Рішення № 111804235, 26.06.2023, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 623/4/22

Провадження № 2/611/17/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

21 червня 2023 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позову зазначила, що 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С. було вчинено виконавчий напис №13155. Проте, з вчиненим виконавчим написом та сумою заборгованості позивач не погоджується, зазначила,що приватним нотаріусом не було дотримано вимог Закону України«Про нотаріат»та Інструкціїпро порядоквчинення нотаріальноїдії.

Наведене, на думку позивача, є правовою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13155, вчинений 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С. за заявою Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Крім того, просила стягнути з відповідача, на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно відраховані з пенсії позивача грошові кошти у розмірі 17036, 63 грн., а також понесені нею витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

Ухвалою Барвінківськогорайонного судуХарківської областівід 07лютого 2022року справуприйнято допровадження тавідкрито впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін. Крім того, витребувано у Київського державного нотаріального архіву, засвідчені копії виконавчого напису № 13155, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 28.12.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за Кредитним договором № 26252018640408 від 01.10.2012 з AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» у загальному розмірі 24 274,76 грн. та всіх матеріалів нотаріальної справи по його вчиненню. А також, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. засвідчені копії всіх матеріалів нотаріальної справи по вчиненню - виконавчого напису № 13155 від 28.12.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за Кредитним договором № 26252018640408 від 01.10.2012 р. з AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» у загальному розмірі 24 274,76 грн.

В судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з`явився. Судові повістки, відповідно до вимог п. 2 ч.7 ст.128 ЦПК України, надсилалася у встановленому законом порядку. Представник відповідача повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Правом надати відзив на позов не скористався.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л., також не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З матеріалівсправи вбачається,що 28грудня 2018 року приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуХарою Н.С. було вчинено виконавчий напис №13155 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк» заборгованості в розмірі 24274, 76 грн. 20 жовтня 2021 року приватним виконавем виконавчого округу міста Києва на підставі вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №58210348.

Варто також зазначити,що за правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 грудня 2018 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, крім того проведеного нотаріусом поза межами свого нотаріального округу.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 17036,63 грн. варто зазначити наступне.

З листа №2000-0210-8/160494 від 20 грудня 2021 року, наданого відділом обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України, вбачається, що у виконавчому провадженні №58210348 утримано з пенсії позивача 17036, 63 грн. сума боргу за виконавчим написом №13155, вчиненим 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С.

Стаття 1212 ЦКУкраїнирегулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихст. 11 ЦК України.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно дост. 1212 ЦК Українибезпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова ч. 1ст. 1212 Цивільного кодексу Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положенняст. 1212 Цивільного кодексу Україниможна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №904/2444/18.

За таких обставин, враховуючи, що виконавчий напис № 13155, вчинений 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С. визнаний таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна та стягнути з відповідача на користь позивача 17036,63 грн..

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вирішує питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно платіжного доручення позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2270 грн., а саме: за подання позовної заяви - 1816 грн., заяви про забезпечення позову - 454 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з правовою (правничою) допомогою в розмірі 12 000 грн., який підтверджено Договором про надання правової допомоги від 18 грудня 2021 року, Актом приймання передачі правової (правничої) допомоги від 24 грудня 2021 року, укладеного між Адвокатським бюро «Москаленко і Партнери» та ОСОБА_1 на суму 12000 грн., відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера (а.с.89-93).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно набутих коштів, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13155, вчинений 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андрівська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 17 036 (сімнадцять тисяч тридцять шість) гривень 63 копійки.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андрівська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені нею витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень, а всього 14 270 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 26 червня 2023 року.

Суддя Ю.А. Коптєв