Рішення № 11179627, 01.09.2010, Кам'янобрідський районний суд м. Луганська

Cправа № 2-298/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2010 року Кам”янобрідський районний суд м. Луганська

У складі: головуючого судді Бойко Н.В.

при секретарі: Бондаренко А.І.

за участю

представника позивача Маловастого В.В.

відповідачки: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спортес” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватних нотаріусів Луганського міського нотаріального округу Коляда Юлії Сергіївни, Онищенко Романа Олександровича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого володіння,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спортес” (далі ТОВ „Спортес”) звернулося до суду із вищезазначеним позовом.

В обгрунтування заявлених вимог послалося на те, що 11 вересня 2003 року між ТОВ «Спортес» та громадянкою ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном І.І. під реєстровим номером 3035, згідно якого продавець ОСОБА_10 продала, а покупець ТОВ «Спортес» купило належну продавцеві на праві приватної власності зазначену квартиру. Зазначене жиле приміщення, яке має загальну площу 57,1 кв. м., складається з двох жилих кімнат (31,0 кв.м.) та розташоване на третьому поверху трьохповерхового будинку, було придбане підприємством за 9608 грн.

Даний договір купівлі-продажу у відповідності з вимогами ст. 182 ЦК України було зареєстровано в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Луганська, що підтверджується відповідним витягом від 17.10.2003 року за № 1756657.

У 2009 році позивачу стало відомо, що АДРЕСА_1 ТОВ «Спортес» не належить, а її власником, згідно із довідкою МКП БТІ м. Луганська, є ОСОБА_2.

Також позивачеві стало відомо, що ОСОБА_2 придбала спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Колядою Ю.С., за реєстровим номером 963, у ОСОБА_4.

В свою чергу, ОСОБА_4 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2008 року, укладеного з ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Оніщенком Р.О, за реєстровим номером 949.

На момент укладення зазначеної угоди ОСОБА_3 був власником даної квартири на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 14.07.2008 року, ухваленого ніби-то по цивільній справі за № 2-1326-07 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спортес” в особі директора ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і про визнання права власності.

Між тим, ТОВ „Спортес” участі у будь-яких судових засіданнях з приводу спірної квартири не брало, а згідно довідки Артемівського районного суду м. Луганська від 07.05.2009 року зазначеної цивільної справи у провадженні суду не було.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 на момент укладення правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.09.2008 року не мав необхідного об”єму цивільної дієздатності, а власником квартири є ТОВ „Спортес”, яке наміру на її відчуження не мало і нікого на її продаж не уповноважувало, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.09.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ „Спортес”; витребувати спірну квартиру у ОСОБА_2 ; покласти всі судові витрати на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та пояснив, що 11 вересня 2003 року між ТОВ «Спортес» та громадянкою ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойваном І.І. під реєстровим номером 3035, згідно якого продавець ОСОБА_10 продала, а покупець ТОВ «Спортес» купило належну продавцеві на праві приватної власності зазначену квартиру. Зазначене жиле приміщення, яке має загальну площу 57,1 кв. м., складається з двох жилих кімнат (31,0 кв.м.) та розташоване на третьому поверху трьохповерхового будинку, було придбане підприємством за 9608 грн.

Даний договір купівлі-продажу у відповідності з вимогами ст. 182 ЦК України було зареєстровано в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Луганська, що підтверджується відповідним витягом від 17.10.2003 року за № 1756657.

У 2009 році стало відомо, що АДРЕСА_1 ТОВ «Спортес» не належить, а її власником, згідно із довідкою МКП БТІ м. Луганська, є ОСОБА_2.

З тієї ж довідки МКП БТІ м.Луганська позивачеві стало відомо, що ОСОБА_2 придбала спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Колядою Ю.С., за реєстровим номером 963, у ОСОБА_4.

В свою чергу, ОСОБА_4 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2008 року, укладеного з ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Оніщенком Р.О, за реєстровим номером 949.

На момент укладення зазначеної угоди ОСОБА_3 був власником даної квартири на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 14.07.2008 року, ухваленого ніби-то по цивільній справі за № 2-1326-07 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спортес” в особі директора ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і про визнання права власності.

Між тим, як зазначив позивач, ТОВ „Спортес” участі у будь-яких судових засіданнях з приводу спірної квартири не брало, а згідно довідки Артемівського районного суду м. Луганська від 07.05.2009 року зазначеної цивільної справи у провадженні суду не було.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 на момент укладення правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.09.2008 року не мав необхідного об”єму цивільної дієздатності, а власником квартири є ТОВ „Спортес”, яке наміру на її відчуження не мало і нікого на її продаж не уповноважувало, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.09.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ „Спортес”; витребувати спірну квартиру у ОСОБА_2 ; покласти всі судові витрати на відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з»явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом об»яв у газеті « Наша газета» №22 (3149) від 27.02.2010 року, №65 (3192) від 19.06.2010 року та спрямування телеграми від 28.08.2010 року.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання 1 вересня 2010 року не з»явилась, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом спрямування телеграми, яка була отримана 28.08.2010 року, у судовому засіданні від 11.03.2010 року позовні вимоги не визнала та пояснила, що згідно договору купівлі-продажу від тридцятого вересня 2008 року, укладеного з ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу за реєстровим номером 949, вона, як покупець придбала у продавця ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. У зазначеному договорі купівлі-продажу було зазначено , що зазначена квартира належить продавцю на підставі рішення Артемівського районного суду м.Луганська за справою №2-1326/07 від 14 липня 2008 року, зареєстрованого у Луганському бюро технічної інвентаризації від 01.09.2008 року. При укладанні договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 стверджував, що відчужувана квартира є його приватною власністю, нікому іншому не продана, не подарована, у спорі та під забороною не перебуває, судового спору щодо неї немає. В свою чергу вона згідно договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року , укладеного з ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Коляда Ю.С. за реєстровим номером 963, як продавець передала у власність покупця ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що згідно договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року , укладеного з ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Колядою Ю.С. за реєстровим номером 963, як покупець придбала у власність у продавця ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. У зазначеному договорі купівлі-продажу було зазначено, що зазначена квартира належить продавцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.09.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Онищенко О.Р. за реєстром № 949. При складанні договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_4 гарантувала, що прихованих недоліків квартира не має, на момент його укладання нікому не продана, не подарована, не заставлена, в спорі і під забороною не перебуває, права третіх осіб щодо неї відсутні, внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб. У 2009 році вона узнала, що існує спір з ТОВ «Спортес» щодо придбаної квартири, оскільки позивач стверджує, що квартира належить ТОВ «Спортес» на праві власності, з чим вона не згодна..

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Коляда Ю.С. у судове засідання не з»явилась, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Онищенко Р.О. у судове засідання не з»явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 у судове засідання не з»явилась, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом спрямування телеграми, яку вона отримала особисто 27.08.2010 року.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію №486160 серії А00 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортес» було зареєстровано у виконавчому комітеті Луганської міської ради 4 вересня 2002 року (а.с.7)

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортес» квартира АДРЕСА_1 була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2003 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойван І.І. під реєстровим номером 3035, згідно якого продавець ОСОБА_10 продала, а покупець ТОВ «Спортес» купило належну продавцеві на праві приватної власності зазначену квартиру.(а.с.13).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 17.10.2003 року зазначений договір було зареєстровано в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Луганська за реєстровим № 1756657.(а.с.14)

Згідно бухгалтерської довідки від 04 листопада 2009 року об»єкт нерухомості двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1кв.м знаходиться на балансі ТОВ «Спортес» (а.с.8).

Також судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Оніщенком Р.О, реєстровий номер 949, власником спірної квартири стала ОСОБА_4, яка придбала її у ОСОБА_3.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 03.10.2008 року зазначений договір було зареєстровано в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Луганська за реєстровим № 20461365(а.с.21)

29.01.2009 року власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Колядою Ю.С., реєстровий номер 963, стала ОСОБА_2 (а.с.22)

Згідно витягу з Реєстра права власності на нерухоме майно 05.02.2009 року зазначений договір було зареєстровано в міському комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Луганська за реєстровим № 21777192(а.с.23)

Відповідно до витягу з Реєстру права власності на нерухоме майно, за ОСОБА_3, який продав квартиру АДРЕСА_1 Гребенюк ОСОБА_14, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване 01.09.2008 року на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 14 липня 2008 року ( цивільна справа № 2-1326-07 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „Спортес” в особі директора Товариства ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності) за реєстровим № 20072800 (а.с.18).

Згідно копії рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 14 липня 2008 року за справою №2-1326/07 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, визнаний договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ТОВ «Спортес» в особі директора товариства ОСОБА_12 та ОСОБА_3, який відбувся 14 грудня 2006 року дійсним.Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру, розташовану за адресою:АДРЕСА_1. (а.с.15-17)

Разом з тим, згідно довідки Артемівського районного суду м. Луганська від 27.04.2010 року, вищезазначеної цивільної справи у провадженні даного суду у 2006-2008 роках не перебувало (а.с.98).

Згідно постанови про притягнення у якості обвинуваченого від 01 липня 2009 року ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 190 ч.3 КК України, у скоєнні шахрайства у великих розмірах (а.с.70-71)

Згідно постанови про оголошення обвинуваченого у розшук та зупинення досудового слідства від 01 липня 2009 року оголошено розшук ОСОБА_3 (а.с.68-69)

Згідно до ст. 11 ч.2 п.1 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов»язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.. 316 ч.1 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Згідно ст.. 319 ч.ч.1,2,3 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов»язків власник зобов2язаний додержуватися моральних засад суспільства.Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 328 ч.ч.1,2 ЦК України передбачено, що . право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що в провадженні Артемівського районного суду м. Луганська протягом 2006-2008 років не перебувало цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „Спортес” в особі директора Товариства ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, а отже будь-якого рішення суду по ній не ухвалювалось.

Оскільки судового рішення про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 не існує, суд вважає, що ТОВ „Спортес” не позбавлене права власності на спірну квартиру у встановленому вищезазначеними нормами закону порядку.

При цьому суд бере до уваги ту обставину, що норми глави 29 ЦК України є спеціальними. У них закріплено основні способи захисту права власності, що можуть застосовуватися власником з метою повернення майна в натурі, зокрема шляхом його витребування із чужого незаконного володіння.

Оскільки ТОВ „Спортес” доведено в суді, що квартира АДРЕСА_1 вибула з його володіння як законного власника поза його волею на підставі неіснуючого судового рішення, то суд вважає, що за таких обставин відсутній правочин, щодо якого може ставитись питання про його недійсність.

Право ТОВ „Спортес” на витребування майна із чужого незаконного володіння обмежене лише добросовісністю останнього набувача.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ст.. 392 ЦК України власник може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Оніщенком Р.О, реєстровий номер 949, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки спірна квартира неодноразово перепродувалась і без відповідного підтвердження ТОВ „Спортес” не зможе відновити свій статус власника у реєстрі права власності на нерухоме майно.

І , як наслідок, задоволенню підлягають вимоги ТОВ „Спортес” про визнання за ним права на витребування даної квартири у ОСОБА_2 Докази, наведені відповідачкою ОСОБА_2 про оплату комунальних послуг, суд не бере до уваги.

Згідно із ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.11,15,16,182,257,316,319,328,330,388,392 ЦК України, ст.ст.10,11, 57-60, 212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортес» задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортес» (р/р 26004060217559 у ЛФ «Приватбанк», МФО 304795, ОКПО 32138917 право власності на квартиру №9, розташовану за адресою: м.Луганськ, вул. Кірова, будинок №30.

Витребувати жиле приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2.

У задоволенні вимог щодо визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.09.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Оніщенком Р.О., реєстровий № 949 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортес» (р/р 26004060217559 у ЛФ «Приватбанк», МФО 304795, ОКПО 32138917 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 60 гривень, держмито в сумі 67 гривень.

Сторони можуть ознайомитись з повним рішенням суду 3 вересня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам»янобрідський районний суд м.Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бойко Н.В.

Cправа № 2-298/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

1 вересня 2010 року Кам”янобрідський районний суд м. Луганська

У складі: головуючого судді Бойко Н.В.

при секретарі: Бондаренко А.І.

за участю

представника позивача Маловастого В.В.

відповідачки: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спортес” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третіх осіб: приватних нотаріусів Луганського міського нотаріального округу Коляда Юлії Сергіївни, Онищенко Романа Олександровича, третьої особи ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого володіння,

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов»язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1 ст.218 ЦПК України, проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст.11,15,16,182,257,316,319,328,330,388,392 ЦК України, ст.ст.10,11, 57-60, 212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортес» задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортес» (р/р 26004060217559 у ЛФ «Приватбанк», МФО 304795, ОКПО 32138917 право власності на квартиру №9, розташовану за адресою: м.Луганськ, вул. Кірова, будинок №30.

Витребувати жиле приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2.

У задоволенні вимог щодо визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30.09.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Оніщенком Р.О., реєстровий № 949 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортес» (р/р 26004060217559 у ЛФ «Приватбанк», МФО 304795, ОКПО 32138917 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 60 гривень, держмито в сумі 67 гривень.

Сторони можуть ознайомитись з повним рішенням суду 3 вересня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам»янобрідський районний суд м.Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бойко Н.В.