, а, отже, відсутність завищення сум бюджетного відшкодування з ПДВ і, як наслідок, неправомірне прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

      Таким чином, посилання апеляційного господарського суду спростовуються вищенаведеним.

      За вказаних обставин, зважаючи на порушення норм матеріального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції – залишенню в силі як така, що прийнята відповідно до закону і скасована помилково.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Касаційну скаргу задовольнити.

      Скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. та залишити в силі постанову Господарського суду Запорізької області від 20.09.2006р. у справі № 23/545/06-АП.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                               Степашко О. І.

(підпис)                               Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.