Рішення № 11184518, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/11318.08.10 За позовом          Закладу федерації професійних спілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак»

До                    Всеукраїнської громадської організації «Федерація боротьби Кураш України»

Про                    стягнення 430528,46 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача           не з’явився

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Заклад федерації професійних спілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак»звернувся до суду з позовом до Всеукраїнської громадської організації «Федерація боротьби Кураш України»про стягнення грошових коштів у розмірі 430 528,46 грн. (413 129,60 грн. –основний борг, 6 892,05 грн. –збитки від інфляції, 2 546,17 грн. –3% річних, 17 398,86 грн. - пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №66 від 01.09.2009 р.

Ухвалою суду від 22.03.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/113 та призначено розгляд справи на 30.04.2010 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 30.04.2010 р. не направив.

Представник позивача в судове засідання 30.04.2010 р. також не з'явився.

Ухвалою суду від 30.04.2010 р. відкладено розгляд справи на 29.06.2010 р., повторно зобов’язано сторін виконати вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/113.

В судове засідання 29.06.2010 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 29.06.2010 р. відкладено розгляд справи на 27.07.2010 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів, повторно зобов’язано сторін виконати вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/113.

30.06.2010 р. відділом діловодства суду отримано від позивача заяву (вих. № 365 від 18.06.2010 р.) про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача: 413 129,60 грн. –основний борг, 29 614,18 грн. –збитки від інфляції, 8 861,96 грн. –3% річних, 60 183,24 грн. –пеня, а всього – 511 788,98 грн.

В судове засідання 27.07.2010 р. представники сторін не з'явились, про причини нез’явлення представника відповідача суд не повідомлений, а від позивача 26.07.2010 р. відділом діловодства суду отримано телеграму відповідно до якої позивач просить суд відкласти розгляд справи в зв’язку із фактичною неможливістю прибуття представника позивача.

Ухвалою суду від 27.07.2010 р. розгляд справи відкладено на 18.08.2010 р., сторін повторно зобов’язано виконати вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/113, відповідача зобов’язано надати відзив на уточнені вимоги позивача.

Представники сторін в судове засідання 18.08.2010 р. знову не з'явились.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання сторін чи повноважних представників сторін суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р. між сторонами був укладений договір № 66 (далі - Договір), відповідно до якого відповідачу був наданий комплекс послуг із забезпечення організації та проведення VII чемпіонату світу –2009 з боротьбі Кураш (далі - Послуги).

Відповідно до п. 3.3 договору Позивач зобов’язувався протягом 3-х банківських днів після направлення заявки перерахувати позивачеві 50% передоплати від загальної орієнтовної суми договору у розмірі 250000,00 грн.

Відповідач свої зобов’язання не виконав і не перерахував позивачеві вказану суму.

Позивач своїм коштом своєчасно і якісно надав відповідачу усі, обумовлені договором послуги, по що свідчить акт здачі –приймання виконаних робот № 223 від 14.10.2009 р. на суму 453129,60 грн.

Згідно п. 3.4 договору відповідач зобов’язався протягом 3-х банківських днів після підписання акту здачі –приймання виконаних робот зробити остаточний розрахунок за договором.

Однак відповідач сплатив суму боргу лише частково і несвоєчасно у розмірі 40000,00 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача за послуги, становить 413129,60 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 60183,24 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 8861,96 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 29614,18 грн.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 413 129,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 60 183,24 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищенаведені норми, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені, оскільки сторонами у справі не було досягнуто письмової згоди про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань (договір №66 не містить такої умови).

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 8 861,96 грн., збитків від інфляції –29 614,18 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 8 861,96 грн. та збитків від інфляції у розмірі 29 614,18 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Федерація боротьби Кураш України»(04073, м. Київ, вул. Тургенівська, 3-9, код 33887177, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закладу федерації професійних спілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак»(98510, АР Крим, м. Алушта, вул. Перекопська, 9, код 02651769) 413 129 (чотириста тринадцять тисяч сто двадцять дев’ять) грн. 60 коп. основного боргу, 29 614 (двадцять дев’ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 18 коп. –збитків від інфляції, 8 861 (вісім тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 96 коп. –3% річних, 4 516 (чотири тисячі п’ятсот шістнадцять) грн. 06 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко