Рішення № 11166096, 07.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2010 р.Справа № 12/104 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/104

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група", м. Київ, в особі філії "Живанівський гранітний кар'єр", с. Живановка, Компаніївський район, Кіровоградська область

про стягнення 39373,11 грн

Представники сторін:

від позивача - Бакуліна Н.В. , довіреність № б/н від 23.03.10 ;

від відповідача - участі не брав ;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання, що підтверджено наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатех" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" в особі філії "Живанівський гранітний кар'єр" 39373,11 грн борг за усним договором про надання послуг по здійсненню робіт.

Заявою № 143 від 28.07.2010 року позивач уточнив позовні вимоги, а саме збільшив суму позову і просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" в особі філії "Живанівський гранітний кар'єр" суму основного боргу у гривневому еквіваленті по курсу долара США у відповідності до гривні України на момент виникнення заборгованості у розмірі 33 893,49 грн, три відсотка річних у сумі 1271,33 грн., пеню в сумі 6359,31 грн.

Відповідно до норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити суму позовних вимог.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані позивачем докази,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатех" надало товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" в особі філії "Живанівський гранітний кар'єр" послуги по здійсненню робіт по проведенню технічного обслуговування належної відповідачеві техніки на загальну суму 34916,36 грн, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств сервісними звітами (актами виконаних робіт): № 2033 від 11.10.2007 року, № 6403 від 19.12.2007 року, № 6032 від 16.11.2007 року.

Відповідач розрахунки за здійснену роботу по проведенню технічного обслуговування належної останньому техніки на загальну суму 34916,36 грн не провів.

У зв'язку з вказаним, сторони уклали Угоду про розстрочку погашення суми заборгованості від 01.04.2009 року.

За умовами вказаної угоди, сторони дійшли згоди, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" в особі філії "Живанівський гранітний кар'єр" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатех" становить 34916,36 грн.

Пунктом 2 Угоди сторони домовилися зафіксувати суму заборгованості (34916,36 грн) в доларах США, що становить 6914,12 доларів США.

У пункті 3 Угоди сторони розстрочили погашення заборгованості по проведенню технічного обслуговування техніки на строк до 30.06.2009 року, відповідно до зазначеного графіку:

до 30.04.2009 року - 2304,70 дол. США;

до 30.05.2009 року - 2304,70 дол. США;

до 30.06.2009 року - 2304,72 дол. США.

Оплата заборгованості здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Альфатех" (п. 4 Угоди).

Відповідач не виконав належним чином умови Угоди про розстрочку погашення суми заборгованості та сплатив заборгованість частково з порушенням встановлених строків.

19.04.2010 року та 08.06.2010 року позивачем направлено відповідачеві вимоги № 67 та № 111 про сплату заборгованості в сумі 39373,11 грн з яких, заборгованість - 33638,77 грн, пеня - 4612,43 грн, три відсотка річних - 1121,91 грн. Зазначені вимоги отримані відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19-21), однак залишені останнім без задоволення.

У зв'язку з непогашенням боргу відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" в особі філії "Живанівський гранітний кар'єр" боргу в сумі 33893,49 грн з урахуванням курсу долара США у відношенні до гривні України на момент виникнення заборгованості.

При вирішенні спору по суті, господарський суд враховує положення статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно приписів частин 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони в угоді про розстрочку погашення суми заборгованості від 01.04.2009 року підтвердили факт надання позивачем відповідачеві послуги по проведенню технічного обслуговування техніки, а відповідач, в свою чергу зобов'язаний здійснити його оплату.

Господарський суд враховує положення статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отримані 30.04.2010 року та 04.06.2010 року відповідачем вимоги про сплату заборгованості перед позивачем відповідно до угоди про розстрочку погашення суми заборгованості від 01.04.2009 року, залишені відповідачем без задоволення.

Відповідачем доказів сплати боргу в сумі 33893,49 грн господарському суду не надано.

Враховуючи положення статей 525, 526 та частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у гривневому еквіваленті по курсу долара США у відповідності до гривні України на момент виникнення заборгованості у розмірі 33 893,49 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, також, просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 6 Угоди в сумі 6359,31 грн за період з 22.07.2009 року по 08.12.2009 року, відповідно до заяви позивача від 28.07.2010 року.

Враховуючи уточнення позивачем періоду нарахування пені, господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 6 Угоди повністю на суму 6359,31 грн за період з 22.07.2009 року по 08.12.2009 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь три відсотка річних в розмірі 1271,33 грн за період з 01.05.2009 року по 28.07.2010 року, відповідно до уточненого розрахунку від 28.07.2010 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1271,33 грн за період з 01.05.2009 року по 28.07.2010 року, відповідно до уточненого розрахунку від 28.07.2010 року.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю.

На підставі вищевикладеного керуючись Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група", 01010, м.Київ, вул. Львівська-18 ЄРПОУ 30782182 в особі "Живанівський гранітний кар'єр" Кіровоградська область, Компаніївський р-н, с.Живанівка, код ЄДРПОУ 34809173 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", 49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, б.1, код ЄДРПОУ 35203852, п/р № 26005002300035 в ПАТ "Актабанк", МФО 307394 суму основного боргу у гривневому еквіваленті по курсу долара США у відповідності до гривні України на момент виникнення заборгованості у розмірі 33 893,49 грн, три відсотка річних у сумі 1271,33 грн., пеню в сумі 6359,31 грн ., державне мито в сумі 415,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

дата складання повного

тексту рішення 13.09.2010 року