Рішення № 11165952, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/17413.09.10 За позовом Приватне акціонерне товариство "АТП "Атлант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громанн Кран"

про стягнення 6938,83 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: Розовенко В. В. –довіреність № 3 від 05.0.2010 р.

Від відповідача: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "АТП "Атлант" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громанн Кран" (відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6938,83 грн. на підставі наряду – замовлення № 209105883 від 07.08.2010 р. та акту виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р., з яких: 6292,01 грн. основного боргу, 503,36 грн. інфляційних втрат та 143,36 грн. 3 % річних. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за замовленням відповідача відповідно до наряду –замовлення № 209105883 від 07.08.2009 р. виконав роботи з технічного обслуговування автомобіля Мерседес –Бенц, держ. номер 47195 АА, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. порушено провадження у справі № 39/174 та призначено справу до розгляду на 06.08.2010 р. о 10:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2010 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2010 р., в т.ч. письмове повідомлення № 364 від 05.08.2010 р. щодо визначення позивачем початку періоду прострочення відповідачем зобов»язання по оплаті робіт з технічного обслуговування спірного автомобіля з урахуванням направлення відповідачу листа № 774 від 08.09.2010 р. та приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. Представник позивача також пояснив, що розрахунок штрафник санкцій здійснювався ним з урахуванням поштового обігу з 21.09.2009 р. по 28.06.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 16.07.2010 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.09.2010 р. о 14:40 год.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2010 р. повторно не з"явився, вимоги ухвал суду від 16.07.2010 р. та від 06.08.2010 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/174 від 16.07.2010 р. та від 06.08.2010 р. були направлені відповідачу за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АД № 556877) станом на 24.06.2010 р.

Направлення вказаних ухвал суду відповідачеві підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цих ухвал. Проте вищезазначені поштові відправлення відповідачу повернулись до Господарського суду міста києва з позначкою пошти «за не розшуком».

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, за наведених обставин та з огляду на приписи ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвали Господарського суду міста Києва № 39/174 від 16.07.2010 р. та від 06.08.2010 р., вручені відповідачу належним чином.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/174 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 06.08.2010 р. та 13.09.2010 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.09.2010 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2010 р. надав документи на виконання вимог попередніх ухвал суду та усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу судді з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.09.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено в термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На твердження позивача - Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант", ним на замовлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Громанн Кран" відповідно до наряду –замовлення № 209105883 від 07.08.2010 р. були виконані роботи з технічного обслуговування автомобіля Мерседес –Бенц, держ. номер 47195 АА (надалі –Роботи) на загальну суму 6292,01 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р. (копії наряду –замовлення та акту виконаних робіт знаходяться в матеріалах справи). При цьому, наведений акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, свідчить, що всі роботи та послуги на суму 6292,01 грн. виконані якісно та в повному обсязі, претензії до якості виконаних робіт з боку відповідача відсутні.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2010 р., відповідно до якого сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 6292,01 грн.

Позивач зазначив, що розрахунок за спірні Роботи відповідач не здійснив.

Враховуючи те, що строк оплати виконаних Робіт у наряді –замовленні № 209105883 від 07.08.2010 р. та у акті виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р. сторонами визначений не був, позивач звернувся до відповідача з листом № 774 від 08.09.2009 р., що підтверджується фіскальним чеком № 7263 від 08.09.2010 р. та реєстром відправлення рекомендованих листів від 08.09.2009 р. (копії фіскального чеку та реєстру знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до вищенаведеного листа позивач просив погасити заборгованість у сумі 6292,01 грн. протягом 5 календарних днів.

Проте, станом на час подання позову до суду, вимога позивача про сплату заборгованості в розмірі 6292,01 грн. відповідачем задоволена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Зібрані у справі докази, зокрема, наряд –замовлення № 209105883 від 07.08.2010 р., свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору підряду, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

По матеріалам справи встановлено, що на момент подачі позову до господарського суду, Роботи з технічного обслуговування автомобіля Мерседес –Бенц, держ. номер 47195 АА на загальну суму 6292, 01 грн. виконані позивачем для відповідача якісно та в повному обсязі, без будь-яких претензій з боку останнього, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача з відтиском печатки в акті виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р.

Згідно ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Отже, акт виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р. приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем Робіт на загальну суму 6292,01 грн. та прийняття цих Робіт відповідачем, а рівно у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у наведеній сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, оскільки договір у письмовій формі на виконання Робіт з технічного обслуговування автомобіля Мерседес –Бенц, держ. номер 47195 АА між сторонами не укладався, а у наряді –замовленні № 209105883 від 07.08.2010 р. та у акті виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р. строк (термін) її оплати сторонами не був встановлений, у такому випадку для визначення строку (терміну) виконання відповідачем обов’язку щодо оплати виконаних для відповідача Робіт слід застосовувати норми цивільного законодавства, зокрема, приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Фактично в матеріалах справи міститься лист № 774 від 08.09.2009 р., направлений позивачем відповідачу 08.09.2009 р. в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України (наведене підтверджується фіскальним чеком № 7263 від 08.09.2010 р. та реєстром відправлення рекомендованих листів від 08.09.2009 р.).

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був виконати обов’язок щодо оплати спірних Робіт у семиденний строк від дня пред’явлення йому вимоги (лист позивача № 774), т.т. у семиденний строк від 08.09.2009 р. + 1 день, протягом якого пересилається місцеве поштове відправлення відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв»язку України від 14.11.2005 р. № 759.

Таким чином, відповідач по справі повинен був виконати обов‘язок по оплаті виконаних позивачем Робіт у семиденний строк з 10.09.2009 р. та до 16.09.2009 р., а з 17.09.2009 р. слід обраховувати початок періоду прострочення зобов»язання по оплаті цих Робіт.

З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов’язання щодо оплати Робіт згідно наряду –замовлення № 209105883 від 07.08.2010 р. станом на час вирішення спору є таким, що настав.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6292,01 грн. заборгованості за виконані Роботи згідно наряду – замовлення № 209105883 від 07.08.2010 р. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.

Крім того, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання по сплаті основного боргу, позивач звернувся до суду також з вимогою про стягнення з відповідача 503,36 грн. інфляційних втрат та 143,36 грн. 3 % річних за період з 21.09.2009 року по 28.06.2010 р. включно, що дорівнює 279 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника – достроково.

Як вище було встановлено, позивач виконав Роботи з технічного обслуговування автомобіля Мерседес –Бенц, держ. номер 47195 АА на загальну суму 6292, 01 грн. якісно та в повному обсязі, без будь-яких претензій з боку відповідача, а останній прийняв ці Роботи, що підтверджується актом виконаних робіт № 209105883 від 07.08.2009 р.

Судом також було встановлено, що відповідач повинен був виконати обов‘язок по оплаті виконаних позивачем Робіт у семиденний строк з 10.09.2009 р. та до 16.09.2009 р., а з 17.09.2009 р. слід обраховувати початок періоду прострочення зобов»язання по оплаті цих Робіт.

З урахуванням наведеного, суд не вважає фактичне визначення позивачем періоду нарахування штрафних санкцій за невиконанням відповідачем зобов’язання по сплаті основного боргу з 21.09.2009 р. таким, що протирічить обставинам справи. Проте суд зазначає, що вказаний позивачем період нарахування штрафних санкцій з 21.09.2009 р. по 28.06.2010 р. включно нараховує 281 день, а не 279 день.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за період з 21.09.2009 р. по 28.06.2010 р. (281 день) становить 396,40 грн., а сума 3 % річних за цей період –145,32 грн.

З урахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 503,36 грн. інфляційних втрат за період з 21.09.2009 року по 28.06.2010 р. (281 день) підлягає частковому задоволенню у сумі 396,40 грн. за вказаний період.

В іншій частині вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 106,96 грн. (503,36 грн. –396,40 грн. = 106,96 грн.) відповідачу належить відмовити з огляду на допущені арифметичні помилки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних у розмірі 143,46 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Тому вимоги позивача в частині стягнення суми 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі - 143,46 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання 06.08.2010 р. та 13.09.2010 р. не з»явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 100,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 232,36 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 837, 854 ЦК України, ст. ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Громанн Кран " (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18; ідентифікаційний код 35275639) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 167-А; ідентифікаційний код 01004557; рахунок № 260020404100 в АТ «Брокбізнесбанк»в м. Києві, МФО 300249) 6292,01 грн. (шість тисяч двісті дев»яносто дві гривні 01 коп.) основного боргу, 396,40 грн. (триста дев»яносто шість гривень 40 коп.) інфляційних нарахувань, 143,46 грн. (сто сорок три гривні 46 коп.) 3% річних, 100,43 грн. (сто гривень 43 коп.) держмита та 232,36 грн. (двісті тридцять дві гривні 36 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 14.09.2010 р.