Ухвала суду № 1119710, 28.08.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Гончар Л.Я., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Юрченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Варвинської міжрайонної Державної податкової інспекції на постанову господарського суду м. Києва від 27.09.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2007р. у справі за позовом ВАТ «Укрнафта» в особі Гнідинцівського газопереробного заводу до Варненської міжрайонної Державної податкової інспекції, Київської торгово-промислової палати про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-7093/07

Доповідач Фадєєва Н.М.

У січні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 27 грудня 2004 року №0000472302/0, від 22 січня 2005 року №0000472302/1 з нарахуванням податкового зобов'язання з акцизного збору щодо бензину моторного для автомобілів, від 27 грудня 2004 року №0000452302/0, від 22 січня 2005 року №0000452302/1 з нарахуванням податкового зобов'язання з податку на додану вартість, 27 грудня 2004 року №0000462302/0, від 22 січня 2005 року №0000462302/1 з нарахуванням податкового зобов'язання з податку на прибуток. Крім того, позивач просить визнати недійсним висновок Київської торгово-промислової палати №К-5385 від 10 листопада 2004 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 27 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2004 року №0000472302/0, від 22 січня 2005 року №0000472302/1, від 27 грудня 2004 року №0000452302/0, від 22 січня 2005 року №0000452302/1, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області подала касаційну скарну до Вищого адміністративного суду України, зазначивши, що судами порушено норми матеріального права, а саме: Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 року №18-92, Закону України „Про ставки акцизного збору та ввізного мита" від 11 липня 1996 року №313/96-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. №1863, Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-ІУ, Закону України „Про митний тариф" від 5 квітня 2001 року №2371-111.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що нарахування акцизного збору та податку на додану вартість здійснено на підставі досліджень не уповноваженої особи, а проба продукції, що досліджувались, відібрана з порушенням встановленого порядку, тому висновки Центрального митного управління лабораторних робіт і експертної роботи Державної митної служби України не можуть бути підставою для нарахувань, здійснених податковим органом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення першої та апеляційної інстанції, заперечення позивача, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.12.2004 р. Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області, на підставі висновків акту податкової перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 27 грудня 2004 року №41/23/00136875, було прийнято повідомлення-рішення з нарахуванням податкового зобов'язання з акцизного збору №0000452302/0, податкового зобов'язання з податку на додану вартість №0000462302/0.

Зазначені повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку. Рішеннями про результати розгляду первинних скарг Варвинська

міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області від 22.01.2005 р. №37/10/15-014, №36/10/15-014 скарги позивача залишила без задоволення. У зв'язку з цим, 22.01.2005 року Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області прийняла податкові повідомлення-рішення №0000462302/1, №0000452302/1, які містять нарахування, ідентичні нарахуванням, здійсненим в повідомленнях-рішеннях від 27.12.2004 р. №0000452302/0, №0000462302/0.

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали результати досліджень, проведених на замовлення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Центральним митним управлінням лабораторних робіт і експертної роботи Державної митної служби України та листи від 08.11.2004 №45/7-4253-3316, від 18.11.2004 р. №45/7-4498 згідно з якими продукція, вироблена позивачем („бензин газовий стабільний"), відповідає кодам Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які, відповідно до Закону України „Про ставки акцизного збору та ввізного мита", підлягають оподаткуванню акцизним збором.

Відповідно до Положення про Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи, затвердженого наказом від 29 березня 2004 року №220 Державною митною службою України, управління лабораторних досліджень та експертної роботи здійснює експертно-дослідну та науково-методичну діяльність у митних цілях.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразка" від 12.12.2002 №1862 встановлений порядок відбору проб і зразків за дорученням інших органів державного контролю. Згідно п. 6 Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразка взяття (надання) проб і зразків оформлюється актом за формою, затвердженою Держмитслужбою.

Відбір зразків (проб) на Гнідинцівському газопереробному заводі ВАТ "Укрнафта" був оформлений актом відбору зразків №1, форма якого затверджена наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 03.06.2002 року №321.

Відповідність продукції вимогам, встановленим законодавством згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 №46-93, ст.ст.1, 7 Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 №2406-111, підтверджується сертифікатом відповідності.

Згідно з сертифікатом відповідності ВБ№3 29925 „МАСМА-СЕПРО", виданого на підставі дослідження бензину газового стабільного, який вироблявся позивачем, даний товар не є підакцизним.

Таким чином, судами правильно дана оцінка неможливості застосування висновків Центрального митного управління лабораторних робіт і експертної роботи Державної митної служби України до правовідносин між платником податків та податковим органом, оскільки такі висновки обов'язкові лише для громадян та юридичних осіб при здійснені митної справи для забезпечення здійснення митного контролю.

Судами також встановлено, що Київською торгово-промисловою палатою України виготовлений експертний висновок від 10.11.2004 р. №К-5385, згідно з яким бензин газовий стабільний є підакцизним товаром. Зазначений експертний висновок ґрунтується на результатах досліджень Центрального митного управління лабораторних робіт і експертної роботи Державної митної служби України та не включає інші необхідні дослідження.

Крім того, відповідно до висновку Київської торгово-промислової палати України від 05.06.2002 року №К-2934 бензину газовому стабільному, виробленому позивачем, відповідає код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 2709009000, який не є підакцизним.

Судом першої інстанції призначалися для проведення у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз судово-товарознавча та комісійна судово-товарознавча експертизи, висновками яких, відповідно від 15.08.2005 р. №4155 та від 28.07.2006 р. встановити код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності не виявилось за можливе.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність нарахування акцизного збору на бензин газовий стабільний, який вироблявся позивачем у період податкової перевірки.

Оскільки судова колегія погоджується з висновком судів про безпідставне нарахування акцизного збору, визначення бази оподаткування податком на додану вартість шляхом включення акцизного збору здійснено також неправомірно.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 27.09.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменті її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :