Рішення № 111931325, 20.06.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№727/8709/22

Провадження № 2/938/34/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю

третьої особи №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служби у справах дітей Чернівецької міської ради,

третьої особи №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради,

про: визначення місця проживання малолітньої дитини,

та за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: розірвання договору та визначення місця проживання дитини,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., адвоката - Крамар І.І.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи №1: не з`явився;

від третьої особи №2: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Чернівці з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Бойко М.Є. від 19.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, передано на розгляд за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалами Верховинського районного суду від 16.11.2022, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №727/8709/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини повернуто заявнику; позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини залишено без руху.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 06.12.2022 відкрито провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Службу у справах дітей Чернівецької міської ради, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання на 26.12.2022.

Ухвалою суду від 26.12.2022 у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, та за клопотанням представника відповідача, адвоката Никифорака В.М. про відкладення розгляду справи, підготовче засідання було відкладено на 25.01.2023.

Відповідач ОСОБА_2 04.01.2023 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про розірвання договору та визначення місця проживання дитини.

Ухвалою від 09.01.2023 суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору та визначення місця проживання дитини, вимоги за якою об`єднав в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 23.01.2023 задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом, адвоката Никифорака В.М. про проведення підготовчого засідання призначеного судом 25.01.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовчому засіданні 25.01.2023 за участю позивача та відповідача а також їх предстапвників, судом було задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Никифорака В.М. про витребування доказів та витребувано від Державної прикордонної служби України докази - інформацію про час і дати перетину громадянином ОСОБА_1 державного кордону України у період з 01.01.2022 до 31.12.2022. У підготовчому засіданні 25.01.2023 судом оголошено перерву до 20.02.2023.

Ухвалою суду від 09.02.2023 задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом, адвоката Никифорака В.М. про проведення підготовчого засідання призначеного судом 20.02.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 20.02.2023 суд залучив до участі в справі, в якості третьої особи №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування; задовольнив клопотання позивача про виклик свідків; закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 14.03.2023.

Ухвалою суду від 13.03.2023 задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом, адвоката Никифорака В.М. про проведення судового засідання призначеного судом 14.03.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 14.03.2023 оголошено перерву до 05.04.2023 для продовження допиту свідків, у зв`язку з оголошенням в Івано-Франківській області сигналу «Повітряна тривога».

Ухвалою суду від 04.04.2023 задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом, адвоката Никифорака В.М. про проведення судового засідання призначеного судом 05.04.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку із відрядженням головуючого судді (наказ №2102-05/23 від 04.04.2023) судове засідання 05.04.2023 не відбулось. Наступне судове засідання було призначено на 27.04.2023.

Ухвалою суду від 24.04.2023 задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом, адвоката Никифорака В.М. про проведення судового засідання призначеного судом 27.04.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 27.04.2023 оголошувалась перерва до 23.05.2023 для надання можливості учасникам справи прийняти участь в судовому засіданні безпосередньо в приміщенні Верховинського районного суду з метою дослідження доказів долучених сторонами до матеріалів справи.

В судове засідання 23.05.2023 зявився позивач та його представник. Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились. Від представника відповдіача надійшли письмові пояснення в яких він заперечив позовні вимоги за первісним позовом та підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом, а також заява про розгляд справи без участі відповідачки (позивачки за зустрічним позовом) та її представнкиа.

В судовому засіданні 23.05.2023 після дослідження долучених стронами доказів, було оголошено перерву до 20.06.2023 для надання позивачу можливості забезпечити явку дитини - малолітнього ОСОБА_3 , з метою заслуховування його думки з приводу визначення місця його проживання у відповідності до положень ст. 171 Сімейного кодексу України, ст. 45 ЦПК України.

13.06.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про неможливість забезпечення явки дитини ОСОБА_3 до суду. Клопотання мотивоване тим, що дитина знаходиться на «Д» обліку «Атопічний дерматит» та згідно консультації дерматолога від 26.05.2023 у звязку із загостренням хвороби, дитині рекомендовано уникати психоемоційних перенавантажень та простудних захворювань. Згідно психодіагностичного обстеження проведеного практичним психологом Чернівецького ліцею №1 від 30.05.2023, рекомендовано не залучати ОСОБА_3 до участі в судовому засіданні, оскільки суд розташований не за місцем проживання дитини, дитина тривожно відноситься до питань, що стосуються сім`ї, дитині слід уникати ситуацій, які нагадують про розлучення батьків. На думку психолога участь дитини в судовому засіданні може негативно вплинути на психоемоційний стапн дитини, призвести до погіршення стану його здоров`я.

До клопотання представнкиом було долучено копію виписки із медичної картки амбулаторного хворого та інформацію про результати пчиходіагностичного обстеження.

Ухвалою суду від 19.06.2023 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом, адвоката Крамар І.І. про проведення судового засідання призначеного судом 20.06.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 20.06.2023 зявився позивач та представнки позивача, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) та її представник в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

Третя особа №1- Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, не забезпечила явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомила, однак у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника служби.

Третя особа №2 - орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, також не забезпечила явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомила, про дату, час та місце розглду спарви повідомлялась належним чином.

Позивач та його представник просили суд завершувати розгляд справи без участі відповідача та його поредставника, а також без участі представників третіх осіб, оскільки відповідач та третя особа №1, будучи належним чином повідомленими в засідання не з`явились та просять розглядати справу без їх участі, а третя особа №2 будучи належним чином повідомленою, в черговий раз не забезпечила явки представнкиа в судове засідання.

Також позивач та представник позивача просили суд завершувати розгляд спарви без заслуховування думки дитини- малорлітнього ОСОБА_3 , врахувавши при цьому надані позивачем медичні документи щодо огляду дитини лікарем дерматологом та результати проведеного психодіагностичного обстеження.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи без участі відповідача та їїпредставника.

Також суд враховуючи думку сторони позивача щодо завершення розгляду спарви без заслуховування позиції дитини в судовому засіданні з приводу вирішення спору про місце його проживання, надані позивачем рекомедації лікаря дерматолого та практикуючого схилога із навчального закладу, де навчається дитина, враховуючи вік дитини та її психоемоційний стан, приймаючи до уваги , що при розгляді відповідної категорії справ, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає за можливе завершити розгляд спарви на підставі наданих сторонами доказів без заслуховування думки дитини, оскільки таке суперечитиме її інтересам.

В судовому засіданні 20.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що із відповідачем ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Верховинського районного суду від 26.03.2019 було розірвано. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу деякий час проживав з матір`ю ОСОБА_2 .

Рішенням Верховинського районного суду від 06.06.2019 з нього на користь відповідачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону.

В 2019 році дитина виявила бажання проживати з ним. Також дитячий психолог ДНЗ «Вербиченька» при проведенні психологічного обстеження дитини зазначила, що «На запитання «З ким хочеш проживати?» ОСОБА_4 відповів «Не хочу жити з мамою, там грязна підлога».

13.02.2021 між ним та відповідачкою було укладено договір про визначення місця проживання дитини, умов утримання та участі батьків у вихованні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Туманко А.М., відповідно до якого між сторонами досягнуто згоди щодо проживання малолітнього сина разом з ним.

Рішенням Верховинського районного суду від 24.05.2021 припинено стягнення аліментів.

На даний час ОСОБА_4 навчається в 2А класі Чернівецького ліцею №18, та згідно характеристики на дитину вбачається, що він (батько) цікавиться перебігом навчання дитини та систематично відвідує батьківські збори, мати робить це рідко.

Також позивач зазначає, що він постійно водить дитину на спортивну секцію Академії бойових мистецтв «Micori» та слідкує за здоров`ям сина. Крім того ним створено належні, комфортні умови для проживання дитини у належній йому квартирі.

На даний час між ним та відповідачкою почали виникати непорозуміння з приводу місця проживання дитини, оскільки незважаючи на їх домовленості, відповідачка забирає дитину проживати до себе та в погоджений час не приводить назад. В зв`язку з цим дитина не виконує домашнє завдання та йде в школу непідготовленою, пропускає спортивну секцію. Також відповідач не слідкує за належним харчуванням дитини, що призводить до того, що інколи вона приходила від відповідача з ознаками алергії.

Вважає, що з метою забезпечення визначеності в питаннях медичного та соціального обслуговування дитини, її позашкільного навчання та розвитку, місце проживання дитини слід визначити саме з ним. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з аналогічних підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що з 2014 по 2019 рік він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, в якому в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Під час спільного проживання між ними постійно виникали суперечки щодо виконання обов`язків з виховання дитини, зокрема тих, що стосувалися здоров`я дитини, так як дитина часто хворіла. Коли відповідач перебувала у декретній відпустці, він відвіз її разом з дитиною до її матері в село. Однак, відповідачка не повідомивши його, залишила дитину з своєю сестрою, а сама поїхала проживати в м.Чернівці.

В 2021 році між ним та відповідачкою добровільно було укладено договір про визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом, відповідно до якого малолітній син перебуває на його утриманні та проживає разом з ним. Також, він не мав перешкоджати спілкуванню дитини з матір`ю.

На даний час договір є дійсним, однак відповідач недотримується умов договору. Зокрема, відповідач без попереднього погодження забирає дитину о 7-8 год вечора, інколи на 1-2 дні. Також, оскільки син відвідує спортивну секцію, бувало таке, що вона не відводила його туди та не забирала із занять, в результаті чого дитина змушена була телефонувати йому чи його батькам.

Зазначив, що після того як син повернувся від відповідачки, він говорив йому, що не хоче бути з мамою, оскільки вона бере його до себе на роботу, де займається своїми справами.

Вказав, що дитина хоче проживати з ним, а не з матір`ю. Він може забезпечити дитину житлом, одягом, ліками. Він постійно займається з дитиною англійською та спортом, змінив дитині харчування, внаслідок чого покращилося його здоров`я. Натомість відповідач не займається вихованням дитини.

Представник позивача, адвокат Крамар І.І. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позові. Додатково суду пояснила, що дитина проживала з відповідачкою, однак на даний час виявляє бажання проживати з батьком. Також позивач виконує умови договору, однак такі порушуються матір`ю дитини. Крім того, психологом було визначено, що дитина бачить біля себе батька, мати, дідуся та бабусю з сторони батька. Матері відповідача дитина біля себе не бачить. Також вона не виключає одночасне існування договору, який регулює питання щодо місця проживання дитини та рішення суду.

Проти задоволення зустрічного позову позивач та його представник заперечили, оскільки місце проживання дитини визначено. Позивач за зустрічним позовом не надала доказів про те, що дитина повинна проживати з нею, а не з батьком. Доказів, що відповідач ОСОБА_1 не виконує договір також не наведено. Звернула увагу на те, що як первісний так і зустрічний позов стосуються саме місця проживання дитини, а не щодо участі батьків у її вихованні, на що зокрема посила.ться відповідач. Також зазначила, що договір оренди квартири, в якій на момент подачі зустрічного позову проживала відповідач та у якій вона просила суд визначити місце проживання дитини, закінчився 01.05.2023, і доказів його продовження суду не надано.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, відзиву на позов не подала. Звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до відповідача про розірвання договору та визначення місця проживання дитини, де зокрема висловилася стосовно первісного позову.

Так, щодо зазначення позивачем ОСОБА_1 в позові інформації про результати психологічного обстеження, в якому дитячий психолог ДНЗ «Вербиченька» зазначив «..на запитання «З ким хочеш проживати?» ОСОБА_4 відповів: «Не хочу жити з мамою, там грязна підлога», то така на думку відповідача не відповідає дійсності є надуманою та не підтверджена жодними доказами, зокрема позивачем не надано доказів проведення психологічного дослідження психологом ДНЗ «Вербиченька».

Також щодо інформації, яка наявна в характеристиці на дитину з Чернівецького ліцею №18, зокрема про те, що «…батьки приділяють належну увагу вихованню сина. Батько цікавиться перебігом навчання дитини та систематично відвідує батьківські збори, мати робить це зрідка» вона уточнила наступне. Дійсно оформленням документів у ліцеї займався позивач, проте, він навмисно не надав даних матері та її контактів, натомість повідомив, що мати скоро буде позбавлена батьківських прав та перебуває за кордоном, чим порушив її право на участь у вихованні дитини. Оскільки перед початком навчального року вона недочекалася дзвінка від вчителя ліцею, а тому самостійно відвідала ліцей, де і дізналася про те, що батько сина не надав ліцею інформації про неї.

Щодо наданої позивачем медичної довідки від невідомого лікаря із печаткою «Велико-Кучурівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини», то їй не зрозуміло, яким чином її син проходив лікування чи обстеження у с. Великий Кучурів.

Також зазначила, що вона жодним чином не перешкоджає позивачу у питаннях медичного та соціального обслуговування дитини, її позашкільного навчання та розвитку. Крім того, потреби у визначенні місця проживання дитини з позивачем немає, оскільки наявний договір між батьками про визначення місця проживання дитини, умов утримання та участі батьків у вихованні дитини, а тому первісний позов є безпідставним.

Вимоги за зустрічною позовною заявою мотивовані тим, що коли вона перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_1 , сімейне життя стало нестерпним через постійні непорозуміння та небажання відповідача працювати над вирішенням сімейних проблем. Через постійний психологічний тиск та зневажливу поведінку з боку колишнього чоловіка, вона з сином переїхала проживати до своєї матері в с.Білоберізка. В цей період, шлюб між ними було розірвано рішенням Верховинського районного суду від 26.03.2019.

Після розірвання шлюбу, вона вирішила повернутися до м.Чернівці, де дитину віддала в садочок №43 « Вербиченька », а сама намагалася працевлаштуватися. Відповідач знаючи, що їй на той час було складно орендувати житло та самій забезпечувати сина, почав давити на неї морально, контролював її, часто брав дитину до себе. Однак, коли дитина поверталася від відповідача, то була негативно налаштована проти неї та її матері, тобто бабусі. Відповідач часто акцентував увагу на тому, що він більш матеріально забезпечений і має можливість купляти дитині кращі речі, в нього краще житло. Протягом всього часу відповідач не переставав тиснути на неї морально, говорив, що якщо вона погодиться підписати договір про визначення місця проживання дитини з ним, він буде допомагати їй значно більше ніж просто сплатою ним аліментів в розмірі 15400 грн. і підписання договору жодним чином не вплине на її спілкування з сином. А тому, під впливом його маніпуляцій та морального виснаження, вона погодилася підписати договір про визначення місця проживання дитини з батьком, про що дуже шкодує.

Після визначення місця проживання сина з батьком, брати сина до себе, їй ставало складніше, батько дитини всіляко перешкоджав їй, постійно вигадував різні причини, чому вона не може побачитися з сином та забрати його до себе. Забирати на тривалий термін сина, вона могла тільки у відсутності відповідача, коли останній перебував за кордоном. В цей час дитина половина часу була з нею, а іншу - з батьками відповідача. При цьому, відповідач дуже часто перебуває за кордоном і не займається особисто вихованням сина, натомість створює їй перешкоди у спілкуванні з ним. Про те, що відповідач чинить їй перешкоди в спілкуванні з сином, свідчить її звернення до поліції 20.08.2021.

А тому переконана, що у такий спосіб, шляхом перешкоджання їй у спілкуванні з дитиною, відповідач порушує укладений між ними договір про визначення місця проживання дитини від 13.02.2021, а саме п.2.1.5 «Батько не має право чинити перешкод у спілкуванні дитини з дідом, бабою, з іншими членами сім`ї та родичами матері», а також п.3.1. «Шляхом досягнення спільної волі сторони домовилися про забезпечення матері вільного доступу до виховання сина, можливості безперешкодного спілкування з ним, а також не перешкоджати одне одному у здійсненні прав та обов`язків стосовно виховання та спілкування з сином та забезпечення його належного розвитку». У зв`язку з наведеними порушеннями умов договору, вважає, що у відповідності до вимог ч.2 ст.651 ЦПК України, є всі підстави для розірвання цього договору через невиконання обов`язків стороною договору, а саме ОСОБА_1 .

Крім того, наданими нею доказами підтверджується, що вона бере активну участь у догляді за сином, відвідує з ним лікарів, забезпечена належними житловими умовами, а саме орендує квартиру за адресою АДРЕСА_1 і син ОСОБА_4 , в разі визначення місця проживання з нею, також буде проживати в належних умовах і буде всім забезпеченим. Також вона має регулярний дохід від систематичного виконання Договору про надання інформаційно-консультативних послуг, який вона уклала з представництвом HelpAge International в Україні 05.05.2022. А тому, всі наведені нею факти дають підстави для визначення місця проживання сина з нею. Просить зустрічний позов задовольнити.

В судовому засіданні додатково суду пояснила, що наведені позивачем в позові обставини щодо того, що вона не виконує обов`язки матері є недостовірними. Наявність в дитини атопічного дерматиту є наслідком психологічного тиску позивача на дитину та на неї під час вагітності. Насправді вихованням дитини позивач мало займається, так як часто їздить за кордон. Більше часу сина виховують бабуся з дідусем з боку позивача, також сім`ю забезпечує фінансово дідусь. Договір про визначення місця проживання дитини, вона підписала під психологічним тиском позивача, який постійно переконував її в тому, що вона не зможе самостійно утримувати сина. Також, вона довірилася йому, як колишньому чоловікові. Вважає, що дитина має рости в більш сприятливих психологічних умовах та не на вихованні дідуся і бабусі. Вона орендує житло, де проживає одна, умови проживання нормальні. Вона ніколи не чинила перешкод у спілкуванні дитини з батьком чи з дідусем і бабусею. Дитина залишалася в неї довгий час, доти допоки сама хотіла. Коли позивач їздив за кордон, то дитина була з нею або дідесем і бабусею з боку батька. Після того як позивач приїхав з-за кордону, він почав перешкоджати їй бачитися з дитиною.

Коли вона питає у сина чи він скучає, хоче прийти, то він відповідає, що так. Однак коли запитує його коли він прийде до неї, він опускає голову, оскільки на нього тисне батько. В позивача все сплановано, він контролює дитину, не дає їй розслабитися. Коли вона хоче забрати сина до себе, то позивач постійно говорить, що в них плани, що вони кудись мають йти. А тому дитина не може розслабитися та постійно думає, куди він має йти з батьком, щоб не пропустити, він каже, що мусить бути як «часіки». Також позивач забороняє відводити дитину на гуртки. Навіть коли вони йдуть туди разом, то позивач веде дитину попереду. Після тренування вона також не має можливості поспілкуватися з сином. Позивач постійно діє у власних інтересах, а не в інтересах дитини. А тому вважає, що з метою забезпечення дитині комфортних психологічних умов, її місце проживання слід визначити з матір`ю, тобто з нею та просить в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за зустрічним позовом підтримала та просить договір розірвати, оскільки умови договору не виконуються ОСОБА_1 та такий був укладений з нею з метою маніпулювання нею. ОСОБА_1 запевняв, що вона зможе бачитися з сином коли захоче, однак останній не виконує такі умови договору.

Представник відповідача підтримав позицію позивачки щодо первісного позову та щодо зустрічного позову.

Правова позиція третьої особи №1.

Третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, письмових пояснень по суті спору не подала. Представник третьої особи №1 Никитенко І. подала до суду заяву, в якій просить провести судове засідання за відсутності представника третьої особи та врахувати інтереси дитини при винесенні рішення. Позовні вимоги, а також наданий висновок органу опіки та піклування, підтримують в повному обсязі.

Правова позиція третьої особи №2.

Третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, письмових пояснень по суті спору не подала.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції вбачається, що батьками малолітнього являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.9-10).

13.02.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про визначення місця проживання дитини, умов утримання та участі батьків у вихованні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Туманко А.М., відповідно до п.1.1. якого сторони домовилися про те, що їхній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуватиме на утриманні та буде виховуватись з батьком ОСОБА_1 і проживатиме з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, за взаємною згодою сторін мати дитини має право визначити дні для побачень з сином, який проживає з батьком, але обов`язково з врахуванням інтересів дитини та без відриву її від навчального процесу, спортивних секцій чи інших заходів виховного характеру.

Згідно п.2.1.1, 2.1.3, 2.1.5 сторони зобов`язані інформувати іншу сторону про місце знаходження дитини, а також забезпечувати можливість спілкування сина з матір`ю по телефону або через інший зв`язок. Брати участь у вихованні сина, виховувати його з повагою до матері/батька. Батько не має права чинити перешкод у спілкуванні дитини з дідом, бабою, з іншими членами сім`ї та родичами матері.

Відповідно до п.3.1, 3.7, шляхом досягнення спільної волі сторони домовилися про забезпечення матері вільного доступу до виховання сина, можливості безперешкодного спілкування з ним, а також не перешкоджати одне одному у здійсненні прав та обов`язків стосовно виховання та спілкування з сином та забезпечення його належного розвитку. Спори, що виникають між сторонами, вирішуються між ними шляхом переговорів, а у випадку неможливості вирішити конфлікт - в судовому порядку відповідного до чинного законодавства України (а.с.15).

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2021 припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500,00грн (одній тисячі п`ятсот гривень нуль копійок) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлених рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2019 у справі № 340/98/19 (провадження № 2/340/103/19) (а.с.11-14).

З довідки Чернівецького ліцею №18 Чернівецької міської ради від 09.09.2022 №02-04/164 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається в 2-А класі Чернівецького ліцею №18 Чернівецької міської ради (а.с.17).

Згідно характеристик на ОСОБА_3 , виданих Чернівецьким ліцеєм №18 батьки приділяють належну увагу вихованню сина. Батько цікавиться перебігом навчання дитини та систематично відвідує батьківські збори, мати це робить зрідка.

Мати приходила до ліцею, ще перед вступом дитини до закладу, цікавилась до якого класу записаний її син, які матеріали необхідно придбати для навчання. Відвідувала майже всі батьківські збори. Брала участь у благодійній ярмарці. Проте рідко цікавиться перебігом навчання дитини протягом навчального процесу. Батько цікавиться навчанням дитини та систематично відвідує батьківські збори. Якщо не мав можливості прийти на збори особисто, попереджав, що їх відвідає бабуся чи дідусь. При записі ОСОБА_4 до ліцею повідомив, що вихованням займається тільки він. Сказав, що мати перебуває за межами України, тому звертатися або до нього, або до бабусі. Контактів матері він не надав. Щодня питається про поведінку дитини, реагує на зауваження (а.с. 18, 170).

Згідно характеристики на ОСОБА_3 , виданої Академією бойових мистецтв «Micori», в секцію його завжди приводить батько - ОСОБА_1 , який постійно цікавиться досягненнями свого сина (а.с. 19).

З довідок лікаря-стоматолога Тодорюка В.В. та Велико-Кучурівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 09.08.2022 виданих ОСОБА_3 , вбачається, що батько ретельно приводить дитину на огляд та проводить лікування згідно з планами лікування та рекомендаціями. ОСОБА_3 знаходиться на «Д» обліку Атопічний дерматит, та батько регулярно відвідує з дитиною сімейного лікаря та вузьких спеціалістів (а.с.20).

З декларації №0001-0РЗЕ-М2АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником пацієнта ОСОБА_3 - ОСОБА_1 03.08.2021 укладено з КНП Великокучугурівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Великокучугурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області лікарем загальної практики - сімейним лікарем Гаврилюк О.Г. декларацію про надання первинної медичної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 193). Також дитина зареєстрована в КМУ Міська дитяча поліклініка, де в історії розвитку дитини ОСОБА_3 мається діагноз «Атопічний дерматит» (а.с.184-185).

Згідно інформації наданої КМП «Міська дитяча поліклініка» від 03.01.2023 №01 та 23.02.2023 №11, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обслуговується з народження у міській дитячій поліклініці, декларація з лікарем педіатром амбулаторно-поліклінічного відділення ПМД №2 Вахнюк Н.Б. укладена 01.10.2019 №001-А8КК-Т600. Дитина перебуває під спостереженням дерматолога. На огляд в поліклініку до лікаря-педіатра Вахнюк Н.Б. , з яким укладена декларація, дитину з питань його здоров`я та з проведення планового профілактичного огляду приводить мама ОСОБА_2 . Останнє звернення матері ОСОБА_2 07.11.2022 за довідкою у басейн, попередній огляд був проведений 22.02.2021 з метою оформлення до школи. Інших звернень до лікаря Вахнюк Н.Б. протягом 2021-2023 р.р. не було (зворот а.с.170, а.с.233).

З інформації про результати психологічного обстеження ОСОБА_3 , 2014 року народження Дошкільного навчального закладу №43 «Вербиченька» комбінованого типу від 11.10.2019 №87 вбачається, що психологічне обстеження ОСОБА_3 проводилося практичним психологом ДНЗ Юшовською Ю.О. 9-10 жовтня на запит адвоката Крамар І.І. з метою вивчення актуального психоемоційного стану хлопчика та ставлення до значимих дорослих. За результатми дослідження у хлопчика спостерігається середній рівень тривожності. Найбільштривожними для нього ситуаціями є ситуації, що моделюють стосутки «дитина-дитина», оскільки дитина нечасто відвідує дитячий садок через хворобливість, та «дитина-сім`я» («укладання спати на самоті», та «дитина з обома батьками») В ситуаціях «дитина-мама» та «дитина-батько» спостерігається позитивний настрій. Це можна пояснити тим, що хлопчик є свідком напружених стосунків між батьками та конфліктних ситуацій.

Своєю сім`єю хлопчик вважає батька, матір, дідуся та бабусю (зі сторони батька). В сім`ї відчуває безпорадність, надмірну постійну опіку. Ідентифікує себе з батьком та дідусем, що є нормою для віку хлопчика. Прослідковується прийняття дитиною ситуації, що склалася. З мамою хлопчик любить малювати, а з батьком та дідусем - прогулюватися в парку. На запитання «З ким ти хочеш проживати?» ОСОБА_4 відповідає: «Не хочу жити з мамою, там грязна підлога». Враховуючи вікові особливості розвитку дитини, можна припустити, що хлопчик чув дану фразу від когось з дорослих, оскільки дитина в цьому віці акцентує увагу на особливостях спілкування та ігрову діяльність з дорослими. Згодом хлопчик сказав: «Хочу, щоб мама жила з татом, і я теж». Можна зробити висновок, що для ОСОБА_4 і батько і мати є значимими фігурами і хлопчик прагне участі у своєму житті обох.

Рекомендації: для комфорту хлопчика батькам необхідно без участі і присутності дитини вирішувати конфліктні ситуації, які виникають між ними та узгоджувати питання щодо виховання сина (а.с.16).

Як вбачається з Висновку за результатами психологічної діагностики ОСОБА_3 , проведеної 13.05.2021 провідним психологом відділу соціального менеджменту Чернівецького міського центру соціальних служб Мудрою О.В. з метою визначення емоційного стану дитини, прихильності до батьків та дослідження сімейної системи, стосунки з обома батьками характеризуються відкритістю, енергійністю та відчуттям довіри. Основною потребою на даний момент є розуміння, дружні стосунки між членами родини, відчуття безпеки та емоційного комфорту. Рекомендації: для збереження гармонійного емоційного стану ОСОБА_4 та з метою попередження негативних наслідків важливо запобігати виникненню психотравмуючих факторів, зокрема, конструктивно вирішувати конфліктні ситуації у родині, не в присутності дитини (а.с.106-107).

З Висновку за результатами психологічної діагностики ОСОБА_3 , проведеної 27.10.2022 психологом Чернівецького міського центру соціальних служб Гарбуз А.О. , з метою визначення емоційного стану дитини, прихильності до батьків, вбачається, що:

- в емоційній та поведінковій сфері дитини спостерігається внутрішня напруга, самостійність, сором`язливість,

- на «Малюнку сім`ї» зображено: ОСОБА_4 , маму, тата, дідуся та бабусю. З сімейної системи ніхто не виключений, стосунки в родині доброзичливі,

- результати методики «Незакінчені речення» ілюструють позитивне ставлення до обох батьків,

- за результатами методики Рене Жиля виявлене прихильне ставлення в однаковій мірі до обох батьків, зокрема у складних ситуаціях ОСОБА_4 схильний опиратися на їх підтримку та допомогу,

- результати Колірного тесту відношень свідчать, що як матір так і батько асоціюються з такими рисами характеру як відкритість, активність, товариськість,

- основною потребою є потреба в підтримці та емоційному комфорті.

У результаті психологічної діагностики ОСОБА_3 можна зробити висновок, що дитина прихильно ставиться до обох батьків. Основною потребою є потреба в підтримці та емоційному комфорті (а.с.108-109).

Також з Інформації про результати психодіагностичного обстеження від 02.11.2022 №02-03/324 проведеного практичним психологом Чернівецького ліцею №18 І.В. Косован 07.11.2022-10.11.2022 щодо учня 2-А класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що за результатами діагностики та бесіди можна зробити висновок про те, що учень відкритий, активний, доброзичливий, комунікабельний, легко іде на контакт. Виявлено адекватний прояв емоційного стану в комунікативній сфері. Позитивне сприйняття себе. Емоційна прив`язаність до батьків. В емоційному розвитку важливу роль відіграють батьки (а.с.156-157).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Виконачого комітетиу Чернівецької міської ради «Про доцільність визначення місця проживання дитини» від 13.12.2022 №01/02 24/3929 та Витягу з рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2022 №694/37 «Про надання висновків органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей (делеговані повноваження)», враховуючи рівні права батька та матері на проживання з дитиною та її виховання, виконання батьківських обов`язків, вік дитини, прихильність дитини до кожного із них, стан здоров`я дитини, інші вагомі обставини, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 , згідно із договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини від 13.02.2021, не порушуючи права матері ОСОБА_2 на участь у вихованні дитини (а.с.158-161, 162).

Згідно Договору міни від 23.12.1998 та свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серія НОМЕР_2 від 08.06.2000 у власності позивача ОСОБА_1 перебуває 1/3 частини квартири під АДРЕСА_3 (а.с. 21-23). Також, на підставі договору дарування квартири від 29.09.2004, ОСОБА_1 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_4 (а.с.24).

Відповідно до інформації Чернівецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради Чернівецької області від 21.09.2022 №361/02-07, фахівцями із соціальної роботи було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_5 , та складено акт оцінки потреб сім`ї/особи та висновок оцінки потреб особи та висновок оцінки потреб особи, згідно з яким сім`я проживає в 3-ох кімнатній квартирі, санітарно-гігієнічні умови відповідають нормі, у дитини наявне окреме спальне місце та облаштоване місце для організації дозвілля та відпочинку (а.с.25-29).

З довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що громадянин України ОСОБА_13 у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 тричі здійснив перетин державного кордону України на пункті пропуску Порубне, а саме виїхав 01.04.2022 - в`їхав 01.04.2022, виїхав 04.04.2022 - в`їхав 08.07.2022 та виїхав 25.07.2022 - в`їхав 29.07.2022 (а.с.208).

З характеристики від 08.11.2022 вих №004 Представництва HelpAge International в Україні виданої на ОСОБА_2 , вбачається, що остання працює соціальним працівником Представництва HelpAge International в Україні з травня 2022 року. На займаній посаді проявила себе відповідальною та дисциплінованою працівницею, вчасно виконує поставлені перед нею завдання, легко знаходить спільну мову з колегами та бенефіціарами. Постійно проходить тренінги для підвищення кваліфікації та особистого розвитку. Серед особистих якостей: відповідальність, пунктуальність, активність, комунікабельність (а.с.111).

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної ситеми «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» вбачається, що громадянкам України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка Білоберізка на території України станом на 28.10.2022 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.112).

Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серія РРУ №043881 та медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серія ААН №491188, ОСОБА_2 на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває (а.с.117,118).

Згідно договору оренди нерухомого майна від 01.05.2021, ОСОБА_2 орендує житлове приміщення (квартиру) за адресою АДРЕСА_1 . Договір діє до 01.05.2023 п.6.1. (а.с.113-116).

Відповідно до інформації Чернівецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради Чернівецької області від 31.10.2022 №418/02-06 фахівцями із соціальної роботи було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_6 , та складено акт оцінки потреб сім`ї/особи та висновок оцінки потреб особи, згідно з яким ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю орендує 2 кімнатну квартиру з усіма комунальними зручностями. Для дитини є все необхідне, окрема кімната, відповідні меблі та зручності (а.с.121-129).

Згідно акта обстеження житлово-побутових умов проживання, складеного 28.10.2022 у ході візиту спеціалістів служби у справах дітей Чернівецької міської ради у Чернівецькій області за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 , встановлено, що для виховання та розвитку дитини створено належні умови. Для дитини є окреме місце для сну, диван, є місце для підготовки уроків, комп`ютер, книги, іграшки, дитячі речі (а.с.120).

З листа управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від ГУНП в Чернівецькій області від 07.11.2022 №ц 2о/п/123/24/01-2022 вбачається, що відповідно до даних Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 особа, яка представлялася ОСОБА_2 , на спецлінію «102» ГУНП в Чернівецькій області, зверталася один раз, а саме: о 09:48 год 20.08.2021, з приводу створення перешкод у спілкуванні колишнім чоловіком ОСОБА_1 із її сином , якому 7 років. Дане звернення зареєстроване в єдиному обліку Чернівецьким районним управлінням поліції ГУНП в Чернівецькій області за №28738 від 20.08.2021 (а.с.104).

Також з листа від 11.01.2023 №6аз/41/29/02-2023 вбачається, що у відповідності до бази даних ІПНП, 31.12.2022 о 11:46 на спецлінію «102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_2 про те, що в даний час чоловік не дає бачитись з восьмирічним сином. За результатами відпрацювання виклику встановлено, що факт домашнього насильства не підтвердився. Заяв та скарг не надходило (а.с.166).

Оцінка суду.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, інших членів сім`ї та родичів визначений СК України.

Зокрема, особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей визначені главою 13 СК України.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно частин другої, восьмої та дев`ятої статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) (далі - Конвенція) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В силу частини першої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між членами сім`ї та родичами не врегульовані нормами Сімейного кодексу, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Стаття 9 СК України визначає загальні межі договірного регулювання відносин між подружжям, а саме: така домовленість не повинна суперечити вимогам СК України, іншим законам та моральним засадам суспільства. Під вимогами законів у цьому випадку слід розуміти імперативні норми, що встановлюють заборону для договірного регулювання відносин подружжя.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Згідно з статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з частиною четвертою статті 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Оскільки договір, в тому числі договір щодо визначення місця проживання дитини та участь у вихованні, передусім є категорією цивільного права, то відповідно до статті 8 СК України у випадках договірного регулювання сімейних відносин повинні застосовуватися загальні норми статей 3, 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо свободи договору, а також глав 52, 53 ЦК України щодо поняття та умов договору, його укладення, зміни і розірвання.

Так, частина третя статті 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особам право вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Таким чином сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

За змістом наведених норм чинного законодавства убачається, що норми сімейного і цивільного законодавства не містять заборони чи обмеження права сторін договору у визначені цими сторонами місця проживання дитини.

Згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до вимог статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частино.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Одночасно, у відповідності до положень ст.76 ЦПК України доказування у цивільних справах здійснюється за допомогою визначених засобів доказування, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 234 ЦПК України, якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 230-232 цього Кодексу.

Згідно положень ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом в ході розгляду справи та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та згідно договору між ними від 13.02.2020, дитина перебуває на утриманні, виховується та проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно позовних вимог заявлених сторонами, позивач ОСОБА_1 просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_14 із ним, як батьком, за адресою: АДРЕСА_7 . Натомість відповідач ОСОБА_2 , яка є одночасно позивачем за зустрічним позовм до ОСОБА_1 , просить суд розірвати укладений між нею та позивачем договір від 13.02.2021 щодо визначення місця проживання дитини - малолітнього ОСОБА_3 та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_14 із нею, як матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто позовні вимоги стосуються саме визначення місця проживання дитини - малолітнього ОСОБА_3 із одним з батьків, які проживають окремо.

Як уже зазначалося судом, відповідно до положень ст.ст.160, 161 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. В той же час, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з частиною четвертою статті 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Станом на дату ухвалення судом рішення, ОСОБА_3 не досяг десяти років, а отже в силу положень ст.160 СК України, місце його проживання повинно визначатися за згодою батьків.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 13.02.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про визначення місця проживання дитини умови утримання та участі батьків у вихованні дитини ОСОБА_3 , згідно якого сторони, як законні представники малолітнього сина ОСОБА_3 домовились про те, що їхній син перебуватиме на утриманні та буде виховуватисть батьком та проживати з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, відповідно до п.1.2-1.4 вказаного договору, мати дитини має право визначити дні для побачень з сином, який проживає з батьком, але обов`язково з врахуванням інтересів дитини та без відриву її від навчального процесу, спортивних секцій чи інших заходів виховного характеру. Святкові дні син буде проводити по черзі із кожним із батьків за попередньою їх домовленістю. Батьки зобов`язались святкувати дні народження сина разом, за наявності такої можливості.

Відповідно до п.1.6 договору, батьки погодили, що після досягнення сином 14 річного віку, місце його проживання визначатиметься ним особисто.

Згідно п.2.1.1, 2.1.3, 2.1.5 сторони зобов`язані інформувати іншу сторону про місце знаходження дитини, а також забезпечувати можливість спілкування сина з матір`ю по телефону або через інший зв`язок. Брати участь у вихованні сина, виховувати його з повагою до матері/батька. Батько не має права чинити перешкод у спілкуванні дитини з дідом, бабою, з іншими членами сім`ї та родичами матері.

Відповідно до п.3.1 шляхом досягнення спільної волі сторони домовилися про забезпечення матері вільного доступу до виховання сина, можливості безперешкодного спілкування з ним, а також не перешкоджати одне одному у здійсненні прав та обов`язків стосовно виховання та спілкування з сином та забезпечення його належного розвитку.

З наведеного вбачається, що між сторонами був укладений договір, яким було визначено місце проживання дитини разом із батьком та визначені також обов`язки сторін та умови, що передбачають безперешкодне спілкування матері з дитиною, про що сторони дійшли згоди в ході підписання відповідного договору.

Наведене свідчить, що місце проживання малолітнього ОСОБА_3 було визначено за згодою його батьків, яка була імплементована в укладеному між ними договорі, який на сьогоднішній день є чинним, однак відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить його розірвати.

Системний аналіз положень ст.ст.160, 161 СК України, свідчить, що спір між батьками, які проживають окремо, щодо визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, вирішується судом за умови, що батьки не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина.

За таких обставин, оскільки між сторонами визначено місце проживання їх малолітнього сина в укладеномцу між ними договорі, виходячи із змісту позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом, суд вважає за необхідне першочергово розглянути вимоги щодо розірвання вказаного договору.

Так, згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до вимог статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позовні вимоги в частині розірвання договору позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що відповідач порушує, укладений між ними договір про визначення місця проживання дитини від 13.02.2021, а саме п.2.1.5 «Батько не має право чинити перешкод у спілкуванні дитини з дідом, бабою, з іншими членами сім`ї та родичами матері», а також п.3.1. «Шляхом досягнення спільної волі сторони домовилися про забезпечення матері вільного доступу до виховання сина, можливості безперешкодного спілкування з ним, а також не перешкоджати одне одному у здійсненні прав та обов`язків стосовно виховання та спілкування з сином та забезпечення його належного розвитку». Також зазначає, що такий договір був укладений нею внаслідок психологічного тиску на неї відповідача та з метою маніпулювання нею.

На підтвердження обставин що є підставою для розірвання договору позивачкою за зустрічним позовом представлено суду наступні докази, а саме: заяву про згоду на надання громадянства Румунії ОСОБА_3 від 31.12.2020; лист управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від ГУНП в Чернівецькій області від 07.11.2022 №ц 2о/п/123/24/01-2022; характеристику на ОСОБА_3 видану Чернівецьким ліцеєм №18.

Надаючи оцінку зазначеним вище доказам, суд вважає їх недостатніми для підтвердження позиції позивача за зустрічним позовом щодо порушення відповідачем ОСОБА_1 укладеного між ними договору про визначення місця проживання дитини від 13.02.2021 та чинення таким чином їй перешкод у спілкуванні з дитиною, виходячи з наступного.

Представлена позивачем за зустрічним позовом заява від 31.12.2020 свідчить про те, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали згоду на надання громадянства Румунії з постійним місцем проживання на території України, їх синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в місті Чернівці та отримання свідоцтва про народження на його ім`я. Однак, така заява, жодним чином не підтверджує обставин, які б свідчили про обмеження прав ОСОБА_2 , як матері дитини ОСОБА_3 .

З листа управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від ГУНП в Чернівецькій області від 07.11.2022 №ц 2о/п/123/24/01-2022 дійсно вбачається, що за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 позивач ОСОБА_2 зверталася з приводу створення перешкод у спілкуванні колишнім чоловіком ОСОБА_1 із її сином, якому 7 років на спецлінію «102» ГУНП в Чернівецькій області один раз, а саме: о 09:48 год 20.08.2021. Дане звернення зареєстроване в єдиному обліку Чернівецьким районним управлінням поліції ГУНП в Чернівецькій області за №28738 від 20.08.2021. Однак інформації про результати розгляду даного звернення та прийняті в подальшому рішення, позивачем суду не представлено, а тому такий лист не є доказом, що у встановленому законом порядку підтверджує обставини щодо вчинення відповідачем перешкод у спілкуванні позивача з сином.

Відповідно до оглянутого в судовому засіданні долученого стороною позивача відеозапису із нагрудної камери поліцейського за 31.12.2022, вбачається що відповідачем ОСОБА_2 було здійснено виклик поліції у зв`язку із тим, що позивач ОСОБА_1 перешкоджав їй у побаченні із сином. Під час виїзду на місце події, а саме за адресою, де проживає ОСОБА_15 та син сторін ОСОБА_3 , працівник поліції був допущений до квартири за місцем їх проживання та безпосередньо спілкувався із малолітнім ОСОБА_14 , який сказав йому, що хоче залишитись із батьком та нехоче йти до мами. Про вказане працівник поліції одразу повідомив заявницю, яка очікувала в коридорі біля квартири.

Наведене спростовує позицію відповідача про те, що позивач перешкоджає їй бачитись із сином, та підтверджує позицію позивача, який зазначає, що син самостійно обирає, чи хоче йти до мами чи ні.

Як зазначає сама відповідачка у зустрічному позові, вже після укладення відповідного договору, коли позивач перебував за кордоном, то вона мала можливість брати сина до себе на триваліший термін.

Також в ході розгляду справи, як стороною позивача так і стороною відповідача підтверджено, що відповідач періодично спілкується із сином по телефону.

При цьому суд звертає увагу на те, що за умовами укладеного договору, не визначено чітко в які саме дні та на скільки часу матір могла брати сина до себе. Сторони обумовили, що відповідне питання вирішуються за їх згодою. Однак доказів недосягнення відповідної згоди, суду не надано.

Також до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем умов договору в частині визначення місця проживання дитини. Зокрема відповідачем не доведено, що залишення проживати малолітнього сина із батьком, як це було узгоджено в договорі, суперечитиме інтересам дитини.

Так, згідно долучених до матеріалів справи характеристик та довідок із медичних закладів, вбачається, що батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться перебігом його навчання дитини, водить на секцію бойових мистецтв, цікавиться успішністю навчання та його досягненнями. Також вживає належних заходів щодо належного стану здоров`я дитини.

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи та висновку оцінки потреб особи за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_5 , сім`я проживає в 3-ох кімнатній квартирі, санітарно-гігієнічні умови відповідають нормі, у дитини наявне окреме спальне місце та облаштоване місце для організації дозвілля та відпочинку.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Виконачого комітету Чернівецької міської ради «Про доцільність визначення місця проживання дитини» від 13.12.2022 №01/02 24/3929 та Витягу з рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2022 №694/37 «Про надання висновків органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей (делеговані повноваження)», враховуючи рівні права батька та матері на проживання з дитиною та її виховання, виконання батьківських обов`язків, вік дитини, прихильність дитини до кожного із них, стан здоров`я дитини, інші вагомі обставини, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 , згідно із договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини від 13.02.2021, не порушуючи права матері ОСОБА_2 на участь у вихованні дитини.

Тобто органом опіки та піклування не встановлено порушень умов договору від 13.02.2021, щодо визначення місця проживання дитини.

Таким чином, суд, приймаючи до уваги вищевказані докази, вважає, що такі у своїй сукупності та взаємозв`язку не вказують на порушення ОСОБА_1 умов договору щодо визначення місця проживання дитини та незабезпечення відповідачем ОСОБА_1 вільного доступу матері до виховання сина, можливості її безперешкодного спілкування з ним, перешкоджанні їй у здійсненні прав та обов`язків стосовно виховання та спілкування з сином та забезпечення його належного розвитку.

Також, позивачем за зустрічним позовом не представлено суду будь-яких доказів, що свідчать про вчинення відповідачем ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні дитини ОСОБА_3 з бабусею зі сторони матері та недотримання ним, таким чином п.2.1.5 спірного Договору. Як вбачається з матеріалів справи, доведеність порушення відповідачем даного пункту договору, обмежується виключно викладенням позивачем за зустрічним позовом, обставин справи у зустрічній позовній заяві.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно п.3.4 спірного Договору внесення змін у договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін. Внесення змін у договір оформлюється додатковою угодою до договору, яка засвідчується нотаріально і є невід`ємною частиною цього договору.

Умовами пункту 3.7 спірного Договору між сторонами передбачено, що спори, що виникають між сторонами, вирішуються між ними шляхом переговорів, а у випадку неможливості вирішити конфлікт - в судовому порядку відповідного до чинного законодавства України.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не представлено суду доказів істотного порушення договору другою стороною, внаслідок чого вона значною мірою позбавлялася б того, на що розраховувала при укладенні договору. Як і не надано доказів вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини, умов утримання та їх участі у вихованні дитини шляхом переговорів. А тому, враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розірвання договору про визначення місця проживання дитини, умов утримання та участі батьків у вихованні дитини від 13.02.2021, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Туманко А.М., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо посилань відповідача на те, що відповідний договір про визначення місця проживання дитини, вона підписала під психологічним тиском позивача, який постійно переконував її в тому, що вона не зможе самостійно утримувати сина, то суд зазначає, що відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин.

Разом з тим, таких вимог позивачем за зустрічним позовом не заявлено.

Що стосується заявленої позивачем за первісним позовом вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком та заявленої позивачем за зустрічним позовом вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір`ю, то такі до задоволення не підлягають, оскільки питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , врегульовані договором про визначення місця проживання дитини, умов утримання та участі батьків у вихованні дитини від 13.02.2021, згідно якого сторони, як законні представники малолітнього сина ОСОБА_3 домовились про те, що їхній син перебуватиме на утриманні та буде виховуватисть батьком та проживати з ним за адресою: АДРЕСА_2 , та судом не встановлено підстав для розірвання такого договору. Тобто, на момент звернення із даним позовом до суду, спір між сторонами з приводу визначення місця проживання дитини відсутній.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовів, а тому понесені позивачем за первісним та зустрічним позовами у справі судові витрати зі сплати судового збору у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України суд покладає на позивача та позивача за зустрічним позовом відповідно.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, відмовити.

Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до відповідача: ОСОБА_1 про розірвання договору та визначення місця проживання малолітньої дитини відмовити.

Понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, юридична адреса: 58002, м.Чернівці, вул.Центральна площа,9; ЄДРПОУ 26184291;

третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, юридична адреса: 58002, м.Чернівці, вул.Центральна площа,9; ЄДРПОУ 26184291.

Повне рішення суду складено 30.06.2023.

Суддя Роман ДЖУС