ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/37908.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі
Гарант»в особі Центральної філії
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»
Про стягнення 5725,11 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Шпакович А.О. предст. (дов. у справі);
Від відповідача: Кузьмин Г.В. предст. (дов. у справі) ;
В судовому засіданні 08.09.2010 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 5383,27 грн. страхового відшкодування, 3% річних у розмірі 94,21 грн., 247,63 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 127,76 грн. пені та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2010 порушено провадження у справі №47/379, розгляд якої призначено на 27.07.2010.
Ухвалою від 27.07.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 08.09.2010.
Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не було виплачено позивачу в порядку регресу 5383,27 грн., право вимоги яких позивач набув на підставі статті 27 закону України «Про страхування».
Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2010 надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що станом на момент скоєння ДТП відповідач не був власником автомобіля МАН реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, права власності на даний транспортний засіб у відповідача виникло на наступний день після ДТП, а саме 21.09.2007, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в порядку регресу, на думку відповідача, є незаконними та задоволенню не підлягають. Крім того, відповідач вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції є незаконними, оскільки позовна давність про стягнення штрафних санкцій становить один рік.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
10.10.2006 між ВАТ УСК «Гарант -Авто», як страховиком, правонаступником якого є позивач ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», та громадянином ОСОБА_1 як страхувальником, було укладено договір страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19-3354291, згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема страховим ризиком визначено і ДТП (п. А-І).
Згідно з Довідкою ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві № 10/4163 від 21.09.2007, 20.09.2007 на вул. Кільцева дорога - вул. Палладіна в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням та транспортного засобу МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд», під керуванням водія гр. ОСОБА_2
Відповідно до Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2007 по справі № 3-36811/07, гр. ОСОБА_2, водія ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд», визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Висновку авторознавчого дослідження №302/1 від 30.09.2007, складеного судовим експертом Суменок О.М., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 3601,29 грн.
Відповідно до страхового акту №88565, затвердженого директором КФ «Сіті»ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»Наконечним О.В. 24.10.2007, та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яке сталося 20.09.2007 на вул. Кільцева дорога - вул. Палладіна в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням та транспортного засобу МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»під керуванням гр. ОСОБА_2, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5143,27 грн., які виплачені страхувальнику гр. ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 4285 від 02.11.2007.
14.10.2009 позивачем на адресу відповідача було направлено регресну вимогу № 88565, направлення якої підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення №10011037 про виплату в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 5383,27 грн.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що між громадянином ОСОБА_1 як страхувальником, та ВАТ УСК «Гарант -Авто», як страховиком, правонаступником якого є позивач - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», було укладено договір страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19-3354291, згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема страховим ризиком визначено і ДТП.
Внаслідок ДТП (зіткнення), яке сталося 20.09.2007 на вул. Кільцева дорога - вул. Палладіна в м. Києві за участю транспортного засобу Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням та транспортного засобу МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»під керуванням гр. ОСОБА_2, відбулось пошкодження автомобілів, а громадянина ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2007 по справі № 3-36811/07.
На виконання умов укладеного договору страхування №19-3354291 та на підставі страхового акту №88565, пошкодження транспортного засобу марки Опель Вектра, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке сталося 20.09.2007 на вул. Кільцева дорога - вул. Палладіна в м. Києві за участю застрахованого автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1, що йому належить та автомобіля МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»під керуванням гр. ОСОБА_2 визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування в сумі 5143,27 грн., які виплачені страхувальнику гр. ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 4285 від 02.11.2007.
В свою чергу, оскільки автомобіль МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, права власності якого належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд», є джерелом підвищеної небезпеки, яким під час ДТП керував водій ОСОБА_2 суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування та вартості авторознавчого дослідження загалом в розмірі 5383,27 грн.
Враховуючи викладене, суд вбачає по-перше: наявність вини особи, яка керуючи транспортним засобом МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, права власності якого належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»скоїла ДТП у спричиненні позивачу збитків, по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій особи, яка керувала транспортним засобом МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, права власності якого належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд», завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а по-третє: наявний причинно-наслідковий звязок між діями особи, яка керувала автомобілем марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2, права власності якого належить ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд», відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків, право на відшкодування яких позивач має в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України.
Доводи відповідача про те, що на момент скоєння ДТП транспортний засіб МАН, державний номерний знак НОМЕР_2 не належав ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»визнаються судом необґрунтованими, оскільки згідно з довідкою ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві № 10/4163 від 21.09.2007 власником транспортного засобу МАН, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП являлось ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд». Доказів протилежного, в тому числі документального підтвердження тієї обставини, що відповідач набув право власності на автомобіль МАН, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 лише 21.09.2007, тобто після вчинення ДТП, відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 5383,27 грн. в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Також, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 94,21 грн., 247,63 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 5383,27 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, 3% річних та суми втрат з урахуванням індексу інфляції законними та обґрунтованими.
Посилання відповідача на те, що до вимог позивача щодо стягнення 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції підлягає застосуванню спеціальна позовна давність в один рік на підставі статті 258 Цивільного кодексу України судом відхиляється, оскільки спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до зазначеного переліку, оскільки згідно статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати є окремими видами відповідальності сторони, яка порушила виконання свого грошового зобовязання.
Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, суми втрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобовязання по виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 94,21 грн., сума втрат з урахуванням індексу інфляції 247,63грн.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача підлягає стягненню в порядку регресу 5383,27 грн. страхового відшкодування, 3% річних в сумі 94,21 грн. та суми втрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 247,63 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути в порядку регресу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Шляхбуд»(код ЄДРПОУ 34577541, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Рогніденська,5/14, 02660, м. Київ, пр-т. Визволителів, 1 оф.618) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(код ЄДРПОУ 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський,19/3) суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5 383 (пять тисяч триста вісімсот три) грн. 27 коп., 3% річних в розмірі 94 (девяносто чотири) грн. 21 коп., витрат з урахуванням індексу інфляції в сумі 247 (двісті сорок сім) грн. 63 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
Дата складання повного тексту рішення 13.09.2010
Суддя
Судове рішення № 11166088, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 47/379. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: